Рішення

від 27.01.2014 по справі 922/5108/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2014 р.Справа № 922/5108/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг", м. Харків до Приватного підприємства "Хорст", м. Харків про стягнення 307 166,29 грн. за участю представників сторін:

позивача - Ринкевича Ю.Б. довіреність №378 від 26.12.13 р., Поліщука О.Л. довіреність №379 від 26.12.13 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Хорст", 271 024,66 грн. основного боргу, 23 790,77 грн. - 3% річних за користування чужими грошовими коштами, 12 350,86 грн. інфляційного збільшення боргу, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань відповідно договору підряду №Пдор 154.10 від 12.10.2010 р. та додаткової угоди до договору від 08.11.2010 р., які укладені між сторонами, а саме щодо оплати виконаних робіт по акту № 34 від 16.12.2010 р. на суму 271 024,66 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Присутні представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, відзив на позов до суду не надав.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача господарським судом встановлено наступне.

12 жовтня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду №Пдор 154.10. Відповідно до умов договору підряду від 12.10.2010 р. та додаткової уго ди № 1 до цього договору від 08.11.2010 р. (далі по тексту - договір) Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" в період з жовтня по грудень 2010 р. на замовлення Приватного підприємства "Хорст" виконало роботи по благоустрою ТЦ "Епіцентр" на загальну суму 5311024,66 грн.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Виконані позивачем роботи були прийняті відповідачем без зауважень, що підтвер джується наступними актами виконаних робіт: № 30 від 29.10.2010 р. на суму 729530,26 грн.; №32 від 23.11.2010 р. на суму 1758010,80 грн.; № 33 від 30.11.2010 р. на суму 2370262,80 грн.; №34 від 16.12.2010 р. на суму 453220,80 грн.

Відповідно п.5.3. договору відповідач повинен був провести повний розрахунок та сплатити повну вартість виконаних робіт не пізніше 5 банківських днів від дати підписання ним актів приймання робіт, тобто не пізніше 23 грудня 2010 року.

Судом встановлено, що за виконані по договору роботи відповідач розрахувався з позивачем частково та в період з 14.10.2010 р. по 04.05.2011 р. сплатив позивачу грошові кошти на загальну суму 5040000,0 грн., що підтверджується банків ськими виписками про рух грошових коштів на банківському рахунку позивача.

Таким чином, відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати виконаних робіт по акту № 34 від 16.12.2010 р. на суму 271 024,66 грн.

Згідно п.14.1 договору позивач намагався вирішити питання щодо сплати відповідачем суми основного боргу в позасудовому прядку та направив рекомендованим листом на адресу відповідача претензію № 64 від 22.02.2013 р. на суму 271024,66 грн., яка була отримана відповідачем 11.03.2013 р., але відповідач суму боргу не сплатив і відповіді на претензію позивача не надав.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати І здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості по акту виконаних робіт № 34 від 16.12.2010 р. на суму 271 024,66 грн. відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 271 024,66 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлена до стягнення 23790,77 грн. - 3% річних за користування чужими грошовими коштами; 12350,86 грн. інфляційного збільшення боргу.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Хорст" (61177, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 193, п/р 26003140112198 в ПАТ "РЕГІОН БАНК" м. Харків, МФО 3351254, код ЄДРПОУ 32238966) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" (61000, м. Харків, вул. Велозаводська, 1, п/р 26009000127287 у філії ПАТ "Укрексімбанк" у м. Харкові, МФО 351618, код ЄДРПОУ 30883206) 271024,66 грн. основного боргу; 23790,77 грн. - 3% річних за користування чужими грошовими коштами; 12350,86 грн. інфляційного збільшення боргу та судовий збір у розмірі 6 143,32 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.01.2014 р.

Суддя Светлічний Ю.В.