Рішення

від 23.01.2014 по справі 904/8737/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.14р. Справа № 904/8737/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДИТЕРПРОМ-КР", с.Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардис", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Про стягнення заборгованості у сумі 209 019,60 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивача: Кравченко Р.О., довіреність № 2 від 10.10.2013 року, представник; Тарабака Є.А., довіреність № 3 від 10.10.2013 року, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНДИТЕРПРОМ-КР" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардис" про стягнення, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 19.12.2013 року, заборгованості у розмірі 178164,43 грн., 10% штрафу у розмірі 17816,45 грн., пені у розмірі 13038,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 8 від 28.11.2011 року в частині повної та своєчасної оплати хза поставлений товар.

Відповідач не скористався наданим йому правом на участь представника у судовому засіданні, про день, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судові засідання 04.12.2013 року, 19.12.2013 року та 20.01.2014 року не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 03.12.2013 року.

Направлена господарським судом відповідачу поштова кореспонденція повернулася із відмітками органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом .

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд зазначає, що розгляд справи може бути відкладений виключно у зв'язку із неможливістю розглянути справу у даному судовому засіданні, а не з формальних підстав - у зв'язку з неявкою відповідача. До того ж, суд вже відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Таким чином, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відзиву на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Ардис" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи був відкладений з 04.12.2013 року на 19.12.2013 року; з 19.12.2013 року на 23.01.2014 року.

Ухвалою суду від 19.12.2013 року строк розгляду спору продовжено на 15 днів.

23.01.2014 року в засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНДИТЕРПРОМ-КР" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ардис" (далі - Покупець) був укладений договір постачання № 8, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити товар в асортименті (продукти харчування, кондитерські вироби) у кількості та по цінам згідно накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити поставлений товар на умовах договору.

Згідно п.4.3 договору оплата отриманого товару повинна бути проведена покупцем протягом 21 календарного дня від дати поставки.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року (п. 8.1. договору).

На виконання умов договору поставки № 8 від 28.11.2011 року позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних: № 866 від 04.07.2012р. на суму 4654,10 грн.; № 892 від 09.07.2012р. на суму 6590,10 грн.; № 902 від 13.07.2012р. на суму 20074,20 грн.; № 927 від 19.07.2012р. на суму 19862,30 грн.; № 959 від 24.07.2012р. на суму 12412,20 грн.; № 966 від 27.07.2012р. на суму 5885,80 грн.; № 985 від 30.07.2012р. на суму 5382,50 грн.; № 1019 від 06.08.2012р. на суму 21364,00 грн.; № 1026 від 10.08.2012р. на суму 3097,25 грн.; № 1057 від 16.08.2012р. на суму 19040,50 грн.; № 1095 від 21.08.2012р. на суму 22032,36 грн.; № 1135 від 29.08.2012р. на суму 19937,80 грн.; № 161 від 03.09.2012р. на суму 19996,12 грн. на загальну суму - 180 329,23 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем частково оплачено товар у сумі 2164,80 грн. (за видатковою №866 від 04.07.2012 року), а тому заборгованість становить 178164,43 грн. (180329,23 грн. - 2164,80 грн.).

Позивач вказує, що відповідач своєчасно не здійснив розрахунки за поставлений товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною спору.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість у сумі 178164,43 грн. за договором поставки № 8 від 28.11.2011 року за поставлений товар згідно видаткових накладних № 866 від 04.07.2012р.; № 892 від 09.07.2012р.; № 902 від 13.07.2012р.; № 927 від 19.07.2012р.; № 959 від 24.07.2012р.; № 966 від 27.07.2012р.; № 985 від 30.07.2012р.; № 1019 від 06.08.2012р.; № 1026 від 10.08.2012р.; № 1057 від 16.08.2012р.; № 1095 від 21.08.2012р.; № 1135 від 29.08.2012р.; № 161 від 03.09.2012р.

Згідно п.4.3 договору строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару, поставленого за наведеними вище видатковими накладними є таким, що настав.

Доказів оплати вартості отриманого від позивача товару відповідач не надав.

ТОВ «АРДИС» визнав борг у сумі 178164,42 грн., що підтверджується підписаним Актом звірки взаємних розрахунків від 01.01.2013 року.

23.10.2013 року відповідачу була направлена вимога на оплату боргу за отриманий товар по вищевказаних накладних протягом 7-ми днів з моменту отримання цієї вимоги, яка залишена відповідачем без відповіді.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 178164,43 грн.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.5.2 договору у разі несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% вартості поставленого та неоплаченого товару.

Позивач нарахував та заявив до стягнення штраф у розмірі 10% від простроченої суми оплати товару за Договором у розмірі 17816,45 грн.

При перевірці правильності нарахування штрафу судом виявлено арифметичну помилку, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню частково - у розмірі 17816,44 грн.

Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.5.2 договору у разі несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,2 % від вартості поставленого та несплаченого товару за кожний день прострочки з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Позивачем, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині пені, нараховано пеню за загальний період з 26.07.2012 року по 01.11.2013 року у розмірі (по кожній видатковій накладній окремо) у загальній сумі 13038,22 грн.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено наявність арифметичних помилок та помилок, пов'язаних зі строками нарахування пені, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково - у розмірі 12999,72 грн.

Так, зокрема, згідно видаткової накладної №866 від 04.07.2012 року позивач нараховує пеню з 26.07.2012 року по 01.11.2013 року. У той же час, відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оскільки сторони не передбачили нарахування пені за період більший, ніж передбачено законодавством, то нарахування пені за вказаною видатковою накладною припиняється 25.01.2013 року. Нарахування пені припиняється: за видатковою накладною №892 від 09.07.2012 року - 30.01.2013 року, за видатковою накладною №902 від 13.07.2012 року - 03.02.2013 року, за видатковою накладною №927 від 19.07.2012 року - 09.02.2013 року, за видатковою накладною №959 від 24.07.2012 року - 14.02.2013 року, за видатковою накладною №966 від 09.07.2012 року - 17.02.2013 року, за видатковою накладною №985 від 30.07.2012 року - 20.02.2013 року, за видатковою накладною №1019 від 06.08.2012 року - 27.02.2013 року, за видатковою накладною №1026 від 10.08.2012 року - 03.03.2013 року, за видатковою накладною №1057 від 16.08.2012 року - 06.03.2013 року, за видатковою накладною №1095 від 21.08.2012 року - 11.03.2013 року, за видатковою накладною №1135 від 29.08.2012 року - 19.03.2013 року, за видатковою накладною №161 від 03.09.2012 року - 24.03.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

Таким чином, сума, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 208980,59 грн. (з яких: 178164,43 грн. - основний борг, 17816,44 - штраф, 12999,72 грн. - пеня).

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4187,60 грн. З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог сума судового збору складає 4180,39 грн. (2% від суми 209019,60 грн.).

Отже, з державного бюджету України позивачеві підлягає поверненню судовий збір у розмірі 7,21 грн. (4187,60 грн. - 4180,39 грн.).

Відповідно до п. 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України": питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення може зазначатися у тому числі в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

Сплачений судовий збір у іншій частині, а саме в сумі 4180,39 грн., підлягає розподілу на загальних підставах - з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 4179,60 грн., відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардис" (50048, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Тягова підстанція,18, ідентифікаційний код 36876681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДИТЕРПРОМ-КР" 53020, Дніпропетровська обл., Криворізький район, с.Лозуватка, вул. Котовського, буд.35, ідентифікаційний код 30734320) заборгованість у розмірі 178164,43 грн., штраф у розмірі 17816,44 грн., пеню у розмірі 12999,72 грн. та судовий збір у розмірі 4179,60 грн., про що видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 28.01.2013 року.

Суддя О.М. Крижний