Рішення

від 20.01.2014 по справі 904/9473/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.14р. Справа № 904/9473/13 За позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Паллада", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Машинобудівник", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за векселем у сумі 906 042,00 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Дєлов В.В., довіреність від 20.05.2013 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Паллада" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Машинобудівник" заборгованість за простим векселем №65305299776679 від 21.03.2003 року у розмірі 906 042,00 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не погашено заборгованість за простим векселем №65305299776679 від 21.03.2003 року у розмірі 906 042,00 грн.

Позивач зазначає, що 09.10.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. складено Акт про протест векселя про неоплату та вчинено виконавчий напис про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Машинобудівник" заборгованості за простим векселем №65305299776679 від 21.03.2003 року у розмірі 906 042,00 грн.

Відповідач надав відзив на позов, у якому визнає заборгованість за простим векселем №65305299776679 від 21.03.2003 року у розмірі 906 042,00 грн.

У судовому засіданні 18.12.2013 року розгляд справи відкладено до 25.12.2013 року. У судовому засіданні 25.12.2013 року оголошено перерву до 26.12.2013 року. У судовому засіданні 26.12.2013 року розгляд справи відкладено до 20.01.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 26.12.2013 року строк вирішення спору продовжено на 15 днів.

У судовому засіданні 20.01.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2003 року Комунальним підприємством «Марганецьке міське житлово-експлуатаційне об'єднання» емітовано простий вексель №65305299776679 номінальною вартістю 906 042,00 гривень із строком погашення за пред'явленням, але не раніше 21 березня 2013 року. Вексель видано товариству з обмеженою відповідальністю «Бора».

Згідно ряду індосаментів, зазначених на зворотній стороні векселя, товариство з обмеженою відповідальністю «Бора» передало вказаний простий вексель простий вексель №65305299776679 товариству з обмеженою відповідальністю підприємству "Машинобудівник", а останнє, в свою чергу, приватному підприємству «Виробничо-комерційна фірма «Паллада».

06.10.2013 року позивач, у зв'язку з неможливістю оплати заборгованості за векселем прямим боржником - векселедавцем (у зв'язку з припиненням юридичної особи), звернувся до попереднього векселедержателя (відповідача) з вимогою сплатити зазначену у векселі суму.

Відповідач прийняв до оплати пред'явлений вексель, однак зазначену у ньому суму коштів не сплатив, що і є причиною виникнення спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд зазначає наступне.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються, зокрема, Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Законами України "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі".

Разом з тим, вексельні правочини (у тому числі щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202-211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Іншими словами вексель являє собою спосіб розрахунків, тобто є грошовим зобов'язанням, яке в силу ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України має виконуватися належним чином.

Згідно з ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі простий вексель містить: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця видачі простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця. Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця (ст. 76 Уніфікованого закону).

Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України «Про обіг векселів в Україні»: вексель від імені юридичних осіб підписується власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами.

Суд зазначає, що розглядуваний простий вексель №65305299776679 номінальною вартістю 906 042,00 гривень, виданий 21.03.2003 року, містить всі необхідні реквізити, підписаний директором та головним бухгалтером векселедавця, підписи яких скріплені печаткою комунального підприємства «Марганецьке міське житлово-експлуатаційне об'єднання». Отже, зазначений вексель відповідає вимогам, що ставляться до цінних паперів.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67-68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70- 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72-74).

Згідно з частинами 1,2 ст. 11 Уніфікованого закону про переказні і прості векселі будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Якщо трасант помістив у переказному векселі слова "не за наказом" або будь-який інший рівнозначний вислів, то документ може бути переданий тільки з дотриманням форми і з наслідками звичайної цесії.

Індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом. Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Індосамент переносить всі права, що випливають з переказного векселя. Якщо індосамент є бланковим, то держатель векселя може: Заповнити бланк або на своє ім'я, або на ім'я будь-якої іншої особи; реіндосувати вексель через бланковий індосамент або будь-якій іншій особі; передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не вчиняючи індосаменту (ст.ст. 13, 14 Уніфікованого закону).

Стаття 16 Уніфікованого закону встановлює, що власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів.

Згідно із ст. 197 Цивільного кодексу України за передавальним написом, виконаним на цінному папері, до особи, якій або у розпорядження якої передаються права за цінним папером, переходять усі права, посвідчені цінним папером.

Згідно ряду індосаментів, зазначених на зворотній стороні векселя, товариство з обмеженою відповідальністю «Бора» передало вказаний простий вексель простий вексель №65305299776679 товариству з обмеженою відповідальністю підприємству "Машинобудівник", а останнє, в свою чергу, приватному підприємству «Виробничо-комерційна фірма «Паллада».

Таким чином, право приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Паллада» на вексель базується на безперервному ряді індосаментів. Отже, відповідно до статті 16 Уніфікованого закону позивач є законним держателем простого векселю №65305299776679 від 21 березня 2003 року.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.07.2007 року "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів": статтею 15 Уніфікованого закону визначено, що індосант (у даному випадку - відповідач) відповідає за акцепт і за платіж , якщо не обумовлено протилежне.

При вирішенні спорів судам слід враховувати, що у випадку включення до індосаменту застереження "без обороту на мене" чи будь-якого іншого, наслідком якого може бути звільнення індосанта від відповідальності за платіж за векселем, передбаченої вказаною нормою Уніфікованого закону, індосант відповідає лише за дійсність переданої за векселем вимоги. Таке застереження означає, що при неакцепті або неплатежі до такого індосанта не можуть бути пред'явлені вимоги, передбачені статтями 43 - 49 Уніфікованого закону, тобто зазначена особа звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань за векселем.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, векселедавець - Комунальне підприємство «Марганецьке міське житлово-експлуатаційне об'єднання» - є припиненим. Таким чином, оплата за векселем прямим боржником неможлива у зв'язку з припиненням юридичної особи.

У індосаменті , вчиненому товариством з обмеженою відповідальністю підприємством «Машинобудівник», який проставлено на простому векселі №65305299776679, відсутній застережний напис "без обороту на мене" .

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю підприємство «Машинобудівник» (індосант) відповідає за платіж за векселем .

Як вже було зазначено, оплата за векселем прямим боржником (векселедавцем) неможлива, у зв'язку з припиненням. Отже, індосант повинен нести відповідальність на підставі статті 15 Уніфікованого закону, за неможливість погашення заборгованості векселедавцем.

Порядок реалізації такої відповідальності передбачений іншими нормами Уніфікованого закону. Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.43 Уніфікованого закону: держатель може використати своє право регресу проти індосантів , трасанта та інших зобов'язаних осіб при настанні строку платежу, якщо платіж не був здійснений .

Таким чином, реалізація відповідальності індосанта відбувається шляхом сплати індосантом суми, вказаної у векселі.

Отже, у зв'язку з неоплатою векселя прямим боржником приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Паллада" має право використати своє право регресу до індосанта (відповідача) шляхом пред'явлення вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Машинобудівник" про сплату заборгованості за простим векселем №65305299776679 від 21.03.2003 року у розмірі 906 042,00 грн.

Цим правом і скористався позивач. 06.10.2013 року сторонами було складено акт пред'явлення векселя до оплати, відповідно до якого приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Паллада" пред'явило, а товариство з обмеженою відповідальністю підприємство "Машинобудівник" прийняло до оплати простий вексель №65305299776679 від 21.03.2003 року на загальну суму 906 042,00 грн. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 21.03.2013 року.

Відповідно до ст. 34 Уніфікованого закону переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

Як зазначено вище, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, зокрема, і щодо строку платежу. Тому строк пред'явлення векселя до оплати - 1 рік з дати зазначеної на векселі (21.02.2013 року), тобто до 21.03.2014 року. Отже вексель пред'явлений до оплати у строки, встановлені чинним законодавством. Однак вказана у векселі сума відповідачем не сплачена.

09.10.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. складено Акт про протест векселя про неоплату та вчинено виконавчий напис про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Машинобудівник" заборгованість за простим векселем №65305299776679 від 21.03.2003 року у розмірі 906 042,00 грн.

Згідно відзиву на позовну заяву відповідач визнає заборгованість за простим векселем №65305299776679 від 21.03.2003 року у розмірі 906 042,00 грн.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Згідно ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання відповідачем позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном «власність» розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати заборгованості за векселем відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти у власність позивача.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства й фактичні обставини справи, господарський суд погоджується з доводами позивача у справі, який вважає наявним з боку відповідача порушення зобов'язання в частині здійснення платежу за простим векселем №65305299776679 від 21.03.2003 року на суму 906042,00 грн., вважає вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 18120,84 грн.

Керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Машинобудівник" (49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Гомельська, будинок 59, ідентифікаційний код 21857992) на користь приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Паллада" (49080, місто Дніпропетровськ, вул. Шолохова, буд.19, ідентифікаційний код 32062293) заборгованість за простим векселем № 65305299776679 від 21.03.2003 року у розмірі 906042,00 грн. та судовий збір у розмірі 18 120,84 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 25.01.2014 року.

Суддя О.М. Крижний