Рішення

від 27.01.2014 по справі 904/9915/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.01.14р. Справа № 904/9915/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східенерготрейдінг", с. Озерянівка, м. Горлівка, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський Виробничий Альянс", м.Дніпропетровськ

про стягнення 258 556,55 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: адвокат Рева І.В., посвідчення № 1295;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Східенерготрейдінг" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський Виробничий Альянс" про стягнення суми боргу в розмірі 24654,80 грн., суми пені - 2262,36грн., 3% річних - 639,39грн., витрат на оплату послуг адвоката в сумі 8000,00грн.

Позов обґрунтований невиконанням зобов'язань у встановлений строк за Договором № О-12.06/13 від 12.06.2013 та видатковими накладними №№ 85 від 07.10.13р., 101 від 28.10.13р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив не надав, вимоги ухвал суду від 20.12.13, не виконав, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про отримання, надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України у судовому засіданні 22.01.14. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "Східенерготрейдінг" (Позивач, Постачальник) та ТОВ "Всеукраїнський Виробничий Альянс" (Відповідач, Покупець) укладений Договір поставки № О-12.06/13 від 12.06.2013.

За накладними № 85 від 07.10.13р. та № 101 від 28.10.13р.; рахунками-фактурами № 102 від 07.10.13 та № 120 від 28.10.13; довіреностями №1299 від 07.10.13, № 1311 від 28.10.13; замовленнями №4 від 24.09.13 та № 5 від 18.10.13, Позивач передав Відповідачу товару на загальну суму 247654,80 грн.

При цьому, у вищезазначених документах (накладних, рахунках-фактурах, довіреностях, замовленнях тощо) відсутні посилання на Договір поставки № О-12.06/13 від 12.06.2013. Тому, з наданих позивачем документів та матеріалів неможливо достовірно встановити взаємну пов'язаність Договору № О-12.06/13 від 12.06.2013 та видаткових накладних №№ 85 від 07.10.13, 101 від 28.10.13. Доводи позивача, що передача товару відбувалась за Договором № О-12.06/13 від 12.06.13, мають вірогідний характер, ґрунтуються на довільному тлумаченню норм чинного законодавства і не можуть братись судом до уваги, так як рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

За таких обставин, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин умов вказаного договору.

Інформаційним листом N 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" Вищий господарський суд України, звернув увагу господарських судів на те, що частиною першої статті 692 ЦК України визначено строк виконання боржником грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу (у співвідношенні з частиною другою статті 530 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10);

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п. 2, 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.0595р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В матеріалах справи містяться копії належним чином оформлених та підписаних обома сторонами видаткових накладних, що є документальним підтвердженням факту поставки Позивачем Відповідачу товару на загальну суму 247654,80грн. (арк. с. 24-31).

Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару з наступного дня, починаючи з дня його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Однак, відповідач порушив умови чинного законодавства України і своєчасно та у повному обсязі не сплатив вартість отриманого товару. Внаслідок цього, у нього утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 247654,80 грн.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 247 654,80 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Отже, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу та три проценти річних від простроченої суми.

Тому, вимоги позивача про стягнення 3 % річних в сумі 639,39грн. за період з 01.11.13р. по 03.12.13р. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, просить суд стягнути з Відповідача пеню в розмірі 2 262,36 грн.

Згідно Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" N 14 від 17.12.2013, у господарських відносинах грошові зобов'язання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України). Однак оскільки господарський договір (угода) є не єдиною підставою виникнення відповідного зобов'язання, то сама лише відсутність між сторонами спірних правовідносин такого договору (угоди) або не зазначення в останньому умов (пунктів) щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання не перешкоджає застосуванню даної відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розмір відповідальності передбачено актами законодавства.

Підстави та розмір відповідальності у вигляді пені за несвоєчасну оплату поставленого товару, чинним законодавством не визначено. Також, внаслідок неможливості застосування до спірних відносин положень Договору № О-12.06/13 від 12.06.2013, суд дійшов висновку про відсутність між сторонами спірних правовідносин договору, в якому зазначено умови (пункти) щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 262,36 грн. є безпідставними, та такими що не підлягають задоволенню.

Клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи суд відхиляє з таких причин.

Так, господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити, за необхідності, участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК). При чому, відсутність коштів для оплати послуг представника, не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (п.3.9.2. Постанови пленуму вищого господарського суду України №18).

Згідно зі ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на Відповідача пропорційно.

Керуючись статтями 173-193 Господарського Кодексу України, 525, 526, 530, 611, 612, 692 Цивільного кодексу України, статтями 44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський Виробничий Альянс" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Калініна, 68, код 35906767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східенерготрейдінг" (84693, Донецька область, м. Горлівка, селище Озерянівка, вул. Ріхтера,7а, код 37160891) 247 654,80 грн. - суми основного боргу; 639,39 грн. - 3% річних від простроченої суми; 4 965,89 грн. - судових витрат; 8 000,00 грн. - витрат на оплату послуг адвоката.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 27.01.14.

Суддя М.О.Ніколенко