Рішення

від 23.01.2014 по справі 914/2029/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2014 р. Справа № 914/2029/13

За позовом: Приватного підприємства «Примула», м. Львів

до відповідача: Акціонерного товариства закритого типу «Карпати-Львів», м. Львів

про стягнення заборгованості у розмірі 18 778,71 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Горбай О.З. - керівник (паспорт серія КВ 594885 виданий Личаківським РВ УМВС України у Львівській області від 29.05.2001р.); Горбай Х.О. - представник за довіреністю від 08.07.2013р.;

Від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Приватним підприємством «Примула» подано позов до Акціонерного товариства закритого типу «Карпати-Львів» про стягнення заборгованості у розмірі 18 778,71 грн.

Ухвалою від 28.05.2013р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 06.06.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач усупереч укладеному Договору №160512 про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.05.2012р. не здійснив оплати за надані послуги з перевезення вантажу. Внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 18 778,71 грн., а саме: 17 000,00 грн. - основного боргу, 1 278,49 грн. - пені, 500,22 грн. - 3% річних (з рахуванням листа про уточнення позовних вимог вих.№08/07 від 08.07.2013р.).

Ухвалою суду від 06.06.2013р. розгляд справи відкладався до 08.07.2013р. через неявку в судове засідання повноважного представника відповідача та його клопотанням про відкладення розгляду справи, невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 28.05.2013р.

В судовому засіданні 08.07.2013р. представник відповідача заперечив факт підписання головою правління АТЗТ «Карпати - Львів» Дурняком М.С. Договору № 160512 від 16.05.2012р. та акту № ОУ-0000136 виконаних робіт (послуг) від 21.05.2012р. Через канцелярію суду голова правління АТЗТ «Карпати - Львів» подав клопотання (вх. 26711/13 від 08.07.2013р.) в якому зазначав, що в час підписання договору був хворий і не міг підписувати зазначеного договору та акту. Також заперечив позовні вимоги та просить призначити у справі судову - почеркознавчу експертизу. На вирішення експерту поставити наступні питання: - чи підпис від імені голови правління АТЗТ «Карпати - Львів» Дурняка М.С. на Договорі № 160512 від 16.05.2012р. та на Акті № ОУ-0000136 виконаних робіт (послуг) від 21.05.2012р. виконано Дурняком М.С. чи іншою особою? Крім цього, подав копію листа непрацездатності та копію довідки до Акту огляду МСЕК № 123340 від 14.08.2013р.

Ухвалою суду від 08.07.2013р. розгляд справи відкладався до 15.07.2013р., у зв'язку необхідністю відібрання зразків підпису голови правління АТЗТ «Карпати-Львів» Дурняка М.С. та витребування документів, підписаних головою правління АТЗТ «Карпати-Львів» Дурняком М.С. для призначення судової експертизи.

08.07.2013р. представником позивача на виконання вимог ухвали суду супровідним листом (вх.22609/13) подано розрахунок пені, лист вих.№08/07 від 08.07.2013р. яким уточнено суму позовних вимог, а саме: просить стягнути з відповідача 17 000,00 грн. - основного боргу, 1 278,49 грн. - пені, 500,22 грн. - 3% річних та судові витрати в сумі 1 720,50 грн. Також листом вих. № 08/07-1 від 08.07.2013р. повідомив, що Акт № ОУ-0000136 виконаних робіт (послуг) від 21.05.2012р. а пізніше і претензія про не погашення боргу за наданні транспортні послуги були доставлені відповідачу наручно. Крім цього, додано претензію вих. № 1 від 26.07.2012р. з відміткою про отримання її відповідачем 15.10.2012р., копія податкової накладної № 136 від 21.05.2012р. та оригінал Договору № 160512 про надання транспортно - експедиційних послуг від 16.05.2012р. та Акту № ОУ-0000136 виконаних робіт (послуг) від 21.05.2012р.

15.07.2013р. представником позивача подано заперечення (вх. № 27625/13) проти проведення експертизи підписів директора АТЗТ «Карпати - Львів» на документах, які стосуються надання позивачем послуг з перевезення вантажу, так як всі підписи на документах скріплені печаткою підприємства, а печатка знаходиться лише у директора і відповідач не посилався на викрадення чи втрату печатки, якою завірялись документи.

Ухвалою суду від 15.07.2013р. розгляд справи відкладався до 19.07.2013р. у зв'язку необхідністю надання документів підписаних Дурняком М.С. з період з 01.01.2012р. по 01.08.2012р. для проведення експертизи та документів, що підтверджують хворобу (діагноз) голови правління після 01.08.2012р.

На виконання вимог ухвали суду від 15.07.2013р. відповідачем подано копії листів не працездатності, довідку до Акту огляду МСЕК № 123340 від 14.08.2013р. та оригінали актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які містять вільні зразки підпису Дурняка М.С.

В судовому засіданні 19.07.2013р. долучено до матеріалів справи оригінал претензії (вих. № 1 від 26.07.2012р.), з підписом Дурняка С.М. про отримання претензії; відібрано у Дурняка М.С. зразки підпису та призначено у справі почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено ЛНДІ судових експертиз та зупинено провадження у справі.

01.08.2013р. від ЛНДІ судових експертиз до господарського суду Львівської області надійшов лист (вих. № 3516 від 25.07.2013р.(вх.31071/13)) про повідомлення вартості експертизи та те, що рахунок № 822 від 25.07.2013р. надіслано відповідачу на юридичну та фактичну адреси.

У зв'язку з поверненням ЛНДІ судових експертиз матеріалів справи № 914/2029/13 внаслідок не оплати вартості експертизи ухвалою суду від 21.10.2013р. поновлено провадження у справі та призначено її розгляду на 29.10.2013р.

В судовому засіданні 29.10.2013р. представник відповідача зазначив, що не оплатив вартість експертизи в наслідок не отримання рахунку на оплату.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 29.10.2013р. суд повторно призначив почеркознавчу експертизу та зупинив провадження у справі.

11.11.2013р. від ЛНДІ судових експертиз надійшов на адресу суду лист № 5253 від 07.11.2013р., яким скеровано клопотання судового експерта Гордон Л.В. (вих. № 3810 від 07.11.2013р.) про надання додаткових матеріалів без яких проведення експертизи неможливе.

Ухвалою суду від 11.11.2013р. поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 19.11.2013р. Крім цього, на підставі ст.31 ГПК України викликано судового експерта Гордон Л.В. для дачі пояснень з приводу заявленого клопотання.

19.11.2013р. відповідач на виконання вимог ухвали суду від 11.11.2013р. супровідним листом подав копію листа не працездатності та довідку до акту огляду МСЕК № 155798 (дата огляду 17.09.2013-25.09.2013) в якій зазначено, що залишкову працездатність може використати в роботах без фізичного навантаження.

З підстав зазначених в ухвалі суд від 19.11.2013р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

В судове засідання 19.11.2013р. судовий експерт на вимогу суду з'явився, просить суд надати вільні зразки підпису Дурняка М.С. зроблені протягом 2010 -2012р. Сторони не заперечують проти повторного призначення експертизи.

Ухвалою суду від 19.11.2013р. призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам ЛНДІ судових експертиз. Зобов`язано відповідача додатково надати вільні зразки підписів Дурняка М.С., виконані на документах за 2010 - 2012 роки. Зупинено провадження у справі.

20.11.2013р. представником відповідача до матеріалів справи подано супровідним листом (вх.49245/13) оригінали договору купівлі-продажу та договір поставки з вільними зразками підпису Дурняка М.С., які дорученні судом до матеріалів справи та матеріали справи направлено до ЛНДІ судових експертиз.

28.11.2013р. від ЛНДІ судових експертиз до господарського суду надійшов лист вих. № 5605 від 26.11.2013р. (вх.50557/13) про повідомлення вартості експертизи та те, що рахунок № 1289 від 26.11.2013р. надіслано відповідачу.

11.01.2014р. від ЛНДІ судових експертиз надійшов лист вих.№02 від 08.01.2014р. (вх.78) про те, що 26.11.2013р. на адресу платника був скерований рахунок № 1289, про що отримане рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак станом на 08.01.2014р. оплата рахунку не проведена.

Ухвалою суду від 13.01.2014р. у зв'язку з поверненням ЛНДІ судових експертиз матеріалів справи № 914/2029/13 (у зв'язку повторною не оплатою вартості експертизи) поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.01.2014р.

23.01.2014р. від відповідача надійшов лист вих. № 01/131 від 13.01.2014р. (вх. 2609/14) в якому зазначено, що станом на 13.01.2014р. рахунку на оплату експертизи не отримано та надав копію листа № 01/101 від 10.01.2013р. до ЛНДІ судових експертиз в якому просить надіслати рахунок на оплату експертизи по даній справі на адресу: 79058, м.Львів, просп. В. Чорновола, 45а, корпус 6 та докази надіслання даного листа.

В судове засіданні 23.01.2014р. позивач явку повноважного представника забезпечив, зазначив, що відповідач умисно здійснює затягування справи, що в нього було достатньо часу для оплати вартості експертизи, а тому просить суд розглядати справу за наявними матеріалами справи. Позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача 17 000,00 грн. - основного боргу, 1 278,49 грн. - пені, 500,22 грн. - 3% річних та 1 720,50 грн. судових витрат. Крім цього просить долучити до матеріалів справи копію платіжного доручення № 302 від 01.06.2012р. про оплату ТзОВ «Яблуневий дар» АТЗТ «Карпати-Львів» за транспортно-експедиційні послуги на суму 18 500,00грн. та копію замовлення № 11 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 14.05.2012р. між ТзОВ «Яблуневий дар» (грузовідправник) та АТЗТ «Карпати - Львів» (перевізник), на загальну суму 18 500,00 грн. Також представники позивача зазначили, що дата, час завантаження, маршрут, назва вантажу, пункт завантаження, пункт і час розвантаження, марка автомобіля замовлення № 11 збігається із замовленням № 10 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 14.05.2012р. яке підписане між позивачем та відповідачем, що свідчить про належне виконання зобов'язання позивачем.

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, про причини не явки суд не повідомляв, хоч належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Вимоги ухвали суду про оплату вартості експертизи повторно не виконав.

Відповідно до пункту 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Так пунктом 23 згаданої вище Постанови вказано, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи.

Однак, відповідачем повторно не проведено оплати вартості експертиза за виставленим рахунком.

Крім того, слід зазначити, що строк розгляду спору встановлений ст. 69 ГПК України закінчується.

Спір розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 27.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем у справі укладено договір №160512 від 16.05.2012 р. про надання транспортно-експедиційних послуг (надалі - Договір). За умовами цього договору виконавець (позивач у справі) зобов'язується прийняти до перевезення вантаж та доставити довірений йому замовником (відповідач у справі) вантаж до пункту призначення за адресою, вказаною у Замовленні, форма якого наведена в Додатку № 1 до Договору, та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Цей договір регулює взаємини сторін при виконанні перевізником (позивач у справі) доручень грузовідправника (відповідач у справі) по плануванню, організації і транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів в міжнародному сполученні, а також при розрахунках за виконані послуги.

Позивачем та відповідачем на підставі Замовлення № 10 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 14.05.2012р., досягнуто домовленості стосовно здійснення організації міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: м. Городок, Львівська область, вул. Львівська, 274а - Росія, м. Домодедово; дата і час завантаження 16.05.2012р. о 11.00 год.; назва вантажу, пункт завантаження та розвантаження, вартість перевезення по замовленню автомобілем MERCEDEC-BENZ складає - 17 000,00 грн.

Замовлення є невід'ємною частиною Договору і має повну юридичну силу, якщо воно підтверджується круглими печатками та підписами обох сторін за допомогою факсимільного зв'язку.

Відповідно до п. 3.1.6. Договору замовник зобов'язується після отримання вантажоодержувачем вантажу, підписати акт приймання-передачі наданих послуг, який подає Виконавець. Замовник повинен підписати Акт наданих послуг протягом 3-х днів з моменту його отримання, або, у разі виявлення неналежного надання послуг або неналежним чином оформлений Акт надання послуг, в той же строк направити виконавцю обґрунтовану відмову від підписання Акту надання послуг з переліком невідповідностей, які належить усунути та/або пропозиціями щодо пропорційного зменшення вартості послуг, що надана неналежним чином.

Відповідно п. 4.5.1. Договору оплата за перевезення здійснюється замовником протягом 10-ти банківських днів після отримання повного пакету документів.

На виконання умов Договору позивачем здійснено перевезення вантажу з м. Городок Львівської області до Росії (місто Домодедово), про що підтверджується відмітками у міжнародній товарно-транспортній накладній №091707 та актом № ОУ-0000136 виконаних робіт (послуг) від 21.05.2012р., про те, що виконавець виконав транспортні послуги з перевезення вантажів згідно Замовлення № 10 від 14.05.2012р., який підписаний сторонами та скріплений печатками 01.06.2012р. Крім цього, позивачем виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000136 від 21.05.2012 року на суму 17 000,00 грн.

Позивач надіслав відповідачу претензію вих. № 1 від 26.07.2012р., в якій вимагає сплатити за наданні послуги з перевезення вантажу 17 000,00 грн. Відповідач отримав претензію 15.10.2012 р., про що свідчить відмітка на даній претензії.

Таким чином, вартість наданих позивачем, проте неоплачених відповідачем послуг, становить 17 000,00 грн.

За неналежне виконання умов договору позивач просить стягнути з відповідача 1 278,49 грн. - пені та 500,22 грн. - 3% річних (з врахуванням уточнення (зменшення) позовних вимог).

Доказів погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України). У відповідності зі статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Спір між позивачем та відповідачем виник з договору транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.1.5. розділу 1 Договору експедитор із перевезення вантажу є працівник виконавця (позивач у справі), який забезпечує виконання комплексу операцій транспортно-експедиційного обслуговування під час перевезення вантажу.

Статтею 3 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (далі - Конвенція), що підписана в м. Женеві 19 травня 1956 р. до якої Україна приєдналася згідно Закону України «Про Приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006р., передбачено, що при застосуванні Конвенції перевізник відповідає як за свої власні дії і упущення, так і за дії і упущення своїх агентів і всіх інших осіб, послугами яких він користувався в рамках покладених на них обов'язків.

Статтями 4, 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів встановлено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, в трьох примірниках, підписаних відправником і перевізником, при цьому ці підписи можуть бути надруковані типографським способом або замінені штампами відправника і перевізника, якщо таке допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший примірник накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Статтею 6 Конвенції передбачено реквізити, які повинна містити міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR).

Виходячи з правової оцінки Міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) серії А № 091707 суд встановлено, що вона складена виходячи з приписів ст. 6 Конвенції, встановлено, що у ній зазначено, місце і дата її складання, зазначено найменування та адреса відправника (ТзОВ «Яблуневий дар») та перевізник (ПП «Примула»), місце розвантаження товару, найменування та адреса одержувача, найменування вантажу, у CMR міститься підпис та штамп відправника (графа 22 CMR), перевізника (графа 23 CMR), відмітку про отримання вантажу одержувачем без будь-яких застережень (графа 24 CMR).

Зазначена товарно-транспортна накладна (CMR) містить також штампи відповідних контрольних служб з дозволами на ввезення/вивезення вантажу та митниць, через які вантаж перетинав митні кордони.

Міжнародною товарно - транспортною накладною (СMR) серії А № 091707 вантаж було доставлено одержувачу без будь-яких застережень, що підтверджує факт виконання позивачем умов Договору та згідно замовлення № 10 від 14.05.2012р.

Відповідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи, суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

За наслідками аналізу обставин справи, представлених сторонами документів, суд дійшов висновку про належне здійснення позивачем перевезення вантажу, а відтак -і виникнення обов'язку у відповідача оплатити вартість такого перевезення.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено перевезення вантажу, що документально підтверджено міжнародною товарно-транспортною накладною.

Крім цього, 01.06.2012р. сторонами підписано Акт № ОУ-0000136 виконаних робіт (послуг) складений 21.05.2012р., скріплений печатками та позивачем виставлений рахунок рахунок № СФ-0000136 від 21.05.2012р.

Відповідно п.3.1.6. Договору відповідачем не направлено виконавцю обґрунтовану відмову від підписання Акту надання послуг з переліком невідповідностей, які належить усунути та/або пропозиціями щодо пропорційного зменшення вартості послуг, що надана неналежним чином.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Порядок розрахунків сторони передбачили у розділі 4 Договору, і, згідно умов цього Договору (ч. 1 ст. 628 ЦК України), вартість послуг є договірною і узгоджується у Додатку №1 до даного Договору. Вартість всіх послуг, що виконуються на підставі Договору, складається з суми вартостей послуг, здійснених на підставі окремих замовлень. Згідно замовлення вартість перевезення становить 17 000,00 грн.

З врахуванням наведеного, у відповідача виникло зобов'язання здійснити оплату відповідно до умов Договору протягом 10-ти банківських днів після підписання Акту виконаних робіт та було відомо про існування заборгованості за Договором.

Однак, на момент прийняття рішення, відповідачем не подано доказів сплати 17 000,00 грн. і не спростовано існування заборгованості за Договором. Тому вимога про стягнення основного боргу є обґрунтована і підлягає стягненню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних, з врахуванням того, що Акт виконаних робіт підписаний 01.06.2012р., а тому відповідач вважається таким що прострочив зобов'язання з 16.06.2012р. дійшов висновку, що стягненню підлягають 3% річних в сумі 479,26 грн. В частині стягнення 3% річних в сумі 20.96 грн. слід відмовити.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Відповідно до п. 5.11. Договору замовник за несвоєчасну оплату послуг, сплачує пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми боргу.

Суд, здійснивши перерахунок пені (ч. 6 ст. 232 ГК України), дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 1 240,16 грн. (за період з 16.06.2012р. по 10.12.2012р.), в межах заявлених позовних вимогах. В частині стягнення 38,33 грн. пені слід відмовити.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 6 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, ст.ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 11, 22, 509, 526, 625, 626, 627, 628, 929, 931 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 69, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства закритого типу «Карпати-Львів» (юридична адреса: 79058, м. Львів, проспект В.Чорновола, буд. 67; поштова адреса: 79058, м. Львів, проспект В.Чорновола, буд. 45А, корп. 6; ідентифікаційний код 20772986) на користь Приватного підприємства «Примула» (юридична адреса: 79010, м. Львів, вул. Харківська, буд.14 кв. 1; поштова адреса: 79017, м. Львів, вул. Аральська, 21/2; ідентифікаційний код 20842988) 17 000,00 грн. основного боргу, 1 240,16 грн. - пені, 479,26 грн. - 3% річних та 1 715,07 грн. витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Накази видати відповідно до статті 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 28.01.2014 року.

Суддя Коссак С.М.