Рішення

від 23.01.2014 по справі 911/4375/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2014 р. Справа № 911/4375/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»

до Малого приватного підприємства «Стоїк»

про стягнення 9057,14 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Свєчкіна Т.С., довір. № 01.08/1080 від 17.12.2013 р.

від відповідача : Салацька О.В., довір. б/н від 03.12.2013 р.

Обставини справи:

Комунальне підприємство теплових мереж «Бориспільтепломережа» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Малого приватного підприємства «Стоїк» (далі - відповідач) про стягнення 9057,14 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення з відповідачем 01.12.2008 р. договору № 421/054/1108 на постачання теплової енергії, згідно якого КП «Бориспільтепломережа» зобов'язувалося надавати послуги з постачання теплової енергії, а відповідач - здійснювати своєчасну оплату за надані позивачем послуги.

Згідно умов вказаного договору позивач надав відповідачеві послуги, які останнім не були оплачені належним чином, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 9057,14 грн. заборгованості за надані послуги, а також 1720,50 грн. судового збору.

Розгляд справи відкладався.

12.12.2013 р. до господарського суду Київської області МПП «Стоїк» було подано пояснення б/н від 09.12.2013 р., відповідно до яких відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог КП «Бориспільтепломережа» до МПП «Стоїк» про стягнення 9057,14 грн. відмовити у повному обсязі. Крім того, відповідач зазначив про часткову сплату боргу в сумі 1179,48 грн., на підтвердження чого надав платіжне доручення № 291 від 02.12.2013 р.

23.12.2013 р. до господарського суду Київської області КП «Бориспільтепломережа» було подано пояснення № 06-21/139 від 23.12.2013 р., відповідно до яких позивач зазначив, що у зв'язку з неналежним виконанням МПП «Стоїк» грошового зобов'язання за договором відповідачу було нараховано та виставлено пеню в рахунках за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року в сумі 1242,20 грн., яку було оплачено відповідачем в більшому розмірі, ніж виставлено в рахунках-фактурах, внаслідок чого переплату було зараховано в погашення основного боргу.

26.12.2013 р. до господарського суду Київської області МПП «Стоїк» було подано відзив б/н від 18.12.2013 р., відповідно до якого відповідач зазначив, що з позовними вимогами не погоджується і заборгованість не визнає з огляду на те, що позивач не звертався з письмовою претензією до відповідача, тому МПП «Стоїк» не отримало передбаченої чинним законодавством нагоди досудового врегулювання спірної ситуації.

За твердженням відповідача, позивач не надав суду вірного розрахунку заборгованості, яка рахується за відповідачем і яку позивач намагається стягнути з МПП «Стоїк».

Поряд з цим, відповідач зазначив, що згідно з п. 7.3 договору договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін у випадку надходження заяви про розірвання договору від однієї із сторін з попередженням за 1 місяць. Відповідач неодноразово звертався до КП «Бориспільтепломережа» з проханням про розірвання договору про надання послуг постачання теплової енергії, враховуючи їх завищену, на думку відповідача, вартість. Проте, позивач продовжує виставляти рахунки відповідачеві і стягувати заборгованість, вважаючи, що дію договору не припинено.

13.01.2014 р. до господарського суду Київської області КП «Бориспільтепломережа» було подано пояснення № 06-21/3 від 08.01.2014 р., відповідно до яких позивач зазначив, що протягом розгляду даної справи МПП «Стоїк» було погашено заборгованість за послуги з теплопостачання згідно рахунків-фактур № СФ-2141 від 28.02.2013 р., № СФ-2345 від 29.03.2013 р. у повному обсязі, а також частково згідно рахунків-фактур № СФ-1619 від 30.11.2012 р. та № СФ-1860 від 29.12.2012 р., у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в сумі 1498,78 грн.

13.01.2014 р. до господарського суду Київської області МПП «Стоїк» було подано пояснення б/н від 31.12.2013 р., відповідно до яких відповідач зазначив, що заборгованість МПП «Стоїк» перед КП «Бориспільтепломережа» за договором від 01.12.2008 р. № 421/054/1108 погашалась по мірі надходження грошових коштів на рахунок відповідача, у зв'язку з чим згідно виставлених позивачем відповідачу рахунків-фактур на загальну суму 24672,39 грн., з яких 2740,98 грн. - пеня, за період з листопада 2012 року по жовтень 2013 року, МПП «Стоїк» було оплачено 21931,41 грн. без урахування пені, з огляду на те, що відповідач заперечує проти нарахування йому пені.

У судових засіданнях 12.12.2013 р., 26.12.2013 р., 13.01.2014 р. та 23.01.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судових засіданнях 12.12.2013 р., 26.12.2013 р., 13.01.2014 р. та 23.01.2014 р. проти позову заперечував.

У судовому засіданні 23.01.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.12.2008 р. між Комунальним підприємством теплових мереж «Бориспільтепломережа» (теплопостачальна організація) та Малим приватним підприємством «Стоїк» (споживач) було укладено договір № 421/054/1108 на постачання та споживання теплової енергії, відповідно до пп. 1.1.1, 2.2.1 якого позивач зобов'язується забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії для об'єктів, перерахованих у додатку № 1а до договору, а відповідач зобов'язується вчасно, згідно з п.п. 3.4, 3.5 договору, проводити розрахунки з позивачем за використану теплову енергію.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 3.2 договору при відсутності у споживача приладів обліку теплової енергії, розрахунки за надані послуги по договору проводяться розрахунковим методом за тарифами, розрахованими теплопостачальною організацією та затвердженими Виконкомом Бориспільської міської ради. При зміні тарифів, нові тарифи обов'язкові для обох сторін даного договору з моменту їх введення.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що на момент початку опалювального сезону споживач зобов'язаний провести авансовий платіж у розмірі 100% місячної плати за теплову енергію.

Розрахунки з теплопостачальною організацією за використану теплову енергію проводяться у два етапи: авансовий платіж до 1 числа розрахункового місяця, у розмірі обов'язкового щомісячного платежу згідно додатку № 2 до договору (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору остаточний розрахунок за використану теплову енергію проводиться до 15 числа місяця, слідуючого за розрахунковим місяцем, згідно рахунку, що виписується теплопостачальною організацією споживачу.

Згідно з п. 3.6 договору акт виконаних робіт споживач на протязі 3-х днів з моменту отримання підписує і повертає теплопостачальній організації.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 договору останній набирає чинності з моменту його підписання з 01.12.2008 р. і діє до 01.12.2009 р., а в частині грошових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків згідно умов договору. При відсутності заперечень та зауважень щодо дії договору, договір являється пролонгованим на наступні періоди.

В додатку № 1а до договору сторонами погоджено об'єкти постачання теплової енергії та їх характеристику: магазин «Автотовари» (торговий зал), розташований в м. Бориспіль, вул. Головатого, 15, загальною площею 133,1 кв.м.

Сторонами також було підписано додатки № 1 та № 2 до договору, в яких погоджено кількість, порядок та вартість постачання теплової енергії відповідачу.

Як з'ясовано судом, укладений між сторонами договір № 421/054/1108 на постачання та споживання теплової енергії від 01.12.2008 р. на час розгляду справи не розірваний, дію не припинив і є чинним.

На виконання умов договору № 421/054/1108 на постачання та споживання теплової енергії від 01.12.2008 р. позивачем за період з листопада 2012 року до жовтня 2013 року було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 24672,38 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття послуг, у тому числі - за листопад 2012 року на суму 1930,61 грн., за грудень 2012 року на суму 5427,06 грн., за січень 2013 року на суму 5136,68 грн., за лютий 2013 року на суму 3839,62 грн., за березень 2013 року на суму 4417,96 грн., за квітень 2013 року на суму 1179,48 грн., а також виставленими КП «Бориспільтепломережа» споживачу рахунками-фактурами, у тому числі - № СФ-0001619 від 30.11.2012 р. на суму 1930,61 грн., № СФ-0001860 від 29.12.2012 р. на суму 5427,06 грн., № СФ-0001909 від 31.01.2013 р. на суму 5136,68 грн., № СФ-0002141 від 28.02.2013 р. на суму 4397,30 грн., з яких 557,68 грн. пеня, № СФ-0002345 від 29.03.2013 р. на суму 5359,06 грн., з яких 941,10 грн. пеня, № СФ-0002545 від 17.04.2013 р. на суму 2421,68 грн., з яких 1242,20 грн. пеня, що містять підписи щодо їх отримання з боку споживача, копії яких долучено до матеріалів справи.

До подання КП «Бориспільтепломережа» позову у даній справі МПП «Стоїк» було оплачено поставлену теплову енергію частково в сумі 15615,25 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 323 від 29.07.2013 р. на суму 5858,89 грн. з призначенням платежу - за теплову енергію згідно рахунків-фактур № СФ-0001619 від 30.11.2012 р. та № СФ-0001860 від 29.12.2012 р., № 135 від 12.04.2013 р. на суму 3000,00 грн. з призначенням платежу - за теплову енергію згідно рахунку-фактури № СФ-0002141 від 28.02.2013 р., № 136 від 15.04.2013 р. на суму 1397,30 грн. з призначенням платежу - за теплову енергію згідно рахунку-фактури № СФ-0002141 від 28.02.2013 р., № 175 від 20.05.2013 р. на суму 3000,00 грн. з призначенням платежу - за теплову енергію згідно рахунку-фактури № СФ-0002345 від 29.03.2013 р., № 208 від 11.06.2013 р. на суму 2359,06 грн. з призначенням платежу - за теплову енергію згідно рахунку-фактури № СФ-0002345 від 29.03.2013 р.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем належним чином за отримані послуги за договором № 421/054/1108 на постачання та споживання теплової енергії від 01.12.2008 р., позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п.п. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як встановлено судом, відповідачем в процесі розгляду даної справи було здійснено погашення загалом 6316,16 грн. основної заборгованості, а саме - 02.12.2013 р. в сумі 1179,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 291 від 02.12.2013 р. з призначенням платежу - згідно рахунку-фактури № СФ-0002545 від 17.04.2013 р., а також 30.12.2013 р., що підтверджується платіжним дорученням № 306 від 30.12.2013 р. на суму 5136,68 грн. з призначенням платежу - згідно рахунку-фактури № СФ-0001909 від 31.01.2013 р.

З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині стягнення 6316,16 грн. основного боргу, сплаченого відповідачем після порушення провадження у даній справі, підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору.

Водночас, доказів сплати на користь позивача решти заборгованості за договором № 421/054/1108 на постачання та споживання теплової енергії від 01.12.2008 р. відповідачем суду не надано.

Отже, з огляду на встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 421/054/1108 на постачання та споживання теплової енергії від 01.12.2008 р. підлягають задоволенню в сумі 1498,78 грн. (за рахунками-фактурами № СФ-0001619 від 30.11.2012 р. на суму 1930,61 грн., № СФ-0001860 від 29.12.2012 р. на суму 5427,06 грн., які були оплачені частково в сумі 5858,89 грн. платіжним дорученням № 232 від 29.07.2013 р.).

При цьому судом відхилені заперечення відповідача щодо сплати пені з огляду на наступне.

Сплата пені споживачем за прострочення оплати рахунків за використану теплову енергію в строк передбачена пп. б п. 4.1 договору, згідно якого у разі неоплати рахунків за використану теплову енергію в строк споживач сплачує 0,1% пені за кожен день прострочення в оплаті від нарахованої суми.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем було нараховано відповідачеві 557,68 грн. і 941,10 грн. пені за лютий та березень 2013 року. Вказані суми пені, розмір яких є обґрунтованим та арифметично вірним, були виставлені позивачем у рахунках-фактурах № СФ-0002141 від 28.02.2013 р. та № СФ-0002345 від 29.03.2013 р. і були оплачені відповідачем згідно з призначеннями платежу, вказаними у платіжних дорученнях.

Також судом враховано пояснення позивача щодо помилкового виставлення до сплати відповідачеві 1242,20 грн. пені згідно рахунку-фактури № СФ-0002545 від 17.04.2013 р., який у цій частині не був оплачений відповідачем. Відповідно, в частині стягнення з МПП «Стоїк» 1242,20 грн. позовні вимоги КП «Бориспільтепломережа» залишаються судом без задоволення.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа».

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та в частині припинення провадження у справі згідно з приписами ч. 2 ст. 49 ГПК України, з урахуванням здійснення відповідачем сплати частини суми основного боргу в розмірі 6316,16 грн. вже в процесі розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині стягнення 6316,16 грн.

3. Стягнути з Малого приватного підприємства «Стоїк» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, 18, код 20582240) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. К. Шлях, 41-а, код 13712452) - 1498 (одну тисячу чотириста дев'яносто вісім) грн. 78 коп. заборгованості, 1484 (одну тисячу чотириста вісімдесят чотири) грн. 53 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 28.01.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна