Рішення

від 20.01.2014 по справі 916/3305/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2014 р.Справа № 916/3305/13

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Лакофарбовий завод" "Аврора";

До відповідача: Публічного акціонерного товариства "Котовська меблева фабрика";

Про стягнення 34 021,41 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

Від позивача : Чубин Б.М. довіреність від 02.12.2013р.

Від відповідача: Мунтян А.І.- довіреність від 15.01.2014р.;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Лакофарбовий завод" "Аврора" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства "Котовська меблева фабрика" про стягнення 34 021,41 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2013 року порушено провадження у справі №916/3305/13.

18.12.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого, відповідач суму основної заборгованості визнав повністю, а суму штрафних санкцій застосувати право на зменшення цієї суми на підставі п. 3 ст.83 ГПК України та в частині вимог щодо стягнення з суми основної заборгованості, на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України розстрочити виконання рішення до лютого місяця 2014р.

У судовому засіданні 20.01.2014р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01.06.2012р. року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Лакофарбовий завод" "Аврора" (Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Котовська меблева фабрика" (Покупець) було укладено договір поставки №64, відповідно до умов договору продавець зобовязується передавати, а покупець приймати та оплачувати лакофарбові матеріали та клей для меблевої промисловості (товар).

Протягом дії Договору продавцем було поставлено покупцю товар на загальну суму 57 060,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0002454 від 01.10.2012р. на суму 28 920грн. та №РН-0001558 від 04.07.2012р. на суму 28 140грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків підписаного обома сторонами та скріпленого печатками за отриманий товар покупцем було сплачено лише 28 140 грн.

Відповідно до п. 3.3. Договору №64 від 01.06.2012р. покупець зобов'язаний оплачувати Товар протягом 30 (тридцяти) днів з моменту відвантаження відповідної партії.

Як зазначено у позовній заяві, остання поставка товару покупцю була здійснена 01.10.2012 року за видатковою накладною РН-0002454. Тобто кінцевою датою сплати та погашення заборгованості за раніше відпущений товар є 31.10.2012 року. Станом на 21.10.2013 року заборгованість покупця перед постачальником складає 28 920,00 грн., покупцем допущено порушення істотної умови Договору, а саме прострочення платежу на 355 календарних днів (період з 01.11.2012 року по 21.10.2013 року).

Відповідно п.5.3.3 Договору №64 від 01.06.2012р. пеня сплачується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення.

Таким чином, позивачем було нараховано відповідачу суму пені за період з 01.11.2012 року по 21.10.2013 року у сумі 4 112,98 грн.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних складає 843,83грн. та сума інфляційних складає 144,60грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати за отриманий товар, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Котовська меблева фабрика" заборгованість у розмірі 34 021,41 грн., яка складається з суми основної заборгованості 28 920грн., суми 3%річних - 843,83грн., сума пені - 4 112,98 грн. та сума інфляційних - 144,60грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Також, відповідно до ст. ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що 01.06.2012р. року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Лакофарбовий завод" "Аврора" (Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Котовська меблева фабрика" (Покупець) було укладено договір поставки №64, відповідно до умов договору продавець зобовязується передавати, а покупець приймати та оплачувати лакофарбові матеріали та клей для меблевої промисловості (товар). Протягом дії Договору продавцем було поставлено покупцю товар на загальну суму 57 060,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0002454 від 01.10.2012р. на суму 28 920грн. та №РН-0001558 від 04.07.2012р. на суму 28 140грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків підписаного обома сторонами та скріпленого печатками за отриманий товар покупцем було сплачено лише 28 140 грн.

Відповідно до п. 3.3. Договору №64 від 01.06.2012р. покупець зобов'язаний оплачувати Товар протягом 30 (тридцяти) днів з моменту відвантаження відповідної партії.

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних складає 843,83грн. та сума інфляційних складає 144,60грн.

Відповідно п.5.3.3 Договору №64 від 01.06.2012р. пеня сплачується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення.

Щодо нарахування позивачем суми пені відповідачу, суд звертає увагу на те що, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем було нараховано відповідачу суму пені за період з 01.11.2012 року по 21.10.2013 року у сумі 4 112,98 грн., суд не приймає до уваги наданий позивачем розрахунок, оскільки позивачем перевищено період нарахування пені. Таким чином, судом самостійно зроблено розрахунок суми пені у розмірі 2137,34грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором №64 від 01.06.2012р. складає 32 045,77 грн., яка складається з суми основної заборгованості 28 920грн., суми 3%річних - 843,83грн., суми пені 2137,34 грн та суми інфляційних - 144,60грн.

18.12.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого, відповідач суму основної заборгованості визнав повністю, але відносно суми штрафних санкцій просить застосувати право на зменшення цієї суми на підставі п. 3 ст.83 ГПК України та в частині вимог щодо стягнення з суми основної заборгованості, на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України розстрочити виконання рішення до лютого місяця 2014р.

Суд вважає, що у задоволенні вимоги відповідача про застосування права на зменшення суми пені на підставі п. 3 ст.83 ГПК України слід відмовити у звязку з необгрунтованістю. У задоволенні вимоги відповідача в частині вимог щодо стягнення з суми основної заборгованості, на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України розстрочити виконання рішення до лютого місяця 2014р., слід відмовити у звязку з недоцільністю.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги - задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Котовська меблева фабрика" (66303, Одеська обл, м. Котовськ, вул 50-річчя Жовтня, 204, код ЄДРПОУ 00274967 р/р 26006338287800 в АТ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лакофарбовий завод" "Аврора" (18030, м. Черкаси, вул Будіндустрії, 3, код ЄДРПОУ 32741978, р/р 26006702720023 в АТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 380805) - заборгованість у розмірі 32 045,77 грн., яка складається з суми основної заборгованості 28 920грн., суми 3%річних - 843,83грн., суми пені 2137,34 грн та суми інфляційних - 144,60грн.; судовий збір 1720,50грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.01.2014р.

Суддя Оборотова О.Ю.