Рішення

від 20.01.2014 по справі 904/5537/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.14 Справа № 904/5537/13

За позовом Приватного підприємства Приватне виробничо-комерційне підприємство "Нарис-Імпекс", м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область

до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрі", м. Батумі, Грузія

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-транспортне підприємство "Будкомплект", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Дрига В.В. -директор

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Приватне виробничо-комерційне підприємство "Нарис-Імпекс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрі" та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-транспортне підприємство "Будкомплект" про солідарне стягнення заборгованості 12 534, 05 доларів США, що на момент звернення з позовом до суду становить 100 184, 66 грн. та пені 2 820 доларів США, що на момент звернення до суду становить 22 540, 26 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань покладених на нього згідно контракту № 0107 від 01.07.2012 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар та невиконання відповідачем-2 зобов'язань поруки взятих згідно рекомендаційного листа від 01.07.2012 № 1-1/7-12.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 порушено провадження у справі та відповідно до положень Конвенції про правову допомогу та правових відносин з цивільних, сімейних і кримінальних справ від 22.01.1993 розгляд справи призначено в засіданні на 20.01.2014. Провадження у справі було зупинено до 20.01.2014.

Супровідним листом від 22.07.2013 на адресу Головного управління юстиції у Дніпропетровській області надіслано документи по справі № 904/5537/13 про виконання доручення господарського суду Дніпропетровської області про вручення судових документів на території Грузії представнику ТОВ "Днепрі", а саме ухвалу про порушення провадження у справі від 22.07.2013, доручення про вручення документів, виклик (повідомлення) та підтвердження про вручення документу .

03.12.2013 супровідним листом від 29.11.2013 № 29388/09/іп-д-142/13 від Головного управління юстиції у Дніпропетровській області надійшли документи, складені у зв'язку із виконання вищезазначеного доручення. Зданих документів вбачається, що ТОВ "Днепрі" 25.10.2013 отримало ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2013 про порушення провадження у справі та призначення судового засідання (арк. с. 48-51).

Однак, відповідач-1 явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач-2 явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату. місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення цінного листа з ухвалою суду (арк. с. 45).

20.01.2014 через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява, в якій він відмовляється він позовних вимог та просить припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості з відповідача-2: ТОВ "Виробничо-транспортне підприємство "Будкомплект".

Відповідності до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Таким чином, подана позивачем заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення заборгованості з відповідача-2 не порушує чиї-небудь права та інтереси, а тому вона прийнята судом до розгляду.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 20.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2012 Приватному підприємству приватне виробничо-комерційне підприємство "Нарис-Імпекс" був наданий рекомендаційний лист № 1-1/7-12 Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортне підприємство "Будкомплект" (далі - відповідач-2), в якому останній підтверджує, що ТОВ "Днепрі" є надійним діловим партнером і рекомендує укласти з ним контракт № 0107 на поставку дошки обрізної (арк. с. 36).

01.07.2012 між Приватним підприємством - комерційне підприємство "Нарис-Імпекс" (далі - позивач, продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрі" (далі - відповідач-1, покупець) був укладений контракт № 0107 (далі - контракт).

Відповідно до п. 1. 1 контракту продавець зобов'язується поставити й передати у власність покупцю, в строки передбачені в контракті, а покупець зобов'язаний прийняти й оплатити: дошка обрізна в асортименті виробництва України (далі - товар) у кількості, асортименті й по цінам, зазначеними у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 3.1 контракту переданий товар за цим контрактом сплачується за узгодженою ціною, зазначеній у специфікаціях.

Ціна на товар, що постачається, встановлюється у доларах США й зазначена у специфікаціях до цього контракту (п. 3.4 контракту).

Відповідно до п. 4.2 контакту оплата здійснюється за фактом поставки протягом 90 (дев'яносто) банківських днів.

16.08.2012, 13.09.2012 сторонами контракту були підписані специфікація № 1 та № 2 відповідно.

На виконання умов контракту та специфікації до нього позивач поставив відповідачу-1 товар на загальну суму 38 654, 05 доларів США, що за курсом НБУ на 04.06.13 (799,30 грн. за 100 дол. США) становить 308 961, 82 грн., відповідно до рахунку-фактури № 1/08 від 16.08.2012, за накладною № 22346308 від 20.08.2012, митною декларацією ЕК 10 № 101030000/2012/009574 від 20.08.2012 на суму 17 091, 34 долари США та рахунку-фактури № 1/09 від 13.09.2012, за накладною № 34965038 від 13.09.2012, митною декларацією ЕК 10 № 101030000/2012/010821 від 13.09.2012 на суму 21 562, 71 доларів США.

Відповідач-1 здійснив лише часткову оплату поставленого товару у розмірі 26 120 доларів США, що за курсом НБУ на 04.06.2013 (799,30 грн. за 100 дол. США) становить 208 777, 16 грн., відповідно до платіжних доручень, копії яких залучені до матеріалів справи (арк. с. 29-30).

Позивачем було надіслано на адресу відповідача-1 претензію від 01.03.2014, в якій він просить перерахувати існуючу заборгованість в термін до 05.03.2013, однак, відповідач-1 залишив дану претензію без відповіді (арк. с. 31-34).

20.01.2014 через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява, в якій він відмовляється він позовних вимог та просить припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості з відповідача-2: ТОВ "Виробничо-транспортне підприємство "Будкомплект".

Згідно частин 1, 2 ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від позову, на вчинення таких дій, суд прийняв таку відмову.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, несплаченою залишається сума поставленого товару позивачем відповідачеві-1 у розмірі 12 534, 05 дол. США, що за курсом НБУ на 04.06.2013 день звернення позивача з позовом до суду (799, 30 грн. за 100 дол. США) становить 100 184, 66 грн.

У пункті 10.1 контракту сторони дійшли згоди, що спори й розбіжності, що виникли з приводу виконання контракту й не врегульовані шляхом переговорів, передаються в Арбітраж за місцем знаходження продавця.

Відповідно до ст. 377 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частині першій статті 139 цього Кодексу, та/або робочою силою. Зовнішньоекономічна діяльність провадиться на принципах свободи її суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом, та рівності перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Загальні умови та порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктами господарювання визначаються цим Кодексом, законом про зовнішньоекономічну діяльність та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 53 Конвенції ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів" від 11.04.1980, до якої приєднались Україна від 01.02.1991 і Грузія від 01.09.1995, покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем-1 не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 12 534, 05 дол. США, що за курсом НБУ на 04.06.2013 (799,30 грн. за 100 дол. США) становить 100 184, 66 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача-1 суми основного боргу підлягає задоволенню у повному розмірі.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу-1 пеню у розмірі 2 85 дол. США, що за курсом НБУ на 04.06.2013 (799, 30 грн. за 100 дол. США) становить 22 540, 26 грн. за період з 20.12.2012 по 05.03.2013.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У випадку прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,3 % від несплаченої суми за кожен день прострочки (п. 9.2 контракту).

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу у повному обсязі у розмірі 2 820 дол. США, що за курсом НБУ на 04.06.2013 (799,30 грн. за 100 дол. США) становить 22 540, 26 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача-1 на користь позивача у розмірі 2 455 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрі" (6010, Грузія, м. Батумі, вул. Жорданія, 17/4, п/р 0036180070002401 у Privatbank (Грузія) м. Тбілісі SWIFT: CAVOGE22, ідентифікаційний код ID 245413151) на користь Приватного підприємства приватне воробничо-комерційне підприємство "Нарис-Імпекс" (51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Шелепова, 13, код ЄДРПОУ 24248124) основний борг у розмірі 12 534, 05 дол. США (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять чотири дол. США 05 центів), що за курсом НБУ на 04.06.2013 (799,30 грн. за 100 дол. США) становить 100 184, 66 грн. (сто тисяч сто вісімдесят чотири грн. 66 к.), пеню у сумі 2 820 дол. США (дві тисячі вісімсот двадцять дол. США), що за курсом НБУ на 04.06.2013 (799,30 грн. за 100 дол. США) становить 22 540, 26 грн. (двадцять дві тисячі п'ятсот сорок грн. 26 к.) та 2 455 грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) витрат по сплаті судового збору.

Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості з ТОВ "Виробничо-транспортне підприємство "Будкомплект".

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 22.01.2014

Суддя В.І. Ярошенко