Рішення

від 21.01.2014 по справі 911/4432/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. Справа № 911/4432/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Сервіс Буд",

65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21/23

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні Засоби та Системи",

08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Будаївська, 13

03115, м. Київ, вул. Серпова, 11

про стягнення 31 003,61 грн.

за участю представників:

позивача - Пуюл О.В. (довіреність від 21.11.2013, б/н);

відповідача - Зігель С.Ю. (довіреність від 10.01.2014, б/н).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Сервіс Буд" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні Засоби та Системи" (далі - відповідач) про стягнення 31 003,61 грн., з яких: 30 067,81 грн. - основний борг, 175,46 грн. - 3% річних та 760,34 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.11.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.12.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 25465 від 11.12.2013) позивачем подано документи на вимогу ухвали суду від 28.11.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 25734 від 16.12.2013) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 17.12.2013 представник відповідача не з'явився, розгляд справи відкладено на 14.01.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 356/14 від 14.01.2014) відповідачем подано клопотання про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки заперечення проти позову.

У судовому засіданні 14.01.2014 оголошувалась перерва на 21.01.2014 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 656/14 від 17.01.2014) надійшло пояснення позивача у справі.

У судовому засіданні 21.01.2014 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позову без обґрунтування та за відсутності поданого до матеріалів справи відзиву.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.01.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа Сервіс Буд" (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні Засоби та Системи" (далі - замовник) укладено договір підряду від 02.07.2012 № 12/07-4 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується згідно з додатковими угодами, заявками та/або завданнями замовника, належним чином виконувати роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору сторони передбачили ряд робіт по будівництву ОБ «під ключ» за Договором.

Відповідно до пункту 3.5. Договору оплата робіт по будівництву ОБ здійснюється замовником шляхом банківського переказу відповідних сум коштів на банківський рахунок підрядника наступним чином:

- 40% від загальної вартості робіт, вказаної у Додатковій угоді до Договору сплачується підряднику замовником в якості попередньої оплати протягом 15 банківських днів після підписання уповноваженими представниками обох сторін Додаткової угоди (пункт 3.5.1. Договору);

- 40% від загальної вартості належним чином виконаних робіт за такою Додатковою угодою сплачується підряднику замовником на підставі підписаного уповноваженими представниками обох сторін акту приймання БМР протягом строку, що не перевищує 15 банківських днів від дати закінчення виконання будівельно-монтажних робіт, що вказана у Додатковій угоді до Договору. Оплата в зазначений строк проводиться за наступних умов: наявності підписаного уповноваженими представниками обох сторін акту приймання БМР; відсутності прострочення у виконанні підрядником будівельно-монтажних робіт; відсутності прострочення у наданні підрядником замовнику акту приймання БМР та бухгалтерських документів, які є необхідними згідно з Договором та чинним законодавством України для здійснення оплати (пункт 3.5.2. Договору);

- решта вартості робіт (тобто вартість робіт, що вказана у відповідній Додатковій угоді та відкоригована згідно з пунктом 4.6 Договору, а також зменшена на суму платежів, здійснених замовником згідно з вищезазначеними пунктами 4.5.1 та 4.5.2 Договору) сплачується підряднику замовником на підставі підписаного уповноваженими представниками обох сторін акту виконаних робіт протягом строку, що не перевищує 15 банківських днів від дати виконання всіх робіт, що вказана у Додатковій угоді до Договору. Оплата в зазначений строк проводиться за наступних умов: наявності підписаного уповноваженими представниками обох сторін відповідного акту виконаних робіт; відсутності прострочення у виконанні підрядником робіт; відсутності прострочення у наданні підрядником замовнику відповідного акту виконаних робіт та всієї необхідної документації, що передбачена цим Договором та чинним законодавством України. При цьому перелік усієї наданої документації має бути зазначений сторонами у цьому акті виконаних робіт (пункт 3.5.3. Договору).

До матеріалів справи позивачем долучено додаткові угоди від 05.11.2012 № 12/07-4/05 (далі - Додаткова угода № 1) та від 05.11.2012 № 12/07-4/06 (далі - Додаткова угода № 2) на спірні роботи та кошторисні розрахунки на підставі яких встановлені суми вартості робіт, а саме: за Додатковою угодою № 1 в розмірі 41 049,55 грн., за Додатковою угодою № 2 - 109 289,48 грн. Позивачем надано до матеріалів справи примірники вказаних Додаткових угод, в яких відсутні підпис і відбиток печатки зі сторони відповідача. Позивачем пояснено, що примірники, які були надіслані для погодження відповідачу, ним не повернуті, проте, на виконання вказаних Додаткових угод відповідачем перераховані кошти попередньої оплати. Існування вказаних Додаткових угод та кошторисних розрахунків відповідачем не заперечується, а навпаки підтверджується виконання робіт за ними.

Також судом враховано, що саме на виконання умов пунктів 7.1. та 7.2. вказаних Додаткових угод до Договору, відповідач перерахував на рахунок позивача попередні оплати, а саме: за Додатковою угодою №1 в розмірі 32 839,64 грн. (80% від вартості виконаних робіт) та за Додатковою угодою №2 в розмірі 87 431,58 грн. (80% від вартості виконаних робіт), що підтверджується банківською довідкою від 02.12.2013 № 75/1140, яка засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки.

Відповідно до пунктів 7.3. Додаткових угод до Договору, решта вартості робіт - 20%, сплачується підряднику замовником після виконання підрядником робіт, визначених пунктом 2 Додаткових угод та надання підрядником замовнику всієї необхідної документації, після підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі виконаних робіт.

Разом з тим, судом встановлено, що у пункті 3.5.3. Договору сторони дійшли згоди, що решта вартості робіт (тобто, вартість робіт, що вказана у відповідній Додатковій угоді) сплачується підряднику замовником на підставі підписаного уповноваженими представниками обох сторін акту виконаних робіт протягом строку, що не перевищує 15 банківських днів від дати виконання всіх робіт, що вказана у Додатковій угоді до Договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 30.06.2013, договір автоматично пролонгується на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не повідомить письмово іншу про намір припинити дію Договору (пункт 5.1. Договору).

У матеріалах справи відсутні докази (листування) стосовно того, що одна із сторін мала намір припинити дію Договору, що сторонами не заперечується.

Враховуючи викладене та умови вищевказаного пункту Договору, суд дійшов висновку, що мала місце пролонгація Договору та спірні роботи виконані позивачем та прийняті відповідачем у період дії Договору.

Зі змісту Договору вбачається, що він за правовою природою є договором підряду, а, відтак, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Згідно з частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акти виконаних робіт складаються підрядником на підставі виконаних робіт. Акти виконаних робіт за Договором є письмовими документами, які визначають період виконання робіт підрядником, види робіт, які здійснив підрядник за цей період та вартість цих робіт з зазначенням сум податку на додану вартість, в порядку та в розмірах, визначених чинним законодавством України та загальну суму, яка підлягає сплаті замовником.

До матеріалів справи залучено копії акту прийому-передачі виконаних робіт до Додаткової угоди № 1 до Договору на суму 41 049,55 грн. та акту прийому-передачі виконаних робіт до Додаткової угоди № 2 до Договору на суму 109 289,48 грн., що складені на підставі Договору, які у двосторонньому порядку підписані представниками та скріплені відбитками печаток сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичними особами фактів здійснення господарських операцій за Додатковими угодами до Договору у вказаних в актах обсягах та вказаної у них вартості.

Крім того, зважаючи на те, що акти погоджені без зауважень, відповідач прийняв роботи, що зазначені в актах, у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем від відповідача отримано лист від 25.09.2013 № 268, в якому останній визнає борг за спірними актами прийому-передачі виконаних робіт у розмірі 30 067,81 грн. та у зв'язку з відсутністю на рахунку коштів станом на 25.09.2013, зобов'язується погасити заборгованість у повному обсязі до 31.10.2013.

За результатами розгляду даного листа відповідача, позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 27.09.2013 № 27/01 з вимогою погасити заборгованість за Договором у сумі 30 067,81 грн. та відмовою продовжувати строки оплати.

Натомість, відповідач зобов'язання за Договором виконував неналежним чином, як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідач лише частково оплатив виконані підрядні роботи на суму 120 271,22 грн., що підтверджується копією банківської довідки від 02.12.2013 № 75/1140, яка засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки.

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 30 067,81 грн. - різниця між загальною вартістю виконаних робіт та перерахованими коштами.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище акти прийому-передачі виконаних робіт - у якості письмових доказів виконання робіт позивачем та прийняття робіт уповноваженою особою відповідача, банківську довідку від 02.12.2013 № 75/1140 - у якості письмового доказу для встановлення розміру перерахованих відповідачем позивачу коштів і, відповідно, наявності заборгованості.

Інших доказів перерахування коштів суду не надано.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що спірні роботи виконані позивачем та прийняті відповідачем, про що свідчать акти прийому-передачі виконаних робіт, що підписані сторонами, які є належними і допустимими доказами прийняття підрядних робіт відповідачем і саме з підписанням яких Договір пов'язує оплату виконаних робіт.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що відповідачем грошове зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав, у повному обсязі, не виконане.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 30 067,81 грн. заборгованості з оплати виконаних робіт є законною, відповідає обставинам справи, відповідачем не спростована, а, відтак, підлягає задоволенню.

Позивач на підставі пункту 4.2. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 760,80 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру пені та встановив, що вказаний розрахунок є невірним, позивачем надмірно нарахована пеня у розмірі 54,00 грн. і вказана позовна вимога у цій частині задоволенню не підлягає.

Окрім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 175,46 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду обставин справи судом перевірено розрахунок 3% річних, що поданий позивачем.

За результатами перевірки розрахунку 3% річних, судом встановлено, що позовна вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 163,11 грн.

На підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, дослідження матеріалів та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 30 067,81 грн. основного боргу, 163,11 грн. 3% річних та 706,80 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 54,00 грн. та 3% річних у розмірі 12,35 грн. задоволенню не підлягають.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні Засоби та Системи" (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Будаївська, 13, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35998344) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Сервіс Буд" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21/23, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37945813) 30 067 (тридцять тисяч шістдесят сім) грн. 81 коп. основної заборгованості, 706 (сімсот шість) грн. 80 коп. пені, 163 (сто шістдесят три) грн. 11 коп. 3% річних та 1 716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 84 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 24.01.2014.

Суддя С.О. Саванчук