Рішення

від 21.01.2014 по справі 910/13637/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"21" січня 2014 р. Справа № 910/13637/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія», м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю «Макрос», м. Васильків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Гребенік Сергій Петрович, м. Київ

простягнення 892013,36 грн. за участю представників:

позивача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином відповідача:Горбенко К.О. - дов. від 29.07.2013р. № 29/07-13-юр третьої особи:Войленко А.І. - дов. від 01.02.2012р. № 412 суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрос» (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Гребенік Сергій Петрович (далі - третя особа) про стягнення 892013,36 грн. заборгованість зі сплати тіла кредиту па процентів за користування кредитними коштами..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами у строки визначені договором.

Позивач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомив.

Представники відповідача та третьої особи, присутні в судовому засіданні проти позову заперечили, з підстав викладених у відзиві та в письмових поясненнях, які зводиться до того, що зобов'язання відповідача перед позивачем за кредитним договором від 21.11.2005р. № 01/08-11-2005 в частині стягнення 106359,44 доларів США є погашеними за рахунок заставодавця - третьої особи. А тому, позовні вимоги позивача у вказаній частині є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено кредитний договір від 21.11.2005р. № 01/08-11-2005 (далі - договір), відповідно до умов якого банк - позивач надає позичальнику - відповідачу кредит в сумі 103800 (сто три тисячі вісімсот) доларів США. Термін повернення кредиту позичальником банку 22 травня 2006 року (п. 1.1 договору).

Метою кредитування є виконання позичальником умов контракту від 17.10.2001р. № 02/10/2001 (п. 1.2 договору).

Згідно п. 1.3 договору плата (проценти, відсотки) за користування кредитом встановлюється в розмірі 14,5 процентів річних.

Згідно п. 2.5.2 позичальник зобов'язався повністю повернути кредит банку не пізніше 22 травня 2006р.

Сторони договору неодноразово змінювали його умови, зокрема, щодо строку повернення тіла кредиту та процентів за користування кредитом.

Додатковою угодою від 22.05.2006р. № 1 до кредитного договору встановлено термін повернення кредиту до 22.11.2006р. та проценти за користування кредитом встановлені в розмірі 13,5 процентів річних, починаючи з 22.05.2006р.

Додатковою угодою від 22.11.2006р. № 2 до кредитного договору встановлено термін повернення кредиту до 21.11.2007р. та проценти за користування кредитом встановлені в розмірі 12,7 процентів річних, починаючи з 22.11.2006р.

Додатковою угодою від 21.11.2007р. № 3 до кредитного договору встановлено термін повернення кредиту до 20.11.2008р.

Додатковою угодою від 20.11.2008р. № 4 до кредитного договору встановлено термін повернення кредиту до 27.11.2008р.

Додатковою угодою від 27.11.2008р. № 5 до кредитного договору встановлено термін повернення кредиту до 18.12.2008р. та проценти за користування кредитом встановлені в розмірі 16,4 процентів річних, починаючи з 28.11.2008р.

Додатковою угодою від 18.12.2008р. № 6 до кредитного договору встановлено термін повернення кредиту до 27.01.2008р.

Додатковою угодою від 27.01.2009р. № 7 до кредитного договору встановлено термін повернення кредиту до 16.02.2009р.

Додатковою угодою від 16.02.2009р. № 8 до кредитного договору встановлено термін повернення кредиту до 03.03.2009р. та проценти за користування кредитом встановлені в розмірі 12,7 процентів річних, починаючи з 16.02.2009р.

Додатковою угодою від 03.03.2009р. № 9 до кредитного договору встановлено термін повернення до 31.03.2009р.

Додатковою угодою від 31.03.2009р. № 10 до кредитного договору встановлено термін повернення кредиту до 01.10.2009р. та проценти за користування кредитом встановлені в розмірі 8,5 процентів річних, починаючи з 01.04.2009р.

Додатковою угодою від 01.10.2009р. № 11 до кредитного договору встановлено термін повернення кредиту до 29.09.2010р.

Додатковою угодою від 10.02.2010р. № 11 до кредитного договору встановлено термін повернення кредиту 14.06.2010р.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит в загальній сумі 103800 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером від 22.11.2005р. № 71/1, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

У відповідності до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що між позивачем та Гребеніком Сергієм Петровичем (третя особа у справі) було укладено договір про строковий банківський вклад (депозит) "Стандартний +" в іноземній валюті з виплатою процентів в кінці строку від 01.10.2009р. № 10/1001-2009 на суму 103800 доларів США.

Між позивачем та третьою особою у справі було укладено договір застави майнових прав від 01.10.2009р. № 26/01-10-2009, відповідно до умов якого для забезпечення своєчасного і повного виконання позичальником (відповідачем) своїх зобов'язань згідно кредитного договору від 21.11.2005р. № 01/08-11-2005 заставодавець (третя особа) передала в заставу заставодержателю (позивачу) в повному обсязі право вимоги грошових коштів, яке належить третій особі згідно договору про строковий банківський вклад (депозит) «Стандартний+» № 10/1001-2009 від 01.10.2009р. (надалі предмет застави).

Вартість переданих в заставу майнових прав (предмет застави) оцінюється сторонами цього договору застави в 103800 доларів США (п. 4 договору застави).

Згідно з п. 5 вказаного договору, в силу договору застави заставодержатель (позивач) має право у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником (відповідачем) забезпечених заставою зобов'язань за кредитним договором № 01/08-11-2005 від 21.11.2005р., задовольнити свої вимоги з вартості предмета застави в повному обсязі, включаючи основну суму кредиту, проценти за користування кредитом, неустойку і понесені збитки.

Пунктом 9.1 договору застави встановлено, що заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене право вимоги у випадку, якщо на момент настання терміну виконання зобов'язань позичальника, згідно будь-яких умов кредитного договору № 01/08-11-2005 від 21.11.2005р., вони не будуть виконані. Звернення стягнення здійснюється відповідно до умов пунктів 10.1-10.6 цього договору.

Згідно з пунктом 10.1 договору застави майнових прав, підставою для звернення стягнення на заставлене право вимоги грошових коштів (предмет застави) є невиконання (несвоєчасне виконання) позичальником зобов'язань за кредитним договором в частині повернення заставодержателю основної суми кредиту, виплати процентів (відсотків) за його використання, неустойки (пені) і заподіяних збитків.

У разі невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником зобов'язань за кредитним договором в частині повернення заставодержателю основної суми кредиту, виплати процентів (відсотків) за його використання, неустойки (пені) і заподіяних збитків, заставодавець на першу письмову вимогу заставодержателя зобов'язаний протягом 2-х банківських днів, з моменту отримання такої письмової вимоги заставодержателя, укласти із заставодержателем договір уступки права вимоги за депозитним договором, а також передати оригінали всіх документів, які підтверджують право вимоги (п. 10.2 договору застави).

Згідно з п. 10.4 договору застави, договір уступки права вимоги може бути укладений між заставодержателем і заставодавцем і до настання строку виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором. У цьому випадку умовами договору уступки права вимоги може бути передбачений його вступ в силу з моменту настання у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з приписами ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому (ст. 573 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 574 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з приписами статті 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 590 ЦК України).

За умовами ч. 1 ст. 591 ЦК України, реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, згідно з приписами статті 4 Закону України «Про заставу» предметом застави можуть бути майно та майнові права.

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (ст. 19 Закону України «Про заставу»).

Як передбачено ст. 20 того ж Закону, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно з положеннями ст. 23 Закону України «Про заставу», при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.

Між позивачем та третьою особою було укладено договір уступки прав вимоги від 01.10.2009р. № 09/01-10-2009, за яким, на виконання умов договору застави майнових прав № 26/01-10-2009 від 01.10.2009р., кредитор (третя особа) уступає новому кредитору (позивачу) майнові права на отримання грошових коштів в повному обсязі (сума депозиту і відсотки за користування коштами депозиту) від ВАТ Банк «БІГ Енергія» (боржник кредитора) за договором про строковий банківський вклад (депозит) «Стандартний +» № 10/1001-2009 в іноземній валюті з виплатою процентів в кінці строку від 01.10.2009р., який укладений між кредитором і новим кредитором, і майнові права по якому є забезпеченням виконання відповідачем (позичальником) зобов'язань за кредитним договором від 21.11.2005р. № 01/08-11-2005.

Згідно з п. 1.2 вказаного договору, його положення набирають чинності, права і зобов'язання кредитора і нового кредитора за цим договором виникають (відкладальна умова) у випадку, якщо позичальник не виконає або виконає неналежним чином перед новим кредитором хоча б одне із нижченаведених зобов'язань за кредитним договором (новий кредитор придбає право звернення стягнення на заставлені майнові права за договором застави), а саме:

1.2.1) новому кредитору не повернутий кредит (частина кредиту) в сумі 103800 доларів США, що за курсом Національного банку України на момент укладення цього договору становить 830815,20 грн. з кінцевим терміном повернення 14.06.2010р. (або в інші терміни, встановлені кредитним договором) (п. 1.2.1 договору в редакції додаткової угоди від 10.02.2010р.);

1.2.2) новому кредитору в терміни, передбачені кредитним договором, не сплачені проценти (відсотки) за користування кредитними коштами з розрахунку 8,5 відсотків річних (або в інших розмірах, встановлених кредитним договором);

1.2.3) новому кредитору не сплачена неустойка (пеня, штраф), визначена кредитним договором.

Пунктом 2.1. договору уступки прав вимоги встановленого, що відповідно до умов цього договору, шляхом його підписання, кредитор надає новому кредитору право, у випадках передбачених пунктом 1.2 цього договору, перерахувати з рахунків № 2635 8 000026/108081002СЗЗ і (або) № 2638 0 000049/108081002СЗЗ в ВАТ Банк «БІГ Енергія» МФО 322603 грошові кошти в сумі, достатній для погашення заборгованості позичальника перед новим кредитором за кредитним договором (включаючи основну заборгованість по кредиту, нарахованим процентам (відсоткам) і неустойки (пені, штрафи). При цьому грошові кошти перераховуються Новим кредитором власним меморіальним ордером на рахунок № 2909 0 000068 в ВАТ Банку «БІГ Енергія» МФО 322603 для подальшого їх (грошових коштів) зарахування на відповідні рахунки заборгованості по наданим кредитам (простроченої заборгованості по наданим кредитам), нарахованим процентам (відсоткам) (простроченим нарахованим процентам (відсоткам)) і штрафам (пеня).

Відповідного до п. 2.2 договору уступки прав вимоги моментом виконання зобов'язань кредитора за цим договором вважається день зарахування відповідної суми на відповідний рахунок (відповідні рахунки) нового кредитора.

Згідно п. 2.3 договору уступки прав вимоги, залишок грошових коштів, що перевищують фактичну заборгованість позичальника перед новим кредитором за кредитним договором, новий кредитор перераховує кредитору відповідно до умов депозитного договору.

Згідно з пунктом 4.1 договору уступки прав вимоги, цей договір набирає чинності з моменту, визначеного пунктом 1.2 цього договору, і діє до повного виконання зобов'язань позичальника перед новим кредитором за кредитним договором.

Як визначено пунктом 5.1 договору уступки прав вимоги, з моменту вступу в силу цього договору, кредитор втрачає в обсязі заборгованості позичальника (включаючи заборгованість по основній сумі кредиту, нарахованих процентах (відсотках) і штрафних санкціях (пені)) перед новим кредитором за кредитним договором право вимоги до ВАТ Банку «БІГ Енергія» по поверненню коштів за депозитним договором, а зобов'язання ВАТ Банку «БІГ Енергія» по поверненню коштів за депозитним договором припиняються в тому ж обсязі у відповідності до чинного законодавства України (збіг боржника і кредитора в одній особі). При цьому грошові кошти в сумі, достатній для повного погашення заборгованості позичальника за кредитним договором перераховуються новим кредитором відповідно до умов пунктів 2.1-2.3 даного договору.

За приписами частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Постановою Правління Національного банку України від 24.02.2010 р. № 97 з 01.03.2010 р. у ВАТ Банк «БІГ Енергія» була відкликана ліцензія та ініційована процедура ліквідації банку і призначено ліквідатора.

Відповідно до пункту 3 статті 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Отже, строк повернення банком третій особі депозиту настав вже 01.03.2010р., однак кошти, розміщені третьою особою на депозитному рахунку, та нараховані на них відсотки повернуті третій особі не були, з огляду на перебування грошових коштів на депозитному рахунку в заставі.

Зі змісту пунктів 9.1, 10.1-10.6 договору застави майнових прав слідує, що у ньому сторони визначили спосіб звернення стягнення на предмет застави - шляхом переводу на банк права вимоги, що належить заставодавцю за договором банківського вкладу.

З моменту вступу в силу договору уступки прав вимоги, зобов'язання ВАТ Банк «БІГ Енергія» по поверненню коштів за депозитним договором припиняються внаслідок збігу боржника та кредитора в одній особі (п. 5.1 договору уступки).

Згідно з приписами статті 606 ЦК України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Згідно положень ст. 534 ЦК України, якими встановлена черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума, зокрема, погашає вимоги кредитора із заборгованості по процентах, а потім погашає основу суму боргу.

Тобто, 15.06.2010р. (час задоволення банком своїх вимог за кредитним договором з вартості предмета застави за умов договору уступки права вимоги) з врахуванням положень ст. 534 ЦК України відбулося часткове погашення заборгованості відповідача за кредитом, за рахунок коштів на депозиті, належних третій особі.

Станом на час задоволення банком своїх вимог за кредитним договором з вартості предмета застави за умов договору уступки права вимоги - 15.06.2010р. на депозитному рахунку майнового поручителя обліковувались грошові кошти в загальній сумі 106359,44 доларів США (103800 доларів США депозит, 2559,44 доларів США нараховані відсотки), а заборгованість відповідача за кредитним договором становила: за нарахованими відсотками - 7799,32 доларів США, за основною сумою боргу - 103800 доларів США, що разом складає 111599,32 доларів США.

Оскільки, відповідач порушив свої зобов'язання за кредитним договором від 21.11.2005р. № 01/08-11-2005 та станом на 15.06.2010р. кредит не повернув та проценти за користування кредитними коштами не сплатив, в результаті чого, за умов договору уступки права вимоги, відбулася уступка Гребеніком С.П. на користь банку майнових прав на отримання грошових коштів в повному обсязі за договором про строковий банківський вклад, банк отримав право здійснити необхідні йому перерахування грошових коштів (п. 2.1 договору уступки), в наслідок чого Гребенік С.П. втратив право вимоги до банку по поверненню коштів за договором про строковий банківський вклад (п. 5.1 договору уступки), а банк відповідно задовольнив свої вимоги за кредитним договором до ТОВ «Макрос» з вартості предмета застави (п. 5 договору застави майнових прав).

Суд також зазначає, що у рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.10.2013р. по справі № 362/3319/13-ц, яке на час розгляду справи набрало законної сили, встановлено, що Гребенік С.П. (третя особа у даній справі) виконав обов'язок ТОВ "Макрос" (відповідач у даній справі) перед банком (позивач у даній справі) за кредитним договором від 21.11.2005р. № 01/08-11-2005, у зв'язку з чим, став кредитором відповідача - ТОВ "Макрос" на суму 106359,44 доларів США зі строком повернення боргу до 14.06.2010р.

З урахуванням викладеного у даному випадку заборгованість відповідача перед позивачем була частково погашена третьою особою в сумі 106359,44 доларів США. У зв'язку з чим, непогашеною залишилась частина суми боргу відповідача за кредитним договором , яка становить 5239,88 доларів США (111599,32 -106359,44 =5239,88), що за офіційним курсом НБУ відносно до Української гривні, на час звернення позивача до суду з позовом, дорівнює 41882,36 грн.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами кредитного договору, відповідач своїх зобов'язань щодо повернення тіла кредиту, належним чином не виконав в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі 5239,88 доларів США, що за офіційним курсом НБУ відносно до Української гривні, на час звернення позивача до суду з позовом, дорівнює 41882,36 грн.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем у розмірі 41882,36 грн. на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 41882,36 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрос» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, буд. 74, ідентифікаційний код 31256979) на користь Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» (01032, м. Київ, вул. Комінтерну (С. Петлюри), 15, ідентифікаційний код 20023463) 41882 (сорок одну тисячу вісімсот вісімдесят дві) грн. 36 коп. заборгованості по кредиту, 837 (вісімсот тридцять сім) грн. 65 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 25.01.2014р.