Рішення

від 23.01.2014 по справі 904/9077/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.14р. Справа № 904/9077/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бінайс", м.Київ

до товариство з обмеженою відповідальністю "Рестрансервіс", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором поставки

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Кулак І.О., представник, довіреність №260 від 03.12.2013р.

від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Бінайс", м.Київ (далі по тексту - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Рестрансервіс", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 75734,83грн. на підставі укладеного між сторонами договору № 2063 від 01.06.10р.

Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу №2063 від 01.06.10р. за умовами якого позивач зобов'язався продати, а відповідач прийняти та оплатити товар, асортимент, кількість та ціна якого визначається у видаткових накладних. На виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №2063 від 01.06.10р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 185736,47грн. Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань сплатив позивачу за отриманий товар лише 110003,04грн. Враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 75734,83грн. позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Додатково позивач просить суд заборонити відповідачу складати і затверджувати проміжний ліквідаційний баланс, ліквідаційний баланс, а також подавати державним реєстраторам документи щодо припинення діяльності відповідача - до набрання законної сили рішенням суду за даною справою; заборонити Управлінню з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпропетровської міської ради вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо припинення діяльності відповідача.

Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що 22.10.13р. ним (позивачем) подано запит про надання витягу з Єдиного державного реєстру стосовно відповідача і з отриманого витягу (серія АГ №466921) позивачу стало відомо, що відповідач з 26.09.13р. перебуває у стані припинення за рішенням засновників. Публікації про припинення діяльності відповідача шляхом ліквідації було надруковано в Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №261 (26) 2013р. та в газеті "Голос України №188 від 09.10.13р." В оголошенні про припинення діяльності відповідача значилися адреси за якими приймаються вимоги кредиторів. Позивач з метою включення його вимог до реєстру кредиторів направив листи на адресу відповідача та голови ліквідаційної комісії. Станом на дату подання даної позовної заяви позивач не зміг вручити лист з інформацією про існуючу у відповідача заборгованість визначеним вище адресатам, у зв'язку з чим просить суд задовольнити його вимогу про забезпечення позову.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 251 від 15.11.13р. ухвалою суду від 22.11.13р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 05.12.13р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується конвертами, які повернулися на адресу господарського суду з відмітками пошти "за закінченням терміну зберігання" . Ухвали суду було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, яка співпадає з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідач вимоги суду не виконав, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав.

05.12.13р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 24.12.13р., у зв'язку з неявкою представника відповідача.

24.12.13р. в судове засідання з'явився представник позивача та звернувся до суду з письмовою заявою продовжити строк розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів. За результатами судового засідання строк розгляду справи продовжено по 06.02.14р.; розгляд справи відкладено до 23.01.14р., у зв'язку з повторною неявкою відповідача.

За результатами судового засідання, яке відбулося 23.01.14р. справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення загальних зборів учасників позивача, оформлених Протоколом №105 від 31.05.13р. найменування товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Т.Бі" змінено на товариство з обмеженою відповідальністю "Бінайс". Відповідні зміни були зареєстровані Святошинською районною у м.Києві державною адміністрацією (номер запису в реєстрі 10721050013000286).

01.06.10р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №2063 (далі по тексту - договір). Відповідно до п.1.1 договору продавець (позивач) передає у власність, а покупець (відповідач) приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі.

Відповідно до п.1.2 договору асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначається у накладних, які оформляються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару.

Пунктом 2.1 договору ціни на товар попередньо узгоджуються з покупцем, формуються в національній валюті України та зазначаються в накладних.

Загальна сума договору, відповідно до п.2.2 договору, складається із сум, зазначених у накладних, якими оформляється прийом-передача товару, поставленого на підставі даного договору.

Доставка товару проводиться окремими партіями протягом строку дії договору (п.4.1 договору).

Відповідно до п.4.4 договору датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (відповідному товаросупроводжувальному документі).

Покупець (відповідач) здійснює розрахунки за товар у формі попередньої оплати у розмірі 100% вартості партії товару, що передається по даному договору (п.5.1 договору).

Відповідно до п.5.2 договору продавець (позивач) може надати покупцю (відповідачу) право сплатити вартість поставленого товару протягом чотирнадцяти календарних днів з дати прийому-передачі товару. Термін відстрочки платежу може бути змінений шляхом встановлення іншого строку у накладній, якою оформлюється прийом-передача товару.

Пунктом 6.1 договору визначено, що прийом-передача товару здійснюється представниками сторін в пункті доставки в порядку, визначеному чинним законодавством України та оформлюється шляхом підписання накладних. У питаннях прийому-передачі товару сторони керуються положеннями Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю, затвердженою Постановою Держарбітражу від 15.06.65р. за №П-6 та Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю, затвердженою Постановою Держарбітражу від 25.04.66р. за №П-7.

На виконання умов укладеного між сторонами договору в період з 02.11.12р. по 06.12.12р. позивач поставив відповідачу товар на суму 185736,47грн., що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками сторін видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.16-96 том 1).

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар позивачу, а саме у розмірі 110003,04грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в розмірі 75733,43грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Вимога позивача у розмірі 1,40грн., яка існувала у відповідача перед позивачем за раніше поставлений товар жодним документом не підтверджена, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.

Судовий збір у розмірі 1720,50грн. покласти на відповідача.

Заява позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки підставою до забезпечення позову, відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заява позивача, на думку суду, недостатньо обґрунтована, наведені в ній підстави, не свідчать про наявність таких обставин. Додатково господарський суд звертає увагу позивача, що заяви про забезпечення позову оплачуються судовим збором.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рестрансервіс" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Червона, 15 оф.21; ідентифікаційний код 35641900) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бінайс" (03115, м.Київ, вул.Краснова, 23; ідентифікаційний код 31403831) 75733,43грн. (сімдесят п'ять тисяч сімсот тридцять три грн. 43 коп.) - основна заборгованість; 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В решті відмовити.

В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

25.01.14р.

Суддя О.О. Коваленко

Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко