Постанова

від 23.01.2014 по справі 2а-11373/10/12/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2014 р. 16:49 Справа №2а-11373/10/12/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кримзалізобетон»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.08.10р. №0006704002/0

за участю представників:

позивача - Ставіло А.О., довіреність №б/н від 03.01.13р.;

відповідача - Бекірова Б.П., довіреність №57/10 від 11.11.13р.;

Чакал А.Р., довіреність №55/10 від 16.10.13р.;

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Кримзалізобетон» (далі - позивач, ВАТ «Кримзалізобетон») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі - СДПІ в м. Сімферополі АР Крим) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.08.10р. №0006704002/0, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 1288188,30грн. та за штрафними санкціями в сумі 431941,99грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення винесено в порушенням норм Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про державну податкову службу», в зв'язку з чим воно є протиправним і підлягає скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.09.10р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до Ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.11.10р. по справі було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої було доручено ТОВ «Науково-дослідна лабораторія судових експертиз», на розгляд якого були поставлені питання:

1) чи підтверджується висновки акту про результати документальної невиїзної перевірки ВАТ «Кримзалізобетон» ЄДРПОУ 01267308 з питань дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сіберік-Україна» ЄДРПОУ 35265160, за період з 01.04.10р. по 30.04.10р., з ТОВ «Транстандем» ЄДРПОУ 35988697 за період з 01.05.10р. пол. 31.05.10р. про заниження податкових зобов'язань ВАТ «Кримзалізобетон» з податку на додану вартість документами первинного бухгалтерського обліку, якщо так, то в якій сумі?

2) чи підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку правомірність застосування штрафних санкцій за заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, вказані в податковому повідомленні-рішенні №0006704002/0 від 25.08.10р., якщо так, то в якій сумі?

3) чи підтверджується реальне фактичне виконання робіт за договором будівельного підряду №31 від 31.03.10р., укладеного між ВАТ «Кримзалізобетон» та ТОВ «Сіберік-Україна» та за договором будівельного підряду №35 від 31.04.10р., укладеного між ВАТ «Кримзалізобетон» та ТОВ «Транстандем»?

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.07.12р. по справі було призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено ТОВ «Науково-дослідна лабораторія судових експертиз», на розгляд якого було поставлено питання:

1) чи підтверджується фактичне виконання робіт за договорами підряду від 31.03.10р. №31 з ТОВ «Сіберік Україна» та від 31.04.10р. №35 з ТОВ «Транстандем», обсягам, зазначеним в актах виконаних робіт форми КБ-2?

Згідно Ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.01.14р. проведено заміну відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

У зв'язку зі зміною назви позивача з ВАТ «Кримзалізобетон» на ПАТ «Кримзалізобетон» 22.12.11р. було проведено Державну реєстрацію змін до установчих документів, що підтверджується Копією статуту та Виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 224).

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, наведених у запереченнях від 04.10.10р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17.08.10р. посадовими особами СДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ «Кримзалізобетон» з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сіберік-Україна» за період з 01.04.10р. по 30.04.10р., з ТОВ «Транстандем» за період з 01.05.10р. по 31.05.10р., за результатами якої 17.08.10р. було складено акт №269/40-02/01267308 (а.с.12-23).

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем було встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано податок на додану вартість в загальній сумі 1288188,30грн, у т.ч.: за квітень 2010 року - у сумі 454855,00грн. і за травень 2010 року - 833333,30грн.

На підставі виявлених порушень, СДПІ в м. Сімферополь АР Крим стосовно позивача, було винесено податкове повідомлення-рішення від 25.08.10р. №0006704002/0, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 1288188,30грн. та за штрафними санкціями в сумі 431941,99грн. (а.с. 11).

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує, що у контрагентів позивача - ТОВ «Сіберік-Україна» та ТОВ «Транстандем», відсутні основні фонди, виробничі потужності, транспортні засоби, складські приміщення, до того ж, відсутні за місцезнаходженням.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття первинного документу, - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинам 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.199р. №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7 Положення первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

З наведених вище норм вбачається, що акт перевірки є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного чи іншого законодавства суб'єктами господарювання, в зв'язку з чим, діючим законодавством встановлений порядок оформлення результатів перевірок якого податкові органи повинні дотримуватись.

На підтвердження формування податкового кредиту, позивачем до податкового органу були надані податкові накладні, виписані контрагентами, платіжні доручення про перерахування позивачем грошових коштів на рахунки контрагентів за укладеними договорами, а також надані видаткові накладні.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, законодавчо встановлені лише вимоги до часу складання податкової накладної - вона повинна бути складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (ч.5 п.п.7.2.3 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість».

Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

31.03.10р. між ТОВ «Сіберік-Україна» (Підрядник) та ВАТ «Кримзалізобетон» (Замовник) укладений договір будівельного підряду №31. Предметом зазначеного договору є роботи (у м. Сімферополі по вул. Монтажній, 3 та у м. Бахчисарай по вул. Промисловій, 20) з:

ізоляції трубопроводів;

ремонту підкранового шляху;

ремонту пропарочних камер;

ремонту покрівель;

ремонту покриття складу;

ремонту форм пліт перекриття;

ремонту форм блоків ФБС, виноградних столів;

оздоблювальні.

Договірна ціна за договором складає 2729130,00грн. (в т.ч. ПДВ 454855,00грн.) (а.с. 62-64).

Виконання, прийняття та сплата вказаних будівельних робіт підтверджується договірною ціною, локальним кошторисом, актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2010 року, відомостями ресурсів, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2010 року та податковою накладною від 30.04.10р., виписаною ТОВ «Сіберік-Україна» на загальну суму 2729130,00грн. (в т.ч. ПДВ 454855,00грн.) (а.с. 65-106)

30.04.10р. між ТОВ «Транстандем» (Підрядник) та ВАТ «Кримзалізобетон» (Замовник) укладений договір будівельного підряду №35. Предметом зазначеного договору є роботи (у м. Сімферополі по вул. Монтажній, 3) з:

реконструкції та ремонту розвантажувального майданчика;

реконструкції та ремонту залізничного шляху;

реконструкції та ремонту підкранового шляху;

реконструкції майданчику для встановлення автомобільних вагових механізмів;

реконструкції та ремонту залізничних вагових механізмів;

бетонного покриття автодоріг;

реконструкції та ремонту заводських майданчиків;

реконструкції формовочного цеху.

Договірна ціна за договором складає 4999999,80грн. (в т.ч. ПДВ 833333,30грн.) (а.с. 25-27).

Виконання, прийняття та сплата вказаних будівельних робіт підтверджується договірною ціною, локальним кошторисом, актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2010 року, відомостями ресурсів, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2010 року та податковою накладною від 31.05.10р., виписаною ТОВ «Транстандем» на загальну суму 4999999,80грн. (в т.ч. ПДВ 833333,30грн.) (а.с. 28-61).

Сплата вартості виконаних будівельних робіт своїм контрагентам позивачем підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 107-110, 135-141).

Податкові накладні відповідають встановленим вимогам до оформлення.

Таким чином, позивачем, під час формування податкового кредиту, булу дотримані положення Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З наведеного вище вбачається, що контрагент позивача, як юридична особа, наділений цивільною правоздатністю та дієздатністю, має відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Відповідно до статей 204, 205 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Кодексу встановлено, що підставою для здійснення підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підстави недійсності господарського зобов'язання також встановлені ч.1 статті 207 ГК України, також до них законом віднесено вчинення угод з метою, що суперечить інтересам суспільства та держави.

У судовому засіданні що на підтвердження господарських операцій, що відбулися у перевіряємий відповідачем період, були надані копії відповідних банківських виписок та інших первинних документів. Всі первинні документи, що підтверджують здійснення між позивачем та контрагентом вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд зазначає, що відповідачем в акті перевірки не надано оцінку первинним документам позивача, натомість суд зазначає, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок по контрагентам поизвача не є належним доказом відсутності реального виконання господарських операцій між вказаними особами та позивачем.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Судом також враховано, що у разі коли встановлюється, що правочин вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК. Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Суд також враховує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків, що відображено в бухгалтерському обліку платника податків , що під час судового розгляду було доведено позивачем, а саме наданим документами оприбуткування придбаного товару та його подальше використання в господарські діяльності.

Судом було перевірено факт здійснення господарських операцій та встановлено, що роботи контрагентами виконані, позивач їх прийняв, що підтверджується актами КБ-2, сплатив вартість , в тому числі ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями.

Висновком судово-економічної експертизи від 23.04.12р. №55 (а.с. 156-173) встановлено:

висновки, викладені СДПІ в м. Сімферополі АР Крим, викладені в акті перевірки від 17.08.10р. №269/40-02/01267308 про заниження ВАТ «Кримзалізобетон» податку на додану вартість в загальній сумі 1288188,30грн, у т.ч.: за квітень 2010 року - у сумі 454855,00грн. і за травень 2010 року - 833333,30грн. -не обґрунтовані. Заниження ПДВ не встановлено;

документами первинного бухгалтерського і податкового обліку, наявність фактичного виконання зобов'язань та їх сплата за господарським операціям згідно договору будівельного підряду від 31.03.10р. №31, укладеного між ТОВ «Сіберік-Україна» (Підрядник) та ВАТ «Кримзалізобетон» (Замовник) та за договором будівельного підряду від 30.04.10р. №35, укладеного між ТОВ «Транстандем» (Підрядник) та ВАТ «Кримзалізобетон» (Замовник) підтверджені: актами виконаних робіт за договорами; податковими накладними, що були виписані продавцями; платіжними дорученнями, які сформовані належним чином; види робіт, виконаних від імені ТОВ «Сіберік-Україна» та ТОВ «Транстандем» були відображені на рахунку 10 (основні засоби), що відповідає збільшенню активів.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 09.11.13р. №113 (а.с. 202-217) встановлено:

Фактичне виконання робіт за договорами будівельного підряду від 31.03.10р. №31 та від 30.04.10р. №35 відповідає обсягам, зазначеним в актах виконаних робіт формам КБ-2в.

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем, в порядку ст. 71 КАС України, експертні висновки не спростовано.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, суд приходить до висновку про те, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового Кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Таким чином, суд вважає, необґрунтованими висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту за період,що перевірявся.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від від 25.08.10р. №0006704002/0, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 1288188,30грн. та за штрафними санкціями в сумі 431941,99грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно із наданою судовим експертом калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судово-економічної експертизи, експертом проведено експертизу за нормативної вартості експертогодини 73,70грн. і витрачено на її проведення 210 годин дослідження, що загалом складає 15477,00грн. (а.с. 243).

Згідно із наданою судовим експертом калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової будівельно-технічної експертизи, експертом проведено експертизу за нормативної вартості експертогодини 73,70грн. і витрачено на її проведення 71 годин дослідження, що загалом складає 5232,70грн. (а.с. 244).

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710.

Фактична сплата позивачем вартості проведених експертиз підтверджується квитанціями на суму 15477,00грн. та 5232,70грн. відповідно (а.с. 243-244).

В судовому засіданні 23.01.2014р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 28.01.2014р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 25.08.10р. №0006704002/0, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 1288188,30грн. та за штрафними санкціями в сумі 431941,99грн..

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Кримзалізобетон» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 3, і.н. 01267308) 3,40грн. судового збору, 15477,00грн. витрат на проведення судово-економічної експертизи та 5232,70грн. витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Котарева Г.М.