Постанова

від 26.06.2013 по справі 804/7842/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 р. Справа № 804/7842/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конєвої С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Експорт-Імпорт Гіта» про стягнення 19 329, 56грн.,-

ВСТАНОВИВ :

06.06.2013р. Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася з позовом до Приватного підприємства «Експорт-Імпорт Гіта» та просить стягнути податковий борг з відповідача в сумі 19 329, 56грн. шляхом стягнення коштів з відкритих рахунків відповідача у банку, обслуговуючих вказаного платника податків.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на 31.01.2013р. відповідач має податковий борг з орендної плати за землю в сумі 19 329, 56грн. згідно поданої відповідачем податкової декларації № 15690 від 10.07.2012р. На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України податковим органом була надіслана відповідачеві податкова вимога № 646 від 01.08.2012р., однак відповідач свого обов'язку по сплаті податкового боргу не виконав у зв'язку з чим позивач просить стягнути податковий борг на підставі ст.ст. 20, 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 10.06.2013р. відповідачу було запропоновано у строк до 20.06.2013р. надати до суду заперечення на позов та докази в обґрунтування заперечень.

21.06.2013р. відповідач надав до канцелярії суду заперечення на позов, в яких зазначає, що з позовними вимогами не згоден у повному обсязі.(а.с. 22).

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.18. п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Експорт-Імпорт Гіта» (код ЄДРПОУ 20253720) зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради як юридична особа 17.03.2005р., з 07.02.1997р. знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Амур-нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та є платником податків і зборів до бюджету, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру від 25.01.2013р. та довідкою про взяття на облік від 27.12.2007р. (а.с.6-7, 26).

Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.п. 36.1-36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Зі змісту п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України вбачається, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники податку на землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи податкової декларації № 15690 від 10.07.2012р. за земельні ділянки державної і комунальної власності, яка була відповідачем подана до податкової інспекції, в ній відповідач самостійно визначив до сплати рівними частками суми орендної плати за 2012р. у загальній сумі 67653,38грн. з розбивкою помісячно: з січня по грудень 2012р. по 2416,19грн.(а.с. 9-11).

Приписами п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання, щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином задекларовані суми орендної плати повинні були бути сплачені відповідачем у наступні терміни: за вересень 2012р. - до 30.10.2012р., за жовтень 2012р. - до 30.11.2012р., за листопад 2012р. - до 30.12.2012р., за грудень 2012р. - до 30.01.2013р. відповідно.

Як встановлено судом, відповідач у встановлені вищевказаною нормою строки суму орендної плати не сплатив, згідно наявного в матеріалах справи розрахунку суми позову станом на 19.06.2013р. Приватне підприємство «Експорт-Імпорт Гіта» має податковий борг по орендній платі за землю за період з вересня по грудень 2012р.(а.с. 29).

Отже, податковий борг у відповідача зі сплати орендної плати за землю виник за вересень 2012р. - з 01.11.2012р., за жовтень 2012р. - з 01.12.2012р., за листопад 2012р. - з 31.12.2012р., за грудень 2012р. - 31.01.2013р. відповідно, виходячи зі строків сплати, визначених п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України.

Згідно ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства позивачем було сформовано податкову вимогу про сплату боргу від 01.08.2012р. №646 на суму 2320,76грн., яка була направлена відповідачеві рекомендованим листом, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення від 18.09.2012р.(а.с. 8).

У відповідності до п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшеного податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Відповідна правова позиція викладена і в листі Вищого адміністративного Суду України від 12.04.2012р. № 1044/11/13-12.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, а згідно ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем не було надано будь-яких доказів погашення боргу по орендній платі з юридичних осіб у встановлені законом строки в сумі 19 329, 56грн. за період з вересня по грудень 2012р.

При цьому, слід зазначити, що заперечення відповідача проти позову є необґрунтованими з огляду на те, що дані податкові зобов'язання задекларовані ним самостійно, а тому такі суми є узгодженими у відповідності до вимог п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Експорт-Імпорт Гіта» про стягнення 19 329, 56грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Експорт-Імпорт Гіта» (49009, м. Дніпропетровськ, вул. Щепкіна, буд.8, офіс 17, код ЄДРПОУ: 20253720) на користь Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (49087, м.Дніпропетровськ, пров.Універсальний, 12, ЄДРПОУ 37989300) - податковий борг з орендної плати за землю юридичних осіб в розмірі 19 329, 56грн. (дев'ятнадцять тисяч триста двадцять дев'ять гривень 56 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2, ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва