Постанова

від 21.01.2014 по справі 812/10263/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/10263/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тріфанової С.С.,

за участю

секретаря судового засідання Саприкіній Т.О.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до дочірнього підприємства «Комерційний центр «УСПП «Північно - Донбаського регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців» про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 4369,03 грн.,

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2013 року управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому зазначило, що дочірнє підприємство «Комерційний центр «УСПП «Північно - Донбаського регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців» зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.

В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не сплачує внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за жовтень 2008 року у розмірі 4369,03 грн.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога з повідомленням про вручення на суму 124 602,07 грн.

Відповідач у добровільному порядку суму заборгованості не перерахував. У зв'язку з чим позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив проводити судове засідання без участі представника Фонду.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Відповідач правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

На адресу суду повернувся конверт з відміткою "за зазначеною адресою не проживає"(а.с.35).

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є юридичною особою, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області у якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування(а.с.6)

Згідно з даними картки особового рахунку юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників, суми нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, дочірнє підприємство «Комерційний центр «УСПП «Північно - Донбаського регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців» має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка становить 4369,03 грн., відповідачем вказану суму боргу не сплачено (а.с.5,8)

Позивачем, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058, на адресу відповідача направлена вимога про сплату боргу № Ю-572У від 03.11.2008 на суму 124602,07 грн., яку отримано уповноваженою особою підприємства 06.11.2008. (а.с.7).

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

За змістом ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09.07.2003 № 1058 відповідач є страхувальником та відповідно до ст.15 вказаного Закону платником страхових внесків.

Згідно з п. 6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09.07.2003 №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу.)

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів своєчасності сплати заборгованості за страховими внесками, а даними картки особового рахунку підтверджено їх несвоєчасна сплата, з урахуванням наданих позивачем доказів щодо наявності заборгованості суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до дочірнього підприємства «Комерційний центр «УСПП «Північно - Донбаського регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців» про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 4369,03 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства «Комерційний центр «УСПП «Північно - Донбаського регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців» (ідентифікаційний код 30195947, 93400, місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова,23) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4369,03 грн. (чотири тисячі триста шістдесят дев'ять грн. 03 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 27 січня 2014 року.

Суддя С.С. Тріфанова