Рішення

від 21.05.2009 по справі 17/154/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/154/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "21" травня 2009 р.                                                 Справа №  17/154/09

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі  Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –Дідух К.О., довіреність № 2379 від 18.11.2008 року;

від відповідача –Химич В.М., довіреність № 230 від 14.01.2006 року;

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/154/09

За позовом відкритого акціонерного товариства «Сведбанк»в особі Миколаївського відділення ВАТ «Сведбанк», м. Миколаїв, вул. Спаська, 60-А,  

До фермерського господарства «Лаванда», Миколаївська область, Снігурівський район, с. Червона Долина,

про: стягнення заборгованості за кредитним договором № КЛ/06-71 від 21.12.2006 року у розмірі 645 101 грн. 18 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк»в особі Миколаївського відділення ВАТ «Сведбанк»(надалі - позивач) звернулося  до господарського суду з позовом до фермерського господарства «Лаванда»(надалі - відповідач) про  стягнення заборгованості за кредитним договором № КЛ/06-71 від 21.12.2006 року у розмірі 645 101 грн. 18 коп.

При цьому позивач обгрунтовує свої позовні вимоги наступним:

Між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», яке виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк»по всім правам та обов'язкам (надалі - Банк) та фермерським господарством «Лаванда»був укладений кредитний договір № КЛ\06-71 від 21 грудня 2006 року (надалі - кредитний договір), за яким Позивач має право надати відповідачеві грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі 300 000 грн. на строк до 20 грудня 2007 року. Згодом ліміт кредитної лінії був збільшений до 500 000 грн. (додаткова угода № 1 до кредитного договору від 10 січня 2007 року), до 650 000 грн. (додаткова угода № 2 до кредитного договору від 12 лютого 2007 року), до 750 000 грн. (додаткова угода № 3 до кредитного договору від 20 березня 2007 року) та до 950 000 грн., що підтверджується додатковою угодою № 4 до кредитного договору від 04 травня 2007 року.

Згідно з п.1.2. розділу 1 Кредитного договору, плата за користування овердрафтом (процентна ставка) встановлена у розмірі 19,0 %.

Цільовим призначенням кредитної лінії за умовами п.1.4. кредитного договору є поповнення обігових коштів.

Кредит повинний був сплачуватися відповідачем трьома траншами по 300 000 грн. до 20 жовтня 2007 року та до 20 листопада 2007 року, а також 350 000 грн. до 20 грудня 2007 року, що передбачено умовами додатку №1 до кредитного договору, що є його невідємною частиною в останній редакції додаткової угоди №4 до кредитного договору від 04 травня 2007 року.

Доказом зняття кредитних коштів з банківського рахунку відповідача є зведена бухгалтерська банківська довідка.

Відповідачем за час користування кредитними коштами була здійснена сплата за зведеними даними бухгалтерської банківської довідки, що у загальній сумі складає      427 175 грн. 60 коп.

Таким чином, залишок заборгованості по сплаті основної суми (тіло) кредиту становить 522 824 грн. 40 коп.

Проценти за користування кредитними коштами не сплачувалися з 01 листопада 2008 року по 28 люте 2009 року, заборгованість за яким склала 32 606 грн. 66 коп., що підтверджуються розгорнутим розрахунком процентів.

Згідно з умовами п.6.1. розділу 6 кредитного договору при невиконанні зобов'язань по погашенню заборгованості за кредитною лінією та процентів у строки, встановлені цим договором відповідач, незалежно від наявності вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми невчасно виконаного (невиконаного) зобов'язання за кожний день прострочки.

Через несвоєчасне та неповне виконання зобов'язання за кредитом позивач був змушений застосувати пеню за несвоєчасне погашення відсотків за період з 24 грудня 2007 року по 24 червня 2008 року у розмірі 4 967 грн. 76 коп.

пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 14 листопада 2007 року по 14 травня 2008 року становить 84 702 грн. 36 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Згідно ст.ст. 525, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечив.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу  України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік.

Судом за власною ініціативою зроблено перерахунок суми пені за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.3., згідно здійсненого розрахунку сума пені за несвоєчасне погашення відсотків становить 3 917 грн. 92 коп. та сума пені за несвоєчасне погашення кредитиу становить 28 032 грн. 93 коп.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачене держмито слід віднести на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Сведбанк»в особі Миколаївського відділення ВАТ «Сведбанк»задовольнити частково.

2.          Стягнути  з фермерського господарства «Лаванда», Миколаївська область, Снігурівський район, с. Червона Долина (код 23044268) заборгованість за кредитом у розмірі 522 824 грн. 40 коп., відсотки по кредиту у розмірі 32 606 грн. 66 коп., пеню за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 3 917 грн. 92 коп., пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 28 032 грн. 93 коп., державне мито у розмірі 5 873 грн. 82 коп. та 107 грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь відкритого акціонерного товариства «Сведбанк»в особі Миколаївського відділення ВАТ «Сведбанк», м. Миколаїв, вул. Спаська, 60-А (код 19356840).

3.          В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя                                                        С.М.Коваль