Рішення

від 12.05.2009 по справі 50/41-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

50/41-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2009 р.                                                            Справа № 50/41-09

вх. № 2954/2-50

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Заболотний Ю.Л., дов. №1 від 01.01.2009 р.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Винамекс", м. Харків  

до  ПП "Віфуд", м. Харків  

про розірвання договору та стягнення 74423,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд  стягнути з відповідача 74423,92 грн. заборгованості за договором  про спільне використання комунальних технологічних мереж та відшкодування витрат, пов"язаних зі сплатою комунальних послуг від 26.04.2005 р., а також розірвати вказаний договір.

В судовому засіданні 29.04.2009 р. позивач повідомив, що відповідач з моменту укладання Договору постійно порушує його умови в частині здійснення проплат за комунальні послуги, у зв"язку з чим  у нього утворилася заборгованість за холодне  та гаряче водопостачання, за водовідведення, за постачання електроенергії та за опалення на загальну  суму 74423,92 грн.

В дане судове засідання відповідач не з"явився, витребуваних документів не надав, причин неявки не повідомив.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, враховуючи нез"явлення відповідача та ненадання витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 12.05.2009 р.

В  судове засідання 12.05.2009 р.  відповідач не з"явився, витребуваних документів не представив, причин неявки не повідомив.

В  даному судові засідання 12.05.2009 р.,  відповідач, який  був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з'явився.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши  в судовому засіданні, яке відбулося 12.05.2009 р., представника позивача, дослідивши матеріали справи та додані документи, суд встановив наступне.

26.04.2005 р. між позивачем та відповідачем укладений договір  про спільне використання комунальних технологічних мереж та відшкодування збитків, які пов"язані зі сплатою комунальних послуг, відповідно до умов якого позивач  зобов"язався здійснювати платежі за надані комунальні послуги, які передбачені договорами, укладеними між позивачем та відповідними комунальними службами, а відповідач зобов"язався до оформлення у встановленому законом  порядку договорів з  відповідними комунальними службами, своєчасно та в повному обсязі  на підставі виставлених рахунків, здійснювати відшкодування  витрат позивачу, пов"язаних з  оплатою комунальних послуг, які надаються відповідачу у придбані ним нежитлові приміщення.

Відповідно до п.1.2 Договору, сума відшкодування розраховується  виходячи з щомісячних показників вузлів обліку, які влаштовані в придбаних відповідачем нежитлових приміщеннях, що оформлюється  уповноваженими представниками сторін шляхом  складання відповідного протоколу та акту.

Відповідно до п.1.3 Договору, розрахунок суми відшкодування здійснюється позивачем виходячи з загальної суми сплачених комунальних платежів, пропорційно  спожитим комунальним послугам відповідачем  та виставляється  стороні для оплати у вигляді рахунку.

Згідно п.1.4 Договору, відповідач відшкодовує позивачу витрати, які понесені відповідачем  у зв"язку з оплатою наступних послуг: електропостачання, водопостачання, водовідведення та опалення.

Пунктом 2.1.1 Договору зобов"язано  позивача  підготувати та направити відповідачу для оплати рахунок суми відшкодування за спожиті комунальні послуги.

Відповідач зобов"язався не пізніше 10 числа поточного місяця оплатити по рахунку суму  відшкодування, виходячи з показників вузлів обліку по попередньому місяцю шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача (п.2.2.1 Договору).

Якщо розмір вартості спожитих послуг буде перевищувати  розмір авансового платежу, відповідач зобов"язаний оплатити  різницю на протязі 3-х банківських днів з моменту  укладання акту звірки спожитих послуг (пункт 2.2.2 Договору).  

Позивачем належно виконувалися умови  Договору про що свідчать акти здачі-приймання виконаних робіт, представлених суду позивачем.

Позивачем виставлялися  відповідачу рахунки для оплати відшкодування  витрат позивачу, пов"язаних з  оплатою комунальних послуг,  однак відповідач частково виконував свої зобов"язання у зв"язку з чим утворилася заборгованість за період з травня 2005 р. по березень 2009 р.  в сумі 74423,92 грн., яку останній не сплатив.

20.08.2007 р. позивач направив відповідачу вимогу №1, в якій просить його сплатити суму заборгованості та укласти з  відповідними комунальними службами договору про надання  комунальних послуг, в іншому випадку  позивач припинить надавати відповідачу  комунальні послуги, відповідь на яку позивач  не отримав.

11.04.2008 р. позивач направив відповідачу претензію №3, в якій просить його оплатити заборгованість та в строк до 20.04.2008 р. розірвати Договір, на яку відповіді також позивач не отримав.

04.08.2008 р. позивач  знов направив відповідачу претензію №5, в якій вимагав погасити заборгованість та розірвати Договір  в строк до 20.08.2008 р.

Однак відповідач заборгованість не оплатив та не погодив розірвання Договору.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги те, що відповідачем не спростована наявність заборгованості,   суд  вважає позовні вимоги  щодо стягнення з нього суми боргу в розмірі 74423,92 грн. обгрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо  вимоги позивача про розірвання Договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право; примусове виконання обов'язку в натурі; припинення правовідношення.

Статтею 188 ГК України передбачений порядок зміни та розірвання господарських договорів. Так, зміна    та    розірвання    господарських   договорів   в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідач на  неодноразові пропозиції позивача щодо розірвання Договору  відповіді не надав, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про розірвання Договору.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідачем систематично не виконувалися умови Договору, що  стало підставою для завдання позивачу збитків, на  понесення яких  він  не  розраховував при укладання Договору,  а також приймаючи до уваги, що ним дотриманий порядок розірвання договорів, встановлений чинним законодавством, суд вважає позовні вимоги позивача щодо розірвання Договору обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі 829,25 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. ст. 16,526,612651 ч.2 ст.651 ЦК України, ст.ст. 181,193 ГК України, ст.ст. 21, 4, 12, 33, 43, 47-49, 80, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємства "Віфуд" (код 33477418, м.Харків, вул.Киргизька, 19-А) на користь товариства з обмеженою відповідальністю  "Вінемакс" (код 32564792, м.Харків, вул.Киргизька, 15)  74423 грн.92 коп. заборгованості, 829 грн. 25 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Розірвати договір про спільне використання комунальних технологічних мереж та відшкодування витрат, пов"язаних зі сплатою комунальних послуг від 26.04.2005 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю  "Вінемакс" (код 32564792, м.Харків, вул.Киргизька, 15) та  приватним підприємством "Віфуд" (код 33477418, м.Харків, вул.Киргизька, 19-А).

Суддя