Рішення

від 20.01.2014 по справі 910/23030/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23030/13 20.01.14

За позовомОб'єднання ветеринарної медицини в м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна" простягнення 12 490,68 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Слаутинський Д.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об'єднання ветеринарної медицини в м. Києві (надалі - " Об'єднання ") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна" (надалі - "Товариство") про стягнення 12 490,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання державних ветеринарно-санітарних послуг №461 від 28.12.2012 р. позивач надав послуги, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 11 152,40 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 338,28 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.11.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2013 р. у зв'язку із неявкою представників сторін розгляд справи відкладено до 20.01.2014 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав розрахунок пені, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Відповідач, повідомлений про час і місце судового засідання належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду, своїх повноважних представників в судове засідання не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.01.2014 р. №17943002 та вказано в позові.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час і місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, то на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 р. між Товариством (замовник) та Об'єднанням (виконавець) було укладено договір про надання державних ветеринарно-санітарних послуг №461 (надалі - "Договір").

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати на платній основі комплекс ветеринарних послуг по проведенню державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду (надалі - послуга) щодо приймання, переробки, транспортування, зберігання, та реалізації продукції тваринного походження на площах замовника та відповідній площі замовника (що належить замовнику та/або орендовану) згідно умов цього договору, а також додатковими угодами між сторонами.

Відповідно до п. 3.3 Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 26.03.2013 р. замовник зобов'язується оплатити послуги, які будуть надані виконавцем не пізніше п'ятого числа кожного поточного місяця. Розмір оплати за послуги становить 2 788,10 грн.

За змістом п. 3.6 Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 26.03.2013 р. акт приймання-передачі виконаних робіт передається замовнику не пізніше двадцять першого числа місяця в якому були надані послуги. Замовник зобов'язаний повернути виконавцю підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт не пізніше двадцять п'ятого числа місяця в якому були надані послуги.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що даний договір набирає чинності з 01.01.2013 р. і діє до 31.12.2013 р., є чинним впродовж всього строку його дії і не може бути розірваним сторонами в односторонньому порядку, за виключенням випадків, вказаних у цьому договорі.

На виконання умов Договору у період з травня по серпень 2013 року позивачем було надано, а відповідачем прийнято комплекс ветеринарних послуг по проведенню державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду щодо приймання, переробки, транспортування, зберігання, та реалізації продукції тваринного походження на загальну суму 11 152,40 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі виконаних робіт №3047 від 31.05.2013 р., №3457 від 21.06.2013 р., №4298 від 31.07.2013 р. та №459330.08.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 11 152,40 грн.

Договір є договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи (акти приймання-передачі виконаних робіт) підтверджується надання позивачем на виконання умов Договору послуг у період з травня по серпень 2013 року на загальну суму 11 152,40 грн. та прийняття їх відповідачем.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.3 Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 26.03.2013 р. грошове зобов'язання відповідача по оплаті наданих позивачем послуг мало виконуватися щомісячно до п'ятого числа поточного місяця, тобто, по оплаті наданих у травні 2013 року послуг до 06.05.2013 р. (оскільки 5 число травня припадає на вихідний - неділю), у червні 2013 року - 05.06.2013 р., у липні 2013 року - 05.07.2013 р. та у серпні 2013 року - 05.08.2013 р.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 11 152,40 грн. на підставі Договору за надані у період з тревня по серпень 2013 року послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Об'єднання про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 11 152,40 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 338,28 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті спірної заборгованості.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.4 Договору за невиконання умов цього договору та додаткових угод до нього щодо сплати за послуги виконавця, замовник сплачує виконавцю крім заборгованості пеню в розмірі 0,1% від простроченої заборгованості за кожний день прострочення виконання свого зобов'язання за цим договором.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої в розмірі 0,1% від простроченої заборгованості за кожний день прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання по кожному платежу окремо, проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.

По-перше, судом встановлено, що останніми днями виконання грошового зобов'язання відповідачем по оплаті наданих послуг є 06.05.2013 р., 05.06.2013 р., 05.07.2013 р. та 05.08.2013 р. відповідно, а тому правомірним є нарахування пені за прострочення по оплаті наданих у травні 2013 року послуг з 07.05.2013 р., у червні 2013 року - 06.06.2013 р., у липні 2013 року - 06.07.2013 р. та у серпні 2013 року з 06.08.2013 р.

По-друге, за змістом статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

З огляду на викладені положення вбачається, що в примусовому порядку підлягає стягненню пеня виключно в розмірі обмеженому законодавством, а визначення сторонами в умовах договору більшого розміру відповідальності за невиконання грошового зобов'язання у вигляді пені є обов'язковими лише для самих сторін, який може бути сплачений в добровільному порядку.

Отже, враховуючи, що заявлена до стягнення позивачем пеня обрахована згідно визначеного в п. 4.4 Договору розміру, який перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, то вона підлягає перерахунку судом з урахуванням приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

За перерахунком суду, здійсненим з урахуванням встановлених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, визначеної позивачем кінцевої дати нарахування пені (17.10.2013 р.), та розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідні періоди, правомірним є стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих: у травні 2013 року послуг, нарахованої за період з 07.05.2013 р. по 17.10.2013 р., у розмірі 172,94 грн., у червні 2013 року, нарахованої з 06.06.2013 р. по 17.10.2013 р., у розмірі 138,56 грн., у липні 2013 року, нарахованої з 06.07.2013 р. по 17.10.2013 р., у розмірі 106,18 грн., у серпні 2013 року, нарахованої з 06.08.2013 р. по 17.10.2013 р., у розмірі 73,03 грн., що разом становий 490,71 грн.

В іншій частині заявлена до стягнення позивачем пеня у розмірі 847,57 грн. (1 338,28 грн. - 490,71 грн.) обрахована невірно (з більший період та з порушенням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"), а тому задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Об'єднання заборгованості у розмірі 11 152,40 грн. та пені у розмірі 490,71 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Об'єднання ветеринарної медицини в м. Києві задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна" (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12; ідентифікаційний код 35847906) на користь Об'єднання ветеринарної медицини в м. Києві (03151, м. Київ, вул. Волинська, 12; ідентифікаційний код 00699715) заборгованість у розмірі 11 152 (одинадцять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 40 коп., пеню у розмірі 490 (чотириста дев'яносто) грн. 71 коп. та судовий збір у розмірі 1 603 (одна тисяча шістсот три) грн. 68 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 23.01.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко