Рішення

від 16.01.2014 по справі 922/4953/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2014 р.Справа № 922/4953/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка", м. Харків до 3-я особа, яка Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бліц", м. Харків не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська обласна рада, м. Харків про стягнення 2 963,97 грн.

за участю представників:

позивача - Мельничникової А.М. (дов. № 01-07/946 від 18.12.2013 р.)

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бліц" (надалі - Відповідач) заборгованість по відшкодуванню витрат податку на землю - 2 963,97 грн. А також Позивач просить стягнути з Відповідача судовий збір за подання позовної заяви.

Суд встановлює наявність заяв або клопотань до початку розгляду справи по суті.

Від Позивача заяв та клопотань не надійшло. Надав до суду додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги ухвал суду не виконав. Відомості щодо належного повідомлення про день та час слухання справи в матеріалах справи відсутні.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги ухвал суду не виконав. Про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Наказом Міністерства культури України від 02.11.2012 р. № 1238 створено державне підприємство «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка», яке, згідно з п.1.1. Статуту, є правонаступником обласного комунального підприємства Харківський державний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка.

15 листопада 2012 р. прийняте рішення Харківської обласної ради № 552-VI про припинення обласного комунального підприємства Харківського державного академічного театру опери та балету ім. М.В. Лисенка, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, - шляхом приєднання до Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» .

10 червня 2013 р. внесено запис № 14801120003039293 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Обласного комунального підприємства Харківський державний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка, 02224712.

16 грудня 2011 р. Харківською обласною радою було укладено договір оренди № 167 Н комунального майна з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «БЛІЦ». За зазначеним договором оренди TOB «Юридична фірма «Бліц» були надані в строкове платне користування нежитлові підвальні приміщення у вісях Я-Я по ряду 18-20 загальною площею 190,2 кв. м. та 1 поверху у вісях Ш/Щ-Я по ряду 18-20 загальною площею 215,2 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, що знаходяться на балансі Театру, з метою організації видовищно-розважальної діяльності - площею 190,2 кв. м. та розташування кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи - площею 215,2 кв. м. Вищевказані приміщення передані в користування орендарю згідно акту приймання-передачі від 16.12.2011 р.

Відповідно до розпорядження Харківської обласної ради № 127 від 14.09.12 р. приміщення в тому числі і ті, що були передані в оренду Відповідачу, по акту приймання-передачі від 14.09.12 р. з балансу ОКП ХАТОБ ім. М.В. Лисенка передані на баланс Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради «Знахідка».

Пунктом 5.10 Договору оренди № 167 Н від 16.12.11 р. передбачено обов'язок Орендаря здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, та укладення з Балансоутримувачем договорів про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю.

Відповідно до п. 5.10 вищевказаного Договору оренди TOB «Юридична фірма «Бліц» уклала з Театром, як з Балансоутримувачем, Договір № 6/82 про відшкодування витрат податку за землю від 16.01.2012 р.

Пунктами 2.2, 4.1 вищевказаного Договору передбачено, що TOB «Юридична фірма «Бліц» компенсує Театру суму податку за землю пропорційно орендованій площі, відповідно до розрахунку на підставі виставлених рахунків, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Позивачем надавались послуги своєчасно та у повному обсязі, але відповідачем постійно с порушувалися обов'язки по їх сплаті.

Заборгованість TOB «Юридична фірма «Бліц» перед Позивачем за період з 16.12.2011 р. по 13.09.2012 р. (включно) по відшкодуванню витрат податку за землю склала - 2 963,97 грн. (дві тисячі дев'ятсот шістдесят три гри. 97 коп.).

18.05.2012 р. Позивач направив TOB «Юридична фірма «Бліц» претензію вих. № 290. Однак Відповідач на претензію Позивача відповіді не надано, сума боргу за електроенергію на рахунок Відповідачем до цього часу не перерахована.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання ті іншим учасником відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (пункт 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що Відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у розмірі 2 963,97 грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичної фірми «Бліц» (61034, м. Харків, вул. Наріманова, 4, код 33119853) на користь Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» (61057, м. Харків, вул. Сумська, 25, код 38385217) заборгованість по відшкодуванню витрат податку за землю - 2 963,97 грн. та суми судового збору у розмірі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.01.2014 р.

Суддя Жигалкін І.П.