Рішення

від 21.01.2014 по справі 916/3289/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2014 р.Справа № 916/3289/13

За позовом Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ"

до відповідача Комунального підприємства "Одеська обласна енергозберігаюча компанія"

про стягнення 14144,65грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Власенко О.М., довіреність від 09.09.13р.;

Від відповідача: Манжола Ю.О., довіреність №167858 від 20.01.14р.;

В судовому засіданні 19.12.13р. по справі було оголошено перерву до 21.01.14р. о 10:45хв., в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Комунального підприємства "Одеська обласна енергозберігаюча компанія" про стягнення заборгованості у розмірі 14144,65грн., а саме: основного боргу у розмірі 13674,59грн. та пені у розмірі 470,06грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.13р. порушено провадження у справі №916/3289/13.

18.12.2013р. від відповідача надійшло клопотання (вх.ГСОО№38713/13 від 18.12.2013р.) про залучення третьої особи, згідно якого керуючись ст.27 ГПК України просить суд залучити до участі у справі №916/3289/13 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в Одеській області.

21.01.14р. від відповідача надійшла заява(вх.№1445/14 від 21.01.14р.), згідно якої просить суд залишити клопотання (вх.ГСОО№38713/13 від 18.12.2013р.) про залучення третьої особи без розгляду, та не розглядати вищезазначене клопотання оскільки відпала необхідність.

Судом заява відповідача розглянута та задоволена, та залишено клопотання відповідача (вх.ГСОО№38713/13 від 18.12.2013р.) про залучення третьої особи без розгляду.

21.01.14р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№1481/14 від 21.01.14р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи копію виписок банку та копію платіжного доручення від 09.01.14р. №211.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

Відповідач проти пені заперечує, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні пені у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позов(вх.№38714/13 від 18.12.13р.). Так в обґрунтування відзиву зазначає про те, що платіжні доручення на сплату відповідних платежів за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.07.2011р. з квітня 2013р. по серпень 2013р. включно були своєчасно та належним чином оформлені і надані для здійснення проплати до ГУДКСУ в Одеській області, проте, з причини затримки проведення платежів з боку ГУДКСУ в Одеській області виникла заборгованість по сплаті відповідних послуг, таким чином вважає необґрунтованим нарахування пені за період з квітня по листопад 2013р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

21.07.11р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області(Орендодавець) та Комунальним підприємством "Одеська обласна енергозберігаюча компанія" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно, а саме: приміщення загальною площею 102,3кв.м на 5-му поверсі адміністративної будівлі Державного проектно-розвідувального та науково-дослідного інституту морського транспорту "ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ" (далі- Майно), за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка 12, що перебуває на балансі Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ" (далі- Балансоутримувач).

Згідно п.3.5. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно п.3.6. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За час користування орендними приміщеннями Балансоутримувач виставляв Орендарю на оплату рахунки належної йому частини орендної плати (30%) : ( № СФ 0000654 від 11.03.13р на суму 1889,04грн., з них недоплатили 3,74грн.; № СФ 0000695 від 08.04.13р. на суму 1889,04грн., № СФ 0000752 від 13.05.13р на суму 1889,04грн., № СФ 0000790 від 12.06.13р. на суму 1892,81грн., № СФ 0000825 від 09.07.13р. на суму 1892,81грн., № СФ 0000879 від 09.08.13р. на суму 1890,91грн.; № СФ 000920 від 09.09.13р. на суму 1877,68грн; № СФ 0000981 від 08.10.13р на суму 1404,18грн.; № СФ 0001007 від 08.11.13р. на суму 934,38грн.

Однак в порушення умов договору, відповідач (Орендар) своєчасно орендну оплату не здійснює.

16.10.13р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №Ю1-10/1341 від 16.10.13р. з вимогою у строк до 31.10.13р. сплатити заборгованість.

Зазначена претензія залишена без відповіді, оплату простроченого боргу не здійснено.

19.11.2013р. між позивачем та відповідачем було підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013р. станом на 19.11.2013р., згідно якого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 44128,58грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо проведення оплати, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14144,65грн., а саме: основний борг у розмірі 13674,59грн. та пеню у розмірі 470,06грн. станом на 20.11.13р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ч.2 ст 636 Цивільного кодексу України, виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого за період з 01.01.2013р. станом на 19.11.2013р. за Комунальним підприємством "Одеська обласна енергозберігаюча компанія" рахується заборгованість у розмірі 44128,58грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України .

Відповідно до п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем після подачі позивачем позову до суду погашена заявлена до стягнення сума основного боргу, що підтверджується випискою банку від 09.12.13р., а саме на суму 5674,63грн., випискою банку від 12.12.13р. на суму 5651,40грн. та платіжним дорученням №211 від 09.01.14р. на суму 3274,81грн., провадження у справі №916/3289/13 в частині стягнення основного боргу у розмірі 13674,59грн. підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 470,06грн., а саме: за період з 12.04.2013р. по 20.11.2013р. (222 днів прострочення) у розмірі 0,29грн., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 3,74грн.; за період з 12.05.2013р. по 20.11.2013р. (192 днів прострочення) у розмірі 129,18грн., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 1889,04грн.; за період з 12.06.2013р. по 20.11.2013р. (161 днів прострочення) у розмірі 108,32грн., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 1889,04грн.; за період з 12.07.2013р. по 20.11.2013р. (131 днів прострочення) у розмірі 88,31грн., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 1892,81грн.; за період з 12.08.2013р. по 20.11.2013р. (100 днів прострочення) у розмірі 67,41грн., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 1892,81грн.; за період з 12.09.2013р. по 20.11.2013р. (69 днів прострочення) у розмірі 46,47грн., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 1890,91грн.; за період з 12.10.2013р. по 20.11.2013р. (39 днів прострочення) у розмірі 26,08грн., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 1877,68грн.; за період з 12.11.2013р. по 20.11.2013р. (8 днів прострочення) у розмірі 4грн., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 1404,18грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1, 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нараз, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки обраховується за період, який є більшим визначеного положеннями Господарського кодексу України. З цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 470,03грн., а саме: за період з 12.04.2013р. по 12.10.2013р. (183 днів прострочення) у розмірі 0,26грн ., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 3,74грн.; за період з 12.05.2013р. по 11.11.2013р. (183 днів прострочення ) у розмірі 129,18грн., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 1889,04грн.; за період з 12.06.2013р. по 20.11.2013р. (161 днів прострочення) у розмірі 108,32грн., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 1889,04грн.; за період з 12.07.2013р. по 20.11.2013р. (131 днів прострочення) у розмірі 88,31грн., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 1892,81грн.; за період з 12.08.2013р. по 20.11.2013р. (100 днів прострочення) у розмірі 67,41грн., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 1892,81грн.; за період з 12.09.2013р. по 20.11.2013р. (69 днів прострочення) у розмірі 46,47грн., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 1890,91грн.; за період з 12.10.2013р. по 20.11.2013р. (39 днів прострочення) у розмірі 26,08грн., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 1877,68грн.; за період з 12.11.2013р. по 20.11.2013р. (8 днів прострочення) у розмірі 4грн., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 1404,18грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ" до відповідача Комунального підприємства "Одеська обласна енергозберігаюча компанія" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 470,03грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1720,50грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, п.1 1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Одеська обласна енергозберігаюча компанія" (65032, м.Одеса, пр.Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 25028264; п/р 35437001005588 в Головному управлінні Державного казначейства України в Одеській області, МФО 828011) на користь Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ" (65058, м. Одеса, пр. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 01128110; п/р 2600030103861, Філія Одеське обласне управління АТ"Ощадбанк", МФО 328845) пеню у розмірі 470(чотириста сімдесят)грн.03коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1720(одну тисячу сімсот двадцять)грн.50коп.

3. В решті позову відмовити.

4.Провадження у справі №916/3289/13 в частині заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 13674,59грн. -припинити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 27.01.2014р.

Суддя Гут С.Ф.