Постанова

від 21.01.2014 по справі 110/9а-06

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 110/9а-06 Головуючий у 1-й інстанції: Євграфова Є.П.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ «Шпиталь-профілакторій інвалідів Чорнобиля «Святої Марії» на постанову Господарського суду Київської області від 13 червня 2006 року в справі за позовом Державної податкової інспекції в м. Ірпені до Закритого акціонерного товариства «Шпиталь-профілакторій інвалідів Чорнобиля «Святої Марії», третя особа: виконавчий комітет Ірпінської міської ради про припинення юридичної особи,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2006 року Державна податкова інспекція в м. Ірпені звернулась з адміністративним позовом до Господарського суду Київської області про припинення юридичної особи у зв'язку з неподанням протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності, а саме ЗАТ «Шпиталь-профілакторій інвалідів Чорнобиля «Святої Марії».

Відповідно до постанови Господарського суду Київської області від 13 червня 2006 року позовні вимоги задоволено, припинено державну реєстрацію юридичної особи ЗАТ «Шпиталь-профілакторій інвалідів Чорнобиля «Святої Марії», зареєстрованого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради 22.08.1997 року за № 1194 ( Київська область, смт. Ворзель, вул. Кірова,3, код 24887798), зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення юридичної особи у відповідності з вимогами ст.. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців».

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ЗАТ «Шпиталь-профілакторій інвалідів Чорнобиля «Святої Марії» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Господарського суду Київської області та закрити провадження у справі.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року клопотання ТОВ «Шпиталь-профілакторій» інвалідів Чорнобиля «Святої Марії» про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду задоволено, поновлено строк на апеляційне оскарження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ЗАТ «Шпиталь-профілакторій інвалідів Чорнобиля «Святої Марії» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Ірпінської міської ради 22.08.1997 року за № 1194.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що з ІУ кварталу 1999 року відповідач не подає до податкової інспекції податкових декларацій, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов»язані з обчисленням і сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), що є порушенням встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а отже є підставою для застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді скасування державної реєстрації та ліквідації суб'єкта господарювання.

Погодитись із такими доводами суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не може, виходячи з наступного.

Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Зокрема частиною 1 статті 239 ГК України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції у вигляді скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання;

Відповідно до частини 1 статті 247 Господарського Кодексу України (в редакції станом на 1.05.2005 року) у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу( частина 2 ст. 247 ГК).

Як зазначено у ч.6 та 7 статті 59 ГК України суб'єкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» (у редакції, що діяла станом на 01.05.2005 року) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно з частиною 2 статті 38 зазначеного Закону підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Ухвалюючи судове рішення щодо припинення державної реєстрації юридичної особи, суд першої інстанції не навів доказів, якими обґрунтовує наявність підстав для припинення реєстрації юридичної особи та не послався на них.

Не надано відповідних доказів, які б свідчили про наявність підстав для припинення державної реєстрації відповідача і позивачем ДПІ у м. Ірпені. На виклик до суду апеляційної інстанції позивач ДПІ у м. Ірпені свого представника не направив та не надав доказів, які б свідчили про неподання товариством протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

06 грудня 2013 року суд витребував від ДПІ ГУ Міндоходів України в м. Ірпені Київської області дані про те, чи здавались ЗАТ «Шпиталь-профілакторій інвалідів Чорнобиля «Святої Марії» податкові декларації, бухгалтерська звітність, тощо, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, проте зазначені дані позивачем надані до суду не були та не надані докази причин ненадання такої інформації.

На підтвердження факту подання податкової звітності товариством надано до справи відповідні докази. які долучено до справи та досліджено судом в ході розгляду справи та які підтверджують, що відповідачем, починаючи з четвертого кварталу 1999 року, податкові декларації, бухгалтерська звітність та інші документи і відомості, пов»язані з обчисленням і сплатою податків, зборів подавались, що підтверджується відповідними відмітками про це на оригіналі звітності представником податкового органу.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.17 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» (в редакції, що діяла станом на 05.05.2006 року) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Права, передбачені пунктами 1 - 9, 14 і 15 частини першої цієї статті, надаються посадовим особам органів державної податкової служби, а права, передбачені пунктами 10 - 13, 16 і 17, - головам державних податкових адміністрацій і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам.

Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо того, що позивач не мав на звернення до суду з даним позовом.

Як зазначено вище, Законом України «Про державну податкову службу» чітко визначено право звернення до суду з даним позовом начальника або його заступника податкової інспекції. У даному випадку, керівник або його заступник реалізують своє право на звернення до суду відповідно до Закону шляхом подачі відповідної позовної заяви від імені податкового органу за підписом як керівника установи або ж його заступника.

Враховуючи вищевикладне, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм чинного законодавства, оскільки ухвалено без дослідження та встановлення всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 198,202 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду скасувати її на ухвалити нову постанову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ЗАТ «Шпиталь-профілакторій інвалідів Чорнобиля «Святої Марії» задовольнити.

Постанову Господарського суду Київської області від 13 червня 2006 року скасувати та ухвалити нову постанову наступного змісту.

У задоволенні позовних вимог Державній податковій інспекції в м. Ірпені про припинення юридичної особи відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 23 січня 2014 року

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.