Постанова

від 21.01.2014 по справі 813/8637/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2014 року № 813/8637/13-а

10 год. 15 хв. зал судових засідань №8

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Хміль Х.З.,

за участю:

представників позивача Вершиніна А.Г., Єжова О.Ю.,

представника відповідача Гейвич М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг Інвест Україна» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг Інвест Україна» (позивач, ТОВ «Торг Інвест Україна») до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2013 року №0002512210, від 05.11.2013 року №0002522210, від 05.11.2013 року №0002532210.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта ДПІ у Галицькому районі м.Львова, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що належно оформлені між позивачем та ТОВ «Південна Фортеця», ТОВ «Будівництво Плюс» первинні документи, зокрема, договори, акти приймання-передачі наданих послуг, податкові накладні є достатньою законною підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства операцій з отримання послуг, повністю відповідають вимогам первинних документів, що передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995р. Щодо доводів відповідача про відсутність у ТОВ «Торг Інвест Україна» первинних документів (товарно-транспортних накладних - ТТН), які б підтверджували здійснення транспортно-експедиційних послуг, зазначив, що Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України №363 від 14.10.1997р., на які посилається ревізор у акті перевірки, не встановлюють правила податкового обліку платника податку, не регулюють сферу бухгалтерського обліку та оподаткування. Таким чином, вважає, доводи відповідача про обов'язковість оформлення ТТН, які виключно підтверджують факт надання транспортно-експедиційних послуг, є помилковим.

Вважає, що відповідач не мав законних підстав для визначення бази оподаткування податком на прибуток з операцій ввезення товару на митну територію України за звичайними цінами, оскільки митна вартість товару не може вважатися звичайною ціною товару, а визначення митної вартості для сплати митних платежів при імпорті не може бути підставою для визначення звичайної ціни товару при подальшій його реалізації на території України. Окрім того, зазначив, що з огляду на митну вартість товарів та їх продажу, позивач не здійснював реалізацію товарів нижче звичайної ціни, жодних господарських зв'язків (укладених договорів, господарських зобов'язань тощо) між позивачем та ТОВ «Шум-Транс», «Sprinter LTD», «P.H.Holted Tadeusz Holicki» не існувало. Окрім того, доводи відповідача про заниження ТОВ «Торг Інвест Україна» митної вартості товару не підтверджені належними та допустимими доказами.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених у позовній заяві та в письмових поясненнях.

Відповідач подав до суду заперечення на позов б/н, б/д. Заперечення обґрунтовує тим, що митна вартість товарів, яка визначена в ВМД №209120000/2012/004300 від 10.02.2012р., №20912000/2012/019601 від 14.06.2012р. та №209120000/2012/026163 від 10.08.2012р. не відповідає реальній вартості. Згідно відомостей митних органів Республіки Польща встановлено, що фактурна вартість товарів є значно більшою за вартість, задекларовану за вказаними ВМД. Згідно листа Львівської митниці Міндоходів №11.4/35-2326 від 02.08.2013р. встановлено, що товар, який був поставлений транзитом, через митну територію України до покупця «P.H.Holted Tadeusz Holicki», в подальшому імпортувався на територію України до ТОВ «Торг Інвест Україна» по заниженій вартості, шляхом подання до митного контролю документів, що містять неправдиві відомості. Враховуючи наведене, вважає, що позивачем здійснено реалізацію товарів із заниженням загального обсягу доходу, що є об'єктом оподаткування, на суму 3162980,46 грн. без ПДВ. Також, під час перевірки не підтверджено факту поставки (робіт, послуг) від ТОВ «Південна Фортеця» та ТОВ «Будівництво плюс» до позивача, не підтверджено фактичне здійснення господарської операції, а використані при проведенні перевірки документи не мають сили первинних документів.

З цих підстав, представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова на підставі направлень №№ 196, 197, 198, 199,200, 201, 202, наказу від 26.09.2013р. №212, у відповідності до вимог п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.44.5 ст.44, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Торг Інвест Україна» (код ЄДРПОУ - 37964904) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.11.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 22.10.2013 №282/22-10/37964904.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.135.4.1, п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.2 п.138.8, пп.1391.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого ТОВ «Торг Інвест Україна» занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1205491 грн., в т.ч. по періодах: І кв. 2012р. - 293178 грн., ІІ кв. 2012р. - 74748 грн., ІІІ кв. 2012р. - 447129 грн., IV кв. 2012р. - 390436 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, завищено від'ємне значення ПДВ на суму 15963 грн., занижено податок на додану вартість в сумі 634057 грн., в т.ч. по періодах: червень 2012р. - 70761 грн., липень 2012р. - 116570 грн., вересень 2012р. - 108685 грн., жовтень 2013р. - 232930 грн., листопад 2012р. - 105111 грн.

- пп. 14.1.260 п.14.1 ст.14, п.160.1, п.160.5 ст. 160 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI встановлено заниження податку з доходу нерезидента за IV кв. 2012р. в сумі 623,17 грн.;

- п.51.1 ст.51, п. «б» п.176.2 ст.176, п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI в частині неповідомлення в повному обсязі державну податкову інспекцію про суми нарахованого (виплаченого) доходу на користь фізичних осіб за відповідними ознаками доходу.

На підставі акта перевірки, ДПІ у Галицькому районі м. Львова винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 05.11.2013 року №0002512210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 792571 грн., в т.ч. 634057 грн. основного платежу, 158514 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- від 05.11.2013 року №0002522210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 1506864 грн., в т.ч. 1205491 грн. основного платежу, 301373 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- від 05.11.2013 року №0002532210, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі15963 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Між позивачем та ФОП ОСОБА_5 був укладений договір комісії №7/2 від 12.12.2011р. Згідно п. 11.1.1 договору, комісіонер (ФОП ОСОБА_5) зобов'язується за дорученням комітента (позивач) укласти від свого імені та за рахунок і в інтересах комітента контракт з іноземним постачальником на купівлю товару - посуду та інше, номенклатура, ціна, кількість на який обумовлюється в інвойсах.

На виконання вказаного договору, ФОП ОСОБА_5 укладений контракт №3Т від 19.12.2011р. з нерезидентом - Techstone Universal LLP (Великобританія). Згідно п. 3.1 контракту, умова поставки СІР Львів, згідно правил Інкотермс в редакції 2000 року. На виконання умов договору комісії та вказаного контракту, було здійснено поставку на митну територію України товару (електроінструменти) для ТОВ «Торг Інвест Україна» згідно ВМД №004300 від 10.02.2012р., митна та фактурна вартість якого становить 251177,69 грн.

Окрім того, ТОВ «Торг Ін вест Україна» уклало контракт №3Т від 21.02.2012р. з фірмою Chongqing Welluck Trading Co (Китай) на поставку товару (електроінструменти) в асортименті згідно інвойсів на кожну поставку. Згідно п.3.1 контракту - умови поставки СІР Львів, згідно правил Інкотермс в редакції 2000 року. На виконання вказаного контракту здійснено поставку на митну територію України товару для ТОВ «Торг Інвест Україна» згідно ВМД №019601 від 14.06.2012р., митна та фактурна вартість якого становить 305713,13 грн., ВМД №026163 від 10.08.2012р., митна вартість - 338649,66 грн.

Таким чином, відповідно до вказаних договорів, ТОВ «Торг Інвест Україна» ввезло на митну територію України товар, митна вартість яких становить 895540,48 грн.

В подальшому, вказаний товар (електроінструменти) позивач реалізував на митній території України згідно договорів поставки на підставі видаткових накладних на загальну суму 918756,91 грн. (без ПДВ) наступним покупцям, про що зазначено в акті перевірки від 22.10.2013 №282/22-10/37964904 (а.с.23-24, т.1), а саме:

ТОВ «ПКФ Лотос» код ЄДРПОУ 3616846 згідно договору поставки від 10.02.2012р. №021012 згідно видаткової накладної №РН-022706 від 27.02.2012р. на суму 310039,20 грн., ПДВ 51673,20 грн.;

ТОВ «Редо» код ЄДРПОУ 37566223 згідно договору поставки від 02.07.2012р. №020702 згідно видаткової накладної №РН-270701 від 27.07.2012р. на суму 138655,00 грн., ПДВ 23109,17 грн.;

ПрАТ «Укрзахіденерго» код ЄДРПОУ 37584902 згідно договору поставки від 07.09.2012р. №020902 згідно видаткової накладної №РН-270921 від 27.09.2012р. на суму 235789,09 грн., ПДВ - 39298,18 грн.;

ТОВ «Західно-Український автомобільний дім» код ЄДРПОУ 32053671 згідно договору поставки від 29.10.2012р. №291003, згідно видаткових накладних: №РН-301010 від 30.10.2012р. на суму 188600,76 грн., в т.ч. ПДВ - 31433,46 грн., №РН301011 від 30.10.2012р. на суму 195879,92 грн., в т.ч. ПДВ - 32646,65 грн., № РН-301014 від 30.10.2012р. на суму 23654,40 грн., в т.ч. ПДВ - 3942,40 грн., №РН-301015 від 30.10.2012р. на суму 9889,92 грн., в т.ч. ПДВ - 1648,32 грн.

В підтвердження господарських операцій з вказаними контрагентами, позивач надав договори постачання та додатки до них, видаткові накладні, податкові накладні, акти прийому-передачі векселів, виписки з особового рахунку, специфікації товару, графіки поставки товару.

При цьому, податковий орган вважає, що митна вартість товарів, яка визначена в ВМД №209120000/2012/004300 від 10.02.2012р., №20912000/2012/019601 від 14.06.2012р. та №209120000/2012/026163 від 10.08.2012р. не відповідає задекларованій. Згідно відомостей митних органів Республіки Польща встановлено, що фактурна вартість товарів є значно більшою за вартість, задекларовану за вказаними ВМД. Згідно листа Львівської митниці Міндоходів №11.4/35-2326 від 02.08.2013р. встановлено, що товар, який був поставлений транзитом, через митну територію України до покупця «P.H.Holted Tadeusz Holicki», в подальшому імпортувався на територію України до ТОВ «Торг Інвест Україна» по заниженій вартості, шляхом подання до митного контролю документів, що містять неправдиві відомості. Враховуючи наведене, вважає, що позивачем здійснено реалізацію товарів із заниженням загального обсягу доходу, що є об'єктом оподаткування, на суму 3162980,46 грн. без ПДВ.

Проте такі доводи відповідача не беруться судом до уваги, оскільки із вказаних документів, перелічених в акті перевірки (лист Львівської митниці Міндоходів №11.4/35-2326 від 02.08.2013р., письмові відповіді митних органів Республіки Польща) не вбачається, що товар, який поставлявся від Techstone Universal LLP (Великобританія) та Chongqing Welluck Trading Co (Китай) на підставі договору комісії №7/2 від 12.12.2011р. та контракту №3Т від 21.02.2012р., був реалізований за цінами, нижчими від звичайних (митної вартості).

Окрім того, під час проходження митного контролю (оформлення митних документів), зауважень щодо їх оформлення з боку посадових осіб митних органів не було.

Також судом встановлено, що ТОВ «Торг Інвест Україна» на час ввезення товару від Techstone Universal LLP (Великобританія) та Chongqing Welluck Trading Co (Китай) на підставі договору комісії №7/2 від 12.12.2011р. та контракту №3Т від 21.02.2012р. не перебувало у господарських відносинах (не укладало договорів, господарських зобов'язань) із перевізниками ТОВ «Шум-Транс», «Sprinter LTD», «P.H.Holted Tadeusz Holicki».

Будь-яких інших належних та достатніх доказів, які б підтверджували завищену фактурну вартість товарів (електроінструменти) від вартості, задекларованої у ВМД №209120000/2012/004300 від 10.02.2012р., №20912000/2012/019601 від 14.06.2012р. та №209120000/2012/026163 від 10.08.2012р., будь яких інших пояснень з приводу цього, представник відповідача не надав.

Окрім того, суд зазначає, що визначення рівня звичайних цін податковий орган повинен діяти виключно з урахуванням пп.14.171 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Так, відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

При цьому, «звичайна ціна» встановлюється за правилами пп.14.171 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, залежить від умов продажу товару і відповідає справедливій ринковій ціні в Україні. Відповідно до пп.14.171 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Суд вказує на те, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом. При проведенні перевірки платника податку, податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін і послатися на норму пп.14.171 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

При цьому, митна вартість товару використовується виключно в цілях митного оподаткування товарів і ведення митної статистики. Якщо товари продані за ціною, вищою від контрактної (фактурної), але нижчою від митної, база обкладення ПДВ визначається виходячи з продажної вартості товару, а висновок податкового органу про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною є такою, що не ґрунтується на приписах законодавства, жодною нормою якого не передбачено, що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на митну територію України, є звичайною ціною для такого товару, який реалізується на території України.

Таким чином, висновок податкового органу про реалізацію позивачем товару (електроінструменти) резидентам України, а саме: ТОВ «ПКФ Лотос», ТОВ «Редо», ПрАТ «Укрзахіденерго», ТОВ «Західно-Український автомобільний дім» за цінами, нижчими від звичайних (нижче митної вартості) на загальну суму 3162980 грн. є необґрунтованим.

Окрім того, в акті перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова зроблено висновок про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ «Південна Фортеця», ТОВ «Будівництво плюс», оскільки не підтверджено фактичне здійснення господарської операції.

Проте, такі доводи є безпідставними та спростовуються наступним.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Будівництво плюс» були укладений договір транспортного експедирування від 05.03.2012р. №050312 Згідно п. 1.2 договору, Замовник (позивач) доручає, а Експедитор (ТОВ «Будівництво плюс») бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити організацію та здійснення перевезень вантажу Замовника автомобільним транспортом в межах території України. Пунктом 1.4 визначено, що за домовленістю сторін договору, Експедитор надає додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу (перевірка кількості і стану вантажу, його цілісність і схоронність, вантажно-розвантажувальні роботи, розрахунки з транспортними організаціями за перевезення вантажу).

У додатку №1 від 05.03.2012р. до договору транспортного експедирування від 05.03.2012р. №050312 сторони погодили вартість однієї транспортно-експедиційної послуги по маршруту Львів-Одеса, що становить 10000 грн., ПДВ 1666,67 грн., та по маршруту Львів-Київ в сумі 7500 грн., ПДВ 1250 грн.

На виконання умов вказаного договору, позивач надав договір, додаток до договору №1, акти здачі-прийняття робіт (а.с.107-111).

Окрім того, між сторонами був укладений договір про виконання робіт від 01.06.2012р. №020612, від 01.06.2012р. №010612. Згідно п. 1.1 договорів, за завданням Замовника (позивач) Виконавець (ТОВ «Південна Фортеця») зобов'язується протягом визначеного в договору строку (до 01.11.2012р. - п.7.2 договору) надавати за плату послуги сортування, відбору та пакування взуття, текстильних виробів та одягу секонд-хенд. Пунктом 3.1 договору визначено загальну суму договору 152243,48 грн., в т.ч. ПДВ - 25373,91 грн. (договір від 01.06.2012р. №020612), та 274885,85 грн. в т.ч. ПДВ 45814,31 грн. згідно договору від 01.06.2012р. №010612.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів, позивачем надано додатки до нього, якими обумовлено специфікацію товару, графік поставки, графік платежів, акти здачі-прийняття робіт, замовлення.

Також, між позивачем та ТОВ «Південна Фортеця» був укладений договір про виконання робіт №050912 від 28.09.2012р. Згідно п. 1.1 договору, за завданням Замовника (позивач) Виконавець (ТОВ «Південна Фортеця») зобов'язується протягом визначеного в договору строку (до 01.01.2013р. - п.7.2 договору) надавати за плату послуги сортування, відбору та пакування взуття, текстильних виробів та одягу секонд-хенд. Пунктом 3.1 договору визначено загальну суму договору 490245,12 грн. без ПДВ. Здавання послуг Виконавцем та прийняття їх результатів Замовником оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноваженими представниками сторін після фактичного надання послуг (п.3.2).

Окрім того, між сторонами був укладений договір про транспортне експедирування №020212 від 02.02.2012р.

Згідно розділу 1 договору, Замовник (позивач) доручає, а Експедитор (ТОВ «Південна Фортеця») бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити організацію та здійснення перевезень вантажу Замовника автомобільним транспортом в межах території України. За домовленістю сторін договору, Експедитор надає додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу (перевірка кількості і стану вантажу, його цілісність і схоронність, вантажно-розвантажувальні роботи, розрахунки з транспортними організаціями за перевезення вантажу).

У додатку №1 до договору від 02.02.2012р. сторонами узгоджено, що передача вантажу від Замовника до Експедитора на експедирування та передача вантажу від Експедитора оформлюється актом передачі товарів

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надано акти здачі прийняття-робіт, заявки на транспортно-експедиційні послуги (а.с.1-262, т.2), акти прийому-передачі векселів, акти прийому-передачі товару.

Вказані вище податкові накладні по операціях з переліченими вище контрагентами відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та наказу ДПАУ від 21.12.2010 № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення». Зауважень щодо оформлення первинних бухгалтерських документів щодо здійснених операцій в акті перевірки немає, відтак всі документи оформлені належним чином.

Таким чином, суд дійшов висновку, що представлені позивачем докази в повній мірі підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будівництво плюс», ТОВ «Південна Фортеця».

При цьому, доказів невиконання або неналежного виконання сторонами договорів, укладених між позивачем та цими контрагентами, чи визнання їх недійсними в судовому порядку, відповідачем не надано.

Твердження відповідача про відсутність у позивача доказів транспортування товару (товарно-транспортних накладних), що є підтвердженням нікчемності укладених договорів, не беруться судом до уваги, оскільки вимогами податкового обліку не передбачено обов'язковості складання ТТН в підтвердження віднесення витрат до складу валових, оскільки наявність чи відсутність ТТН є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не впливає на формування податкового кредиту і звітності.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як визначено в статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пункт 198.6 ст. 198 ПК України).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч.ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні в матеріалах справи договори, акти прийому-передачі векселів, акти прийому-передачі товару, податкові, видаткові накладні свідчить про те, що вказані документи, на підставі яких позивач включив до податкового кредиту відповідні суми ПДВ, відповідають критеріям первинного документу, що не заперечується податковим органом, через що зазначені дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та з'ясовано судом, що суми податку з ПДВ, які включені ТОВ «Торг Інвест Україна» до податкового кредиту підтверджені податковими накладними, а тому підстав для збільшення позивачу розміру грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 792571 грн., в т.ч. 634057 грн. основного платежу, 158514 грн. штрафних (фінансових) санкцій немає.

Суд зазначає, що склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та порядок їх визнання регулюється статтею 138 ПК України, а витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку - статтею 139.

Згідно пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так само позивачем на підставі первинних документів, долучених до матеріалів справи, правомірно були віднесені до валових витрат суми по придбанню товарів (робіт, послуг) у контрагентів, а тому у податкового органу були відсутні підстави для збільшення розміру грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1506864 грн., в т.ч. 1205491 грн. основного платежу, 301373 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Однак, первинні документи, надані позивачем як платником податків, невмотивовано не були взяті до уваги податковим органом і не вплинули на висновки, що викладені в акті перевірки від 22.10.2013 року №282/22-10/37964904.

Крім того, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Ця позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011р. та рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009р. (заява №3991/03).

Враховуючи те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, то застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

Із встановлених вище обставин суд робить висновок, що зібрані у справі докази в повній мірі підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами, а відповідні первинні документи містять всі обов'язкові реквізити та відображають в повній мірі зміст господарських операцій між позивачем та контрагентами та є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 05.11.2013 року №0002512210, від 05.11.2013 року №0002522210, від 05.11.2013 року №0002532210 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 458 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 05.11.2013 року №0002512210, від 05.11.2013 року №0002522210, від 05.11.2013 року №0002532210.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг Інвест Україна» (код ЄДРПОУ - 37964904) судовий збір у розмірі 458 грн. 80 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 27.01.2013 року.

Суддя Братичак У.В.