Рішення

від 27.01.2014 по справі 922/5368/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2014 р.Справа № 922/5368/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук`яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-НВС", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елавус ЛТД", м. Валки простягнення коштів за участю представників сторін:

представник позивача: Слінченко І.В. (дов. б/н від 16.01.2014 року);

представник відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес-НВС " (далі-позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Елавус ЛТД" (далі-відповідач) про стягнення коштів у розмірі 5002 грн. 97 коп., з них сума боргу 4920 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 37 грн. 51 коп., інфляційне збільшення суми у розмірі 45 грн. 46 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. та витрати на правову допомогу у сумі 400 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.01.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.01.2014 року.

23.01.2014 року представник позивача надав через канцелярію господарського суду Харківської області документи (вх. №2403 від 23.01.2014 року) для долучення до матеріалів справи.

27.01.2014 року представник позивача у судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4920 грн. 00 коп.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, але був належним чином повідомлений про що свідчить поштове повідомлення, яке знаходиться у матеріалах справи (а.с. 15).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.01.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю"Прогрес-НВС "(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмі "Елавус ЛТД" (покупець) досягнуто домовленості щодо поставки цементу ЦП-500.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив відповідачу партію товару, що підтверджується видатковою накладною:(а.с. 11)

- №198 від 02.10.2013 року на суму 6 420 грн. 00 коп.

Відповідач отримав товар по вищевказаній видатковій накладній на підставі довіреності:(а.с. 25)

- № 129 від 30.09.2013 року.

Відповідач частково оплатив поставлену продукцію у сумі 1 500 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою (а.с.22).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 4 920 грн. 00 коп.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2013 -24.12.2013 року підписаний та скріплений печатками обох підприємств сальдо на користь позивача становить 4 920 грн. 00 коп.(а.с. 13).

Відповідач суму заборгованості перед позивачем за поставлений товар у повному обсязі не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 181 Господарського суду України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 175 господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України та статтей 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не подав.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, враховуючи, що товар передано та сума заборгованності підтверджується зібраними у справі матеріалами, то за відсутності доказів оплати відповідачем товару, позовні вимоги про стягнення 4 920 грн. 00 коп., судом визнаються обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У ході судового розгляду, представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 4 920 грн. 00 коп.(а.с. 54).

Враховуючи несплату відповідачем боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Сума основної заборгованості, що підлягає задоволенню становить 4 920 грн. 00 коп.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 720 грн. 50 коп.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми"Елавус ЛТД (р/р 26008000140352 в ПАТ «ФКБ Банк», МФО 380009, ЄДРПОУ 14093152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-НВС" ( п/р 26007000074898 в ПАТ „Укрсоцбанк", МФО 300023, ЄДРПОУ: 31643239) - 4 920 грн.00 коп. (чотири тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп. суму заборгованості та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять)грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 29.01.2014 року.

Суддя Ємельянова О.О.