Рішення

від 22.01.2014 по справі 910/24332/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24332/13 22.01.14

За позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит -М»

про стягнення 21 245, 42 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача: Загоровська Н.В.- по дов. №5-Н від 01.01.2014р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи :

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит -М» про стягнення 21 245,42грн.,із яких: 19 787, 90 грн. заборгованість по орендній платі, 1 457, 52 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору оренди №185-Упр (ДВ)08 від 29.02.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2013р. порушено провадження у справі № 910/243321/13, розгляд якої призначено у судовому на 22.01.2014р.

У судовому засіданні 20.01.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідач був належним чином повідомлене про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення Господарського суду міста Києва, яке отримане відповідачем 23.12.2013р

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 22.01.2014р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд:

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фаворит-М" (далі відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна від 29.02.2008 № 185-Упр(ДВ)-08 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач на підставі рішення Київради від 14.06.2007 р. № 789/1450 передав, а Відповідач прийняв в оренду нерухоме майно, далі - об'єкт оренди, за адресою: станція метро „Палац спорту" для торгівлі непродовольчими товарами. Факт передачі приміщення підтверджується актом прийому - передачі приміщення від 01.03.2008р.

Згідно п. 2.4. Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Київський метрополітен».

Відповідно до п. 5.2. Статуту КП „Київський метрополітен" майно комунального підприємства „Київський метрополітен" є комунальною власністю територіальної громади м. Києва і закріплене за ним на праві господарського відання.

Згідно зі ст. 29 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 01.03.2008р. по 28.02.2009р. р. (п.5.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору за користування об'єктом оренди Орендар (Відповідач) сплачує Орендодавцю (Позивачу) орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради від 14.06.2007 р. № 789/1450 та Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 №34/91.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Згідно з п. 3.6 Договору орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Пунктом 4.2. Договору встановлено обов'язок Відповідача вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Статтею 764 Цивільного Кодексу України передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач взяті на себе згідно Договору зобов'язання щодо сплати орендних платежів належним чином не виконував, що призвело до виникнення заборгованості, яка за період з травня 2011 року по вересень 2011 року становить 19 787,90 грн. (час фактичної експлуатації приміщення підтверджується актом державного виконавця від 13.09.2011р.)

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно -правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна„ термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до п.1, п.3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості за період з травня по вересень 2011 року у розмірі 19 787,90 грн.

Станом на день пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов'язання за договором оренди не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди №187-Упр (ДВ)08 від 29.02.2008р. в розмірі 19 787,90 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення суми 3% річних, що складає 1 457,25 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит -М» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2 н/п ;№43, код ЄДРПОУ 33191945) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03055, м. Київ, проспект Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 03328913), а у випадку відсутності коштів -з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 19 787 грн. 90 коп. основного боргу, 1 457 грн. 52 коп. - 3% річних, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 25.01.2014 р.

Суддя Трофименко Т. Ю.