Постанова

від 13.05.2009 по справі 5/99-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/99-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            13.05.2009                                                                                Справа№  5/99-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Тищик І.В. - доповідач,

суддів –Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі –Пруднікова Г.В.

за участю представників

позивача –Поляков О.М.

відповідача –Тельних П.А.

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства дослідного господарства „Дніпро” Інституту зернового господарства УААН, с. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009р. у справі № 5/99-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Всесвіт”, м. Дніпропетровськ

до державного підприємства дослідного господарства „Дніпро” Інституту зернового господарства УААН, с. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про стягнення 27 210,80 грн.,

                                                ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009  року у справі № 5/99-09 (суддя Шевченко С.Л.) позовні вимоги ТОВ „Всесвіт” задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача стягнуто 27 210,80 грн. заборгованості за дизельне пальне.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем не виконані зобов'язання з оплати вартості отриманої продукції; факт наявності заборгованості підтверджується видатковими документами та актом звірки взаєморозрахунків.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позову. При цьому скаржник посилається на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права. Відповідач борг визнає, однак, вважає неоплату заборгованості наслідком обставин непереборної сили (введення мораторію на задоволення вимог кредиторів), в зв'язку з чим, за відсутності вини підприємство не може бути притягнуто до відповідальності.  

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 10.09.08р. позивачем було відвантажено, а представником відповідача за довіреністю серії ЯПЗ №850118 отримано дизельне паливо на загальну суму 27210,80грн. та рахунок на оплату відвантаженого товару, що посвідчується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Таким чином, цивільні права та обов'язки сторін виникли внаслідок дій позивача та відповідача з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відвантаження, отримання товару, видача рахунку на  оплату спірного товару свідчать про існування між сторонами відповідних зобов'язань.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193  Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів виконання зобов'язання з оплати отриманого пального відповідач не наддав, факт наявності заборгованості не спростував, в зв'язку з чим задоволення позовних вимог господарським судом є правомірним, оскільки відповідно до приписів чинного законодавства боржник від обов'язку виконати зобов'язання не звільняється.

Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання визначена розділом V Господарського кодексу України, відповідно до приписів якого захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання забезпечується застосуванням до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно, боржник (за наявності передбачених законом підстав та відсутності його вини у невиконанні спірного зобов'язання), дійсно, як то стверджує відповідач, може бути звільнений від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань у сфері господарювання.

Однак, як убачається з матеріалів справи, застосування до відповідача будь-яких господарських санкцій позивач не вимагав, внаслідок чого твердження скаржника про порушення господарським судом норм матеріального права  є безпідставним і не приймається до уваги колегією суддів.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оспорюваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд          

                                                 ПОСТАНОВИВ :          

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009 року у справі №5/99-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу державного підприємства дослідного господарства „Дніпро” Інституту зернового господарства УААН без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

              Головуючий                                                                             І.В. Тищик

              Судді:                                                                                        Л.О.Чимбар

                                                                                                                  Л.В. Чоха