Рішення

від 22.01.2014 по справі 917/2466/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2014 р. Справа №917/2466/13

За позовом приватного підприємства "Еверест".

до приватного підприємства "Кремтермотранс".

про стягнення 27684 грн. 46 коп. з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від позивача: Линник О.В., Охнарович Н.В.

від відповідача: не з'явився

Рішення прийняте після перерви, оголошеної в засіданні суду 22.01.2014р. на

5 хвилин, до 10 год. 30 хв. 22.01.2014р.

Розглядається позовна заява про стягнення 31779,46 грн. в тому числі 29770,50 грн. основного боргу, 2008, 96 пені,

Відповідач відзиву на позов не надав, в засідання суду не з'явився. Копія ухвали суду від 09.01.2011р. надіслана відповідачеві за адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі відповідача, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 50-51) і відповідачем отримана, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с. 45).

16.01.2014р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 46-47) в якій позивач просить стягнути з відповідача 27684 грн. 46 коп. в т.ч. 25675 грн. 50 коп. основного боргу, 2008 грн. 96 коп. пені. Копія зазначеної заяви надіслана відповідачу 14.01.2014р. (а.с.72-73).

Згідно статті 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, отже заява не суперечить законодавству. Виходячи з матеріалів справи вказана заява не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб. З врахуванням цього заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом.

Вищий господарський суд України у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2012р. зазначив, що у разі прийняття судом заяви про зменшення розміру позовних вимог, має місце нова ціна позову, виходячи з якої і вирішується спір.

Таким чином, розглядається позов про стягнення основного боргу в сумі 25675 грн. 50 коп. та пені в сумі 2008 грн. 96 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд встановив:

Позивач просить стягнути з відповідача 25675 грн. 50 коп. заборгованості за поставлене відповідачу дизельне пальне та 2008 грн. 96 коп. пені за період з 01.10.2013р. по 09.12.2013р.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між приватним підприємством "Еверст" (позивачем) та приватним підприємством "Кремтермотранс" (відповідачем) 06 серпня 2013 року був укладений договір купівлі-продажу №15. Відповідно до умов п.1.1 вказаного договору ПП "Еверест" (продавець) зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця, тобто ПП "Кремтермотранс", дизельне паливо, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, викладених в даному договорі.

Позивач зазначає, що на виконання умов вказаного договору позивачем у вересні 2013 року було поставлено відповідачеві дизельне паливо на загальну суму 41273,50 грн. згідно видаткових накладних №364 від 24.09.2013р. та №372 від 25.09.2013р. та в жовтні було поставлено дизельне паливо на суму 8330,00 грн. згідно видаткової накладної №373 від 04.10.2013р., і що станом на 09.12.2013р. відповідачем не було здійснено оплату за поставлений товар на загальну суму 29770,50 грн., що підтверджується актом звірки від 14.11.2013р.

Дослідивши надані у справі докази суд, при вирішенні спору виходить з наступного:

Між приватним підприємством "Еверст" (позивачем) та приватним підприємством "Кремтермотранс" (відповідачем) 06 серпня 2013 року був укладений договір купівлі-продажу №15 (далі - договір, копія договору а.с.52-53). Відповідно до умов п.1.1 вказаного договору позивач зобов'язався поставити відповідачу дизельне паливо, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, викладених в даному договорі.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється шляхом попередньої оплати або після фактичного одержання товару в строк не більше 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання товару.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, ст.525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поставка товару відповідачу на суму 49603 грн. 50 коп. підтверджується наданими позивачем копіями видаткових накладних №364 від 24.09.2013р. №372 від 25.09.2013р. та №373 від 04.10.2013р. (а.с. 54-56), копіями довіреностей відповідача на отримання товару (а.с.57-59). та копією акту звірки (а.с.60) і не заперечується відповідачем.

Часткова оплата в сумі 19833 грн. 00 коп. підтверджена наданою позивачем копією виписки банку (а.с.70) та копією акту звірки (а.с.60) і не заперечується відповідачем. Крім того, після подання позову відповідачем сплачено 4095 грн. 50 коп. (а.с.71).

Таким чином, заборгованість складає 25675 грн. 00 коп. В цій частині позов обґрунтований, не заперечується відповідачем та підлягає задоволенню.

50 коп. стягуваної з врахуванням зменшення розміру позовних вимог суми сплачено відповідачем після подання позову - 09.01.2014р. (а.с.71). Оскільки в результаті сплати цієї суми в процесі розгляду справи предмет спору щодо 50 коп. на час вирішення спору відсутній провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Як зазначалось вище, пунктом 3.6 договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється шляхом попередньої оплати або після фактичного одержання товару в строк не більше 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання товару.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.4 договору №15-ДП передбачена відповідальність покупця за несплату вартості поставленого товару у встановлений договором термін в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Виходячи з викладеного вимога позивача про стягнення пені правомірна, але розмір пені позивачем завищено. Зокрема, в розрахунку пені позивачем не враховано, що згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України та статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, позивачем невірно визначений початок періодів прострочки. Доказів того, що субота та неділя (вихідні дні) являються банківськими днями позивач не навів та не надав.

Так, згідно видаткової накладної №364 від 24.09.2013р. (а.с.54) та довіреності №01/09 від 01.09.2013р. (а.с.57) відповідач отримав від позивача дизпаливо на суму 20661 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок.

З врахуванням цього визначений пунктом 3.6 договору строк оплати цього дизпалива (5 банківських днів) розпочався 25.09.2013р. і закінчується 01.10.2013р., отже відповідач вважається таким, що прострочив оплату, з 02.10.2013р.

Оплата в сумі 19833 грн. проведена 24.09.2013р., що підтверджується копією банківської виписки (а.с.70), та в сумі 4095 грн. 50 коп. - 09.01.2014р. (копія банківської виписки - а.с.71).

Позивач просить стягнути пеню за несвоєчасну оплату поставленого по накладній №364 від 24.09.2013р. товару за період з 01.10.2013р. по 09.12.2013р. Як зазначалось вище, прострочка оплати товару по цій накладній розпочалась 02.10.2013р., отже вимога про стягнення пені з 01.10.2013р. неправомірна. Пеня за період з 02.10.2013р. по 09.12.2013р. за прострочку оплати 828 грн. 00 коп. по накладній від 24.09.2013р. №364, з врахуванням наведених вище обмежень розміру пені, складає 20 грн. 35 коп. В цій частині позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

По видатковій накладній №372 від 25.09.2013р. строк оплати (5 банківських днів) сплив 02.10.2013р., отже прострочка розпочалась 03.10.2013р. Пеня за прострочку оплати 20612 грн. 50 коп. по цій накладній за період з 03.10.2013р. по 09.12.2013р. складає 499 грн. 22 коп. В цій частині вимога про стягнення пені обґрунтована і підлягає задоволенню.

По видатковій накладній від 04.10.2013р. №373 визначений договором строк оплати сплив 11.10.2013р., отже прострочка оплати розпочалася з 12.10.2013р. Пеня за прострочку оплати по цій накладній складає 175 грн. 04 коп. за період з 12.10.2013р. по 09.12.2013р. В цій частині вимога про стягнення пені обґрунтована і підлягає задоволенню.

Таким чином вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково, в сумі 694 грн. 61 коп. В решті пені, нарахованої позивачем за період до настання прострочення оплати та в розмірі, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ, позов необґрунтований і задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Аналогічні положення закріплено в статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідач будь-яких заперечень не надав.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше

60 розмірів мінімальних заробітних плат. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовна заява подана в грудні 2013 року. Мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2013р. встановлена в розмірі 1147 грн. 00 коп. Таким чином, судовий збір підлягав сплаті в розмірі 1720 грн. 50 коп. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати). Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1827 грн. 00 коп. Отже, позивачем надлишково сплачено судовий збір в сумі 106 грн. 50 коп.

Частиною 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З врахуванням викладеного, судовий збір в сумі 106 грн. 50 коп. підлягає поверненню позивачу.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 80 (1 1 ), 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Кремтермотранс" (ЄДРПОУ 33510067, вул.Ткаченка, буд.67, м.Кременчук, Полтавська область, 39610; р/р 26006301026760 в ПАТ "Терра Банк", МФО 380601) на користь приватного підприємства "Еверест" (ЄДРПОУ 25157493, вул.Горького, буд.17, кв.39, м.Кременчук, Полтавська область, 39617, р/р 26004019408197 в АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849) 25675 грн. 00 коп. основного боргу, 694 грн. 61 коп. пені, 1638 грн. 78 коп. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 0 грн. 50 коп. основного боргу.

4. В решті позову відмовити.

5. Повернути позивачу з Державного бюджету України 106 грн. 50 коп. судового збору, зайво сплаченого платіжним дорученням №550 від 09.12.2013р., яке знаходиться у справі.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Тимошенко К.В.

Повне рішення складено 27.01.2014р.