Рішення

від 28.01.2014 по справі 913/3356/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

28 січня 2014 року Справа №913/3356/13

Провадження №32/913/3356/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Кіровоград», м.Кіровоград, код ЄДРПОУ 33962767

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м.Стаханов, код ЄДРПОУ 00186513

про стягнення 22212,64 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Алексеєв О.С. - за дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Кіровоград», м.Кіровоград звернувся до господарського суду Луганської області з позовом (з урахуванням заяви б/н від 20.01.2014р.) до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м.Стаханов про стягнення заборгованості за договором поставки №97 від 14.06.2013р. у розмірі 21954,60 грн та пені в сумі 258,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору №97 від 14.06.2013р. в частині проведення оплати поставленого товару, що стало підставою для нарахування пені.

Відповідач в судові засідання не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, витребуваних судом документів не представив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №9101613260343, №9101613410302.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач, зокрема, у судове засідання 28.01.2014р. не з'явився, справа може бути розглянута за наявними в ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а відсутність вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.712 вказаного нормативно-правового акту за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ст.266 зазначеного Кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, 14.06.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Кіровоград» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Стахановський завод феросплавів» (покупець) був укладений договір №97, у відповідності до п.1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, повне найменування якого, марка, вид, ґатунок, вказуються в специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених договором.

За приписами п.2.1 вказаного договору детальна інформація щодо кількісних та якісних характеристик товару міститься в специфікації.

14.06.2013р. сторони підписали специфікації №2, №3 у відповідності до яких обумовили наступне:

- поставка товару здійснюється на суми 6818,88 грн та 15135,72 грн,

- термін поставки - 3 кв. 2013,

- умови оплати - за фактом поставки продукції протягом 30 д. з моменту надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлену продукцію, оплата на рахунок в Приватбанку,

- умови поставки - самовивіз.

У відповідності до п.11.1 договору №97 від 14.06.2013р. цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2014р., але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами.

Як встановлено судом, на підставі видаткових накладних №953 від 13.09.2013р. на суму 6818,88 грн, №954 від 13.09.2013р. на суму 15135,72 грн Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Кіровоград» поставило відповідачу товар.

Зазначені вище видаткові накладні підписані представниками сторін без зауважень та заперечень, підпис одержувача за накладними відповідає підпису повіреної особи Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» згідно із довіреністю ЯВК №0000815 від 09.09.2013р., внаслідок чого вказані первинні документи приймаються судом в якості належного доказу передання позивачем товару відповідачу.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими у розумінні норм ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами факт передання відповідачу товару на загальну суму 21954,60 грн. за договором №97 від 14.06.2013р.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За правилами п.4.6 договору №97 від 14.06.2013р. порядок оплати, термін оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в специфікаціях (додатках) до цього договору.

Як було зазначено судом вище, 14.06.2013р. сторони підписали специфікації №2, №3 у відповідності до яких встановили, зокрема, що оплата здійснюється за фактом поставки продукції протягом 30 д. з моменту надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлену продукцію на рахунок в Приватбанку.

Згідно із п.4.7 договору №97 від 14.06.2013р. у випадку, якщо сторони, в порядку зазначеному в п.4.6 договору, встановили термін оплати - після моменту поставки, покупець проводить оплату за товар після надання постачальником документів, зазначених в п.3.4, 3.7 договору. При простроченні надання документів, зазначених в п.3.4, 3.7 договору, термін оплати збільшується на термін прострочення надання документів.

Наразі, обставин невиконання позивачем вимог специфікацій №2 від 14.06.2013р., №3 від 14.06.2013р., п.4.7 договору №97 від 14.06.2013р. відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено, а судом не встановлено, внаслідок чого та з урахуванням принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару на суму 21954,60 грн. настав.

Проте, як свідчать матеріали справи, всупереч умовам укладеного договору, положенням ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Публічне акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» оплату товару у визначений специфікаціями №2 від 14.06.2013р., №3 від 14.06.2013р. строк не здійснило.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №97 від 14.06.2013р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Кіровоград» до Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» про стягнення боргу за поставлений товар в сумі 21954,60 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як передбачено ст.546 названого Кодексу одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п.9.2 договору №97 від 14.06.2013р. у разі порушення терміну оплати за поставлений товар згідно з цим договором більше 10-ти календарних днів покупець сплачує постачальнику пеню згідно з чинним законодавством.

За таких обставин, позивач нарахував за період з 24.10.2013р. по 25.11.2013р. та заявив до стягнення пеню в сумі 258,04 грн. При розрахунку суми пені позивач застосував подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла у період прострочення.

За висновками суди вимоги позивача про стягнення пені не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Згідно із ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу норм ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Разом з цим, умови договору №97 від 14.06.2013р. не містять погодження сторін щодо розміру штрафних санкцій у вигляді сплати пені, яка підлягає нарахуванню у разі прострочення виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання з оплати товару.

Наразі, Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не звільняє сторін від обов'язку погоджувати певний розмір штрафних санкцій у договорі, а лише встановлює граничний розмір пені, який не може перевищувати нарахована неустойка.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 258,04 грн залишаються судом без задоволення.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1720,50 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

З приводу заявлених до стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 300 грн, керуючись ст.49 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зазначає наступне:

За змістом ст.44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входять, у тому числі, витрати, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Пунктом 6.3 постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Як свідчать матеріали справи, представник позивача Алексеєв О.С. є адвокатом, який діє на підставі свідоцтва №1007 від 24.11.2011р.

Повноваження вказаної особи на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Кіровоград» в суді посвідчені довіреністю б/н від 26.12.2013р., договором про надання правової допомоги №18 від 26.12.2013р.

Факт надання послуг підтверджено актом від 09.01.2014р., який підписано між позивачем та Алексеєвим О.С.

Наразі, відповідні послуги на суму 300 грн оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Кіровоград», про що свідчить належним чином засвідчена копія платіжного доручення №547 від 30.12.2013р.

Таким чином, приймаючи до уваги, що обсяг та вартість послуг адвоката є співмірними, суд вважає за необхідне грошові кошти в сумі 300 грн стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Кіровоград», м.Кіровоград до Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м.Стаханов про стягнення заборгованості за договором поставки №97 від 14.06.2013р. у розмірі 21954,60 грн та пені в сумі 258,04 грн задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (94000, Луганська область, м.Стаханов, код ЄДРПОУ 00186513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Кіровоград» (25004, Кіровоградська область, м.Кіровоград, вул.Виставочна, 2 В, код ЄДРПОУ 33962767) заборгованість за договором поставки №97 від 14.06.2013р. у розмірі 21954,60 грн, судовий збір в сумі 1700,54 грн, а також витрати на послуги адвоката в сумі 300 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 28.01.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 29.01.2014р.

Суддя Ю.О. Паляниця