Рішення

від 18.05.2009 по справі 33/43-09-1292

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/43-09-1292

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2009 р.Справа  № 33/43-09-1292

За позовом: малого підприємства „База відпочинку „Імпульс”,

                   с.м.т Затока,  Білгород-Дністровський район, Одеська область

до відповідача: сільськогосподарського кооперативу „Світлий шлях”,

                           с. Маразліївка, Білгород-Дністровський район, Одеська область

про визнання недійсним норм правоустановчих документів юридичної особи  

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився. Про дату, місце та час судового засідання у справі повідомлений належним чином, про що свідчить власноручний підпис представника позивача на третій сторінці обкладинки справи;  

від відповідача: Гинку Ю.М., довіреність в матеріалах справи.

Суть спору:  позивачем у справі заявлені вимоги про визнання недійсним статутних документів відповідача у частині визнання СК „Світлий шлях” правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства „Маразліївське”.

Відповідачем позовні вимоги у справі заперечуються з мотивів пропуску позивачем строків позовної давності.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

12 травня 2000 року Білгород-Дністровською державною адміністрацією Одеської області здійснено реєстрацію статуту сільськогосподарського кооперативу „Світлий шлях”, прийнятого загальними зборами кооперативу від 10 травня 2000 року пунктом 1.2.1 якого визначено, що кооператив створюється на базі реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства „Маразліївське”, є його правонаступником і несе відповідальність за борговими зобов'язаннями реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства „Маразліївське”, а також є власником дебіторської заборгованості колективного підприємства „Маразліївське”. Обсяг прав і зобов'язань, що переходять до кооперативу, визначаються даними розподільчого балансу.

Відповідачем у справі не виконана ухвала господарського суду області від 20 березня 2009 року, якою СК „Світлий шлях” було зобов'язано надати суду розподільчий баланс за результатами реорганізації КСП „Маразліївське” Білгород-Дністровського району, у зв'язку з чим, у матеріалах справи відсутні належні докази обсягу прав та обов'язків, правонаступником яких є відповідач у справі, після реорганізації КСП „Маразліївське”.

У мотивувальній частині постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2009 року у справі господарського суду Одеської області №3/155-08-3093 зазначено, що СК „Світлий шлях” не є правонаступником КПС „Маразліївське, з чим погодився Вищий господарський суд України у постанові від 5 березня 2009 року у справі №6/96-08-2632.

За правилами ст. 1 ГПК України, право на звернення до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ, за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Позивачем у справі не наведено правового обґрунтування у підтвердження позовних вимог у справі у тому числі щодо надання належних доказів порушення відповідачем прав і охоронюваних законом інтересів позивача.

Мале підприємство „База відпочинку „Імпульс” не є учасником (членом) сільськогосподарського кооперативу „Світлий шлях”, у зв'язку з чим, у позивача відсутні корпоративні права, у розумінні ст. 167 ГК України, що включають правомочність підприємства на участь в управлінні СК „Світлий шлях”, отримання певної  частини прибутку (дивідендів) даного кооперативу та його активів у разі ліквідації, а також інші повноваження передбачені законом та статутними документами відповідача у тому числі стосовно формування положень та змісту установчих документів відповідача у справі.

Крім того, положеннями діючого до 1 січня 2004 року Цивільного кодексу Української РСР (с. 71) визначено трирічний строк у межах якого, зацікавлена особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та/або охоронюваного законом інтересу.

Згідно пункту 6 „Прикінцевих та перехідних положень” Цивільного кодексу України діючого з 1 січня 2004 року правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяв раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Трирічний строк, у який позивач міг звернутися до суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів з позовом про визнання недійсними положень статуту відповідача у справі, закінчився 13 травня 2003 року.

СК „Світлий шлях” звернувся до господарського суду області з клопотанням про застосування судом позовної давності у порядку ст. 267 ЦК України.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивачем у справі не зазначені причини пропуску строку позовної давності, що унеможливлює визнання їх поважними.

Враховуючи викладене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у справі.

Судові витрати у справі покладаються на позивача.   

Керуючись  ст. ст. 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог у справі  №33/43-09-1292.

Суддя                                                                                       Мазур Д.Т.