Рішення

від 21.05.2009 по справі 13/58-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/58-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

21.05.2009                                                                Справа №  13/58-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Закритого  акціонерного  товариства "Оболонь"

до Приватного  підприємства  "Помощь"  

про стягнення 7154,71 грн,

за участі представників сторін:

позивача –Алексєєва О.О. (представника за дорученням),

відповідача –не з'явився,

                                                в с т а н о в и в:

7 квітня поточного року позивач звернувся до суду з вимогами, спрямованими до відповідача, про стягнення 7154,71 грн, з яких: 6000 грн основного боргу; 990 грн інфляційних та 164,71 грн річних. Позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 638/1 від 17.10.2006 р. щодо своєчасного повернення орендованого майна –10 комплектів меблів „Оболонь”.

Відповідно до ухвали суду від 8 квітня поточного року, якою порушено провадження у даній справі, відповідача було зобов'язано з'явитись в судове засідання, надавши відзив на позов, яке призначено на 5 травня. Проте, відповідач свого представника до суду не направив та причини неявки не повідомив, а тому розгляд справи був відкладений до 21 травня. Не зважаючи на вимоги суду щодо явки в судове засідання, відповідач свого представника вдруге не направив, у зв'язку з чим справа розглянута без участі відповідача та за наявними в ній матеріалами, наданими позивачем.

За результатами розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 17 жовтня 2006 року між сторонами укладено договір № 638/1 на оренду комплектів меблів „Оболонь” в кількості 10 штук, у складі комплекту: 1 стола та 4 стільців; за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу в оренду вказане майно вартістю 500 грн за 1 комплект, строком на 1 рік з можливістю його пролонгації на новий річний термін (пункт 6.1. договору).

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є договором оренди, у зв'язку з чим за статтею 183 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу обумовлене майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 17.10.2006 р., товарно-транспортною накладною № 42815 від 17.10.2006 р. та довіреністю серії ЯМР № 839018 від 16.10.2006 р.

По закінченні строку оренди відповідач орендоване майно позивачеві не повернув, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення вартості майна, яке, фактично, втрачене відповідачем.

Так, у відповідності до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, а згідно до частини 2 статті 779 того ж Кодексу у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Крім того, в пункті 3.4.12. договору сторонами обумовлено, що у разі пошкодження або втрати обладнання відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість майна, яка зазначена в договорі. Згідно до довідки вартість орендованого майна складає 2100 грн.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості втраченого орендованого майна в розмірі 5000 грн підлягають задоволенню. При цьому суд зазначає, що позивачем до вартості майна згідно до позовних вимог включено податок на додану вартість, але таке включення є помилковим, оскільки в даному випадку між сторонами не існує правочину щодо відчуження майна.

Позивачем до стягнення заявлено також 990 грн інфляційних та 164,71 грн річних з посиланням на положення статті 625 ЦК України. Проте, нарахування цих сум є неправомірним, оскільки за приписами цієї статті встановлена відповідальність боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, яким оплата вартості втраченого майна не являється, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

За таких обставин, сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та державне мито покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

                                                                 в и р і ш и в :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства „Помощь” (розташованого за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Ковпака, 27, кв. 13; код 30196322; розрахунковий рахунок 26006322727091 в РКЦБ „Приватбанк”, МФО 320649) на користь закритого акціонерного товариства „Оболонь” (розташованого за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 3; розрахунковий рахунок 26001000050001 в Оболонській філії АТ „Укрінбанк”, МФО 322993, код 053910526652) –5000 грн основної заборгованості, 102 грн витрат по сплаті державного мита, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

                                        Дата підпису рішення –22 травня 2009 року

                      Суддя                                                                                      М.К. Закурін