Постанова

від 17.01.2014 по справі 803/2740/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2014 року Справа № 803/2740/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Мартинюк О.П.,

за участю представника позивача Ковальчук М.П.,

представника відповідача Приходько Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Маневицької районної спілки споживчих товариств до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (Маневицьке відділення) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Маневицька районна спілка споживчих товариств (далі - Маневицька РССТ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (Маневицьке відділення) (далі - Ківерцівська ОДПІ, відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2013 року № 0001442200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ківерцівською ОДПІ (Маневицьке відділення) проведена позапланова виїзна перевірка Маневицької РССТ з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, про що складено акт № 23/2201/01743424 від 26.11.2013 року.

На підставі вказаного акту перевірки Ківерцівською ОДПІ (Маневицьке відділення) 11.12.2013 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001442200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 232012,50 грн., в т. ч.: за основним платежем - 185850,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 46462,50 грн.

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, з огляду на таке.

В акті перевірки № 23/2201/01743424 від 26.11.2013 року відповідач вказує на те, що Маневицькою РССТ занижено сплату податку на прибуток в сумі 185850,00 грн., у зв'язку із завищенням валових витрат за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року на 885000,00 грн., по господарських операціях згідно із договором добровільного страхування відповідальності перед третіми особами від 01.02.2012 року, укладеного з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Дніпроінмед» (далі - ПАТ «СК «Дніпроінмед»). Як зазначено в акті, перевіркою ПАТ «СК «Дніпроінмед» не підтверджено наявність надання послуг страхування у періоді перевірки, що свідчить про те, що правочини між ПАТ «СК «Дніпроінмед» та страхувальниками не мали настання реальних наслідків, зазначені правочини є нікчемними, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Проте, такі висновки акту перевірки не відповідають дійсності, оскільки договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами від 01.02.2012 року було укладено позивачем із страховиком та з дотриманням вимог чинного законодавства України, страхові платежі були сплачені, що свідчить про реальність вказаного договору, а витрати за цим договором в сумі 885000,00 грн. правомірно були віднесені позивачем до складу валових витрат.

Позивач просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської ОДПІ (Маневицьке відділення) від 11.12.2013 року № 0001442200.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову (т. 1, а. с. 121-122) представник відповідача адміністративний позов не визнала, просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що позивачем завищені валові витрати у зв'язку із безпідставним включенням до їх складу витрат на оплату договору страхування, укладеного із ПАТ «СК «Дніпроінмед», перевіркою (із посиланням на акт № 489/222/21870998 від 09.08.2013 року) не підтверджено наявність надання послуг страхування ПАТ «СК «Дніпроінмед» Маневицькій РССТ.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити, та додатково пояснила, що договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами від 01.02.2012 року було укладено з ПАТ «СК «Дніпроінмед» у зв'язку із тим, що Маневицька РССТ уклала договори № 11/23 від 02.02.2012 року та № 12/149 від 30.03.2012 року з Міністерством соціальної політики України про закупівлю послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, за державні кошти (на суму відповідно 9748962,40 грн. та 10166541,00 грн.), за умовами яких позивач зобов'язаний був забезпечити надання цих послуг та їх якість, ніс усі ризики, пов'язані з відповідальністю перед третіми особами, при цьому, Маневицька РССТ проводила харчування понад 20 тис. дітей на територіях Маневицького та Камінь-Каширського районів Волинської області.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Маневицька РССТ зареєстрована як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 393209 (т. 1, а. с. 36), перебуває на обліку як платник податків в Ківерцівській ОДПІ (Маневицьке відділення), що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 28.10.1999 року № 4513 (т. 1, а. с. 37). При цьому, як слідує із Статуту Маневицької РССТ, затвердженого другими зборами ради Маневицької РССТ 14.05.2009 року, до видів діяльності позивача відноситься, зокрема, організація харчування учнів у шкільних їдальнях, розташованих на території радіоактивного забруднення, послуги з постачання готової їжі (т. 1, а. с. 43).

Ківерцівською ОДПІ (Маневицьке відділення) проведена позапланова виїзна перевірка Маневицької РССТ з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, про що складено акт № 23/2201/01743424 від 26.11.2013 року (т. 1, а. с. 12-35), на який платником податків подані заперечення від 04.12.2013 року № 528/01-07 (т. 1, а. с. 66-72), які не були взяті до уваги відповідачем, про що вказано у листі від 10.12.2013 року № 318/22-134 (т. 1, а. с. 74-81).

В акті перевірки № 23/2201/01743424 від 26.11.2013 року вказано, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року встановлено їх завищення на 885000,00 грн., в т. ч. за І квартал 2012 року на суму 240000,00 грн., за ІІ квартал 2012 року на суму 275000,00 грн., за ІІІ квартал 2012 року на суму 60000,00 грн., за ІV квартал 2012 року на 310000,00 грн. Позивачем завищені валові витрати у зв'язку із безпідставним включенням до їх складу витрат на оплату договору страхування, укладеного із ПАТ «СК «Дніпроінмед», перевіркою (із посиланням на акт № 489/222/21870998 від 09.08.2013 року) не підтверджено наявність надання послуг страхування ПАТ «СК «Дніпроінмед» Маневицькій РССТ. Перевіркою встановлено порушення Маневицькою РССТ пункту 138.1 статті 138, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України (ПК України), в результаті чого занижено сплату податку на прибуток в сумі 185850,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Ківерцівською ОДПІ (Маневицьке відділення) 11.12.2013 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001442200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 232012,50 грн., в т. ч.: за основним платежем - 185850,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 46462,50 грн. (т. 1, а. с. 11).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Як передбачено пунктами 138.1, 138.2 статті 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту 140.1.6 пункту 140.1 статті 140 ПК України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Крім того, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів відповідача, судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовані валові витрати, належного оформлення первинних документів.

З матеріалів справи слідує, що між ПАТ «СК «Дніпроінмед» (страховик) та Маневицькою РССТ (страхувальник) укладено договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № 01/02/2012-ОТВ від 01.02.2012 року, згідно з яким страховик здійснює страхування відповідальності перед третіми особами страхувальника за шкоду, яка може бути нанесена страхувальником третім особам під час здійснення підприємницької діяльності. Згідно з умовами даного договору страховий випадок - це подія, яка має ознаки випадковості, а саме пред'явлення третьою особою обґрунтованої майнової претензії про відшкодування завданої шкоди в результаті здійснення страхувальником підприємницької діяльності, наслідком якої стали: шкода життю, здоров'ю третьої особи - фізичної особи (смерть, стійка втрата працездатності чи тимчасова непрацездатність третьої особи), шкода майну третьої особи - фізичної особи, шкода, заподіяна третій особі - юридичній особі. Згідно із пунктами 3.1, 3.3, 3.4 зазначеного договору загальна страхова сума складає 23981000,00 грн., страховий платіж - 1000007,70 грн., який сплачується до 31.12.2012 року (т. 1, а. с. 83-87). Виконання умов вказаного договору та факти реального надання послуг за цим договором підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: платіжними дорученнями (т. 1, а. с. 88-101, 235-239), актами про надання страхових послуг (т. 1, а. с. 102-115).

При цьому, суд враховує пояснення представника позивача щодо економічної доцільності та необхідності укладення вказаного договору страхування при здійсненні господарської діяльності.

Так, 05.01.2012 року між Маневицькою РССТ та відділом освіти і науки Маневицької районної державної адміністрації було укладено договір № 36 про організацію харчування учнів загальноосвітніх шкіл на території радіоактивного забруднення Маневицького району Волинської області, згідно з умовами якого позивач зобов'язувався надати послуги з організації харчування учнів у кількості 5961 осіб, що навчаються у 46 навчальних закладах (т. 1, а. с. 240-241). 11.01.2012 року між Маневицькою РССТ та відділом освіти і науки Камінь-Каширської районної державної адміністрації було укладено договір № 2 про організацію харчування учнів загальноосвітніх шкіл на території радіоактивного забруднення Камінь-Каширського району Волинської області, згідно з умовами якого позивач зобов'язувався надати послуги з організації харчування учнів у кількості 9986 осіб, що навчаються у 51 навчальному закладі (т. 1, а. с. 242-245).

Згідно із договором № 12/23 про закупівлю послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, за державні кошти від 02.02.2012 року, укладеного між Міністерством соціальної політики України та Маневицькою РССТ, позивач зобов'язувався до 31.03.2012 року надати послуги з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення (Маневицький та Камінь-Каширський райони Волинської області), ціна договору складає 9478962,40 грн. (т. 1, а. с. 227-230). Крім того, згідно із договором № 12/149 про закупівлю послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, за державні кошти від 30.03.2012 року, укладеного між Міністерством соціальної політики України та Маневицькою РССТ, позивач зобов'язувався до 31.12.2012 року надати послуги з харчування дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення (Маневицький район Волинської області), ціна договору складає 10166541,00 грн. (т. 1, а. с. 231-234). Тобто, позивачем були укладені договори про закупівлю послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, за державні кошти в 2012 році на загальну суму 19645503,40 грн. При цьому, згідно із пунктами 7.5 договорів про закупівлю послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, за державні кошти № 12/23 від 02.02.2012 року та № 12/149 від 30.03.2012 року Маневицька РССТ несе усі ризики, пов'язані з відповідальністю перед третіми особами, у тому числі пов'язані з неякісним харчуванням та іншими негативними наслідками, які можуть настати в процесі виконання договору, а також несе матеріальну відповідальність з відшкодування шкоди, заподіяної третім особам.

Відтак, слід прийти до висновку про економічну доцільність та необхідність укладення позивачем договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № 01/02/2012-ОТВ від 01.02.2012 року із сумою страхового платежу 1000007,70 грн., оскільки уклавши договори про закупівлю послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, за державні кошти № 12/23 від 02.02.2012 року та № 12/149 від 30.03.2012 року на загальну суму 19645503,40 грн., Маневицька РССТ узяла на себе усі ризики, пов'язані з відповідальністю перед третіми особами, у тому числі пов'язані з неякісним харчуванням та іншими негативними наслідками, які можуть настати в процесі виконання договору, та зобов'язувалася нести матеріальну відповідальність з відшкодування шкоди, заподіяної третім особам, що потребувало страхування такої відповідальності.

При вирішенні даного спору суд не бере до уваги пояснення представника відповідача про те, що перевіркою не підтверджено надання страхових послуг, з покликанням на акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 09.08.2013 року № 489/222/21870998 про результати документальної позапланової перевірки ПАТ «СК «Дніпроінмед» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року (т. 1, а. с. 195-217), з огляду на таке.

Так, у вказаному акті зазначено, що ПАТ «СК «Дніпроінмед» є юридичною особою, має свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 03.10.2011 року, до видів господарської діяльності якого належить «66.03.0 Інші послуги у сфері страхування», має у власності приміщення, кількість працюючих станом на 01.01.2012 року складала 115 осіб, станом на 31.0.32013 року - 191 особа. Станом на 15.11.2012 року статутний капітал складає 37631520,00 грн. Тобто, з цього акту не вбачається ознак фіктивної діяльності контрагента позивача.

Як вказано у розділі 3.1.1 зазначеного акту перевірки, перевірка ПАТ «СК «Дніпроінмед» була проведена виключно на підставі частково наданих первинних документів, у зв'язку з чим неможливо визначити їх заниження або завищення. При цьому, з додатку № 34 до акту перевірки слідує, що від Маневицької РССТ на рахунки ПАТ «СК «Дніпроінмед» надійшли страхові платежі в сумі 885000,00 грн. (т. 1, а. с. 216 зворот).

Суд також враховує, що ПАТ «СК «Дніпроінмед» оскаржило в судовому порядку дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо складання висновків, викладених в акті від 09.08.2013 року № 489/222/21870998 про результати документальної позапланової перевірки ПАТ «СК «Дніпроінмед» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року (т. 1, а. с. 187-194, 222-223).

Будь-яких доказів того, що ПАТ «СК «Дніпроінмед» не декларувало доходи по господарських операціях з позивачем, відповідачем не надано.

На думку суду, можливі порушення контрагентом позивача ПАТ «СК «Дніпроінмед» податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на формування валових витрат.

Крім того, відсутність страхових випадків протягом дії договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № 01/02/2012-ОТВ від 01.02.2012 року не може свідчити про нереальний характер такого договору.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем дотримані умови формування валових витрат по господарських операціях з ПАТ «СК «Дніпроінмед», відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача про реальний характер таких господарських операцій, висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ківерцівської ОДПІ (Маневицьке відділення) від 11.12.2013 року № 0001442200.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 4588,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 604 від 17.12.2013 року (т. 1, а. с. 2).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (Маневицьке відділення) від 11 грудня 2013 року № 0001442200.

Присудити з Державного бюджету України на користь Маневицької районної спілки споживчих товариств (44600 Волинська область, смт. Маневичі, вулиця 100-річчя Маневич, будинок 2, ідентифікаційний код 01743424) судовий збір в розмірі 4588 гривень 00 копійок (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх

Постанова складена у повному обсязі 22 січня 2014 року