Постанова

від 13.05.2009 по справі 23/201-б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/201-б

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.05.2009                                                                                           № 23/201-б

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:            Авдєєва  П.В.

          Коршун Н.М.

 За участю представників:

 від прокуратури Деснянського району м.Києва: Розум С.М. – помічник прокурора (посвідчення №2 від 12 січня 2006р.),

від  заявника: представник не з'явився,    

від боржника : представник не з'явився,  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні подання Заступника прокурора Деснянського району м.Києва    

 на постанову Господарського суду м.Києва від 19.08.2008р. та на ухвалу Господарського суду м.Києва від 09.12.2008

 у справі № 23/201-б (суддя  

 за заявою                               Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРТІС-ІНФОРМ”

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕМБІРД”

 про                                                   визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

 В серпні 2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „ФОРТІС-ІНФОРМ”   звернулось із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕМБІРД”, оскільки останній неспроможний сплатити борг.  

          Постановою Господарського суду м.Києва від 19.08.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „ГЕМБІРД” (далі – Боржник, Товариство) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора – Товариство з обмеженою відповідальністю „ФОРТІС-ІНФОРМ” (далі – Ініціюючий кредитор), якого зобов'язано протягом п'яти днів подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання Товариства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури і надати суду докази такої публікації та письмово повідомити про визнання Боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів Товариства, а також провести ліквідаційну процедуру, надати суду звіт та ліквідаційний баланс Боржника. Підприємницьку діяльність завершено, строк виконання всіх грошових зобов'язань визнано таким, що настав з 19.08.2008р., припинено нарахування неустойки (шрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості, скасовано арешт, накладений на майно Боржника.

 Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2008р. затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ліквідовано банкрута, як юридичну особу, у зв'язку з банкрутством, дію мораторію і провадження у даній справі припинено на підставі ст. 12, ч.5 ст.32, ч.6 ст.31, п.6 ч.1 ст.40 та ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон) з посиланням на те, що майнових активів банкрута для задоволення вимог кредитора не виявлено, погашення вимог кредитора не відбулося, боржника визнано банкрутом, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс представлені суду, виконані всі необхідні дії на стадії ліквідації банкрута, передбачені Законом.    

Не погоджуючись з постановою та ухвалою суду, Заступник прокурора Деснянського району м.Києва  звернувся з апеляційними поданнями, в яких просить їх  скасувати, оскільки вважає, що вони прийняті по неповно з'ясованим обставинам з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 32, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          ТОВ „ФОРТІС-ІНФОРМ” та ТОВ „ГЕМБІРД” не надано відзив на апеляційні подання.

           ТОВ „ФОРТІС-ІНФОРМ” та ТОВ „ГЕМБІРД” не використано наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.  

Розглянувши доводи апеляційних подань, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, колегія суддів вважає висновок місцевого суду таким, що не відповідає вимогам закону та матеріалам справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника (далі –Закон).

Згідно із ч. 1 та 2 вище зазначеної статті Закону незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язання. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Отже, у разі наявності підстав, передбачених ч.1 ст.52 Закону, суд визнає боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру, тобто продовжує рух справи про банкрутство, а за їх відсутності – припиняє провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України.   

Звертаючись з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону, ініціюючий кредитор обґрунтовував дану заяву, зокрема, відсутністю боржника та його керівних органів за своїм місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.   

Частиною 1 та 3 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

З абзацу 4 частини 8 статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” вбачається, що у разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.   

Отже, лише факт внесення таких відомостей до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

З матеріалів справи вбачається, що ініціюючий кредитор в підтвердження відсутності боржника за юридичною адресою, а саме: м.Київ, пр. Маяковського, 91-Б посилався на складений в присутності двох свідків акт від 16.05.2008р. (а.с. 18).

Встановлено, що державний реєстратор Малай Л.Й. під час підготовки та видачі витягу ЄДРПОУ №2141255 від 14.08.2008р. не вносила до графи Статусу відомостей про юридичну особу запис – “юридична особа відсутня за місцезнаходженням”, що підтверджується  матеріалами справи.  

Таким чином, в порушення вищезазначених вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” місцевим судом не з'ясовано факт наявності чи відсутності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи „Гембірд” за її місцезнаходженням відповідно до вимог даного Закону.  

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що наявний в матеріалах справи акт від 16.05.2008р., який складений представниками ініціюючого кредитора про відсутність боржника за місцезнаходженням, не відповідає вимогам ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст.ст. 1, 17-19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

             З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційні подання Заступника прокурора Деснянського району м.Києва підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова та ухвала місцевого суду – скасуванню.

             На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційні подання Заступника прокурора Деснянського району м.Києва задовольнити.

2.          Постанову Господарського суду м. Києва від 19.08.2008 р. по справі №23/201-б скасувати

3. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.12.2008 р. по справі №23/201-б скасувати.

3.          Матеріали справи №23/201-б передати на  розгляд  до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Корсак В.А.

 Судді                                                                                          Авдєєв  П.В.

                                                                                          Коршун Н.М.