Рішення

від 19.09.2013 по справі 911/2934/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. Справа № 911/2934/13

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічна компанія «Інтерекспресдрук» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Крок» про стягнення 50 909,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:Блажкевич С.В. (довіреність б/н від 23.10.2012 року); від відповідача:не з'явились.

секретар судового засідання: Жиленко Е.В.

Обставини справи:

29.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграфічна компанія «Інтерекспресдрук» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №77 від 16.07.2013 року (вх. №2823/13) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Крок» (далі - відповідач) про стягнення 50 909,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо здійснення повної та своєчасної оплати за надані поліграфічні послуги (виконані роботи) за договором про виготовлення поліграфічної продукції №66/12 від 04.01.2012 року, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача 28 441,08 грн. основного боргу, 19 624,00 грн. пені та 2 844,10 грн. штрафу, а разом 50 909,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2013 року справу №911/2934/13 було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 05.09.2013 року.

В судове засідання 05.09.2013 року представники відповідача по справі, який у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.2013 року розгляд справи, в зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України, відкладено на 19.09.2013 року.

17.09.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява з уточненим розрахунком позовних вимог вих. б/н від 17.09.2013 року (вх. №19702), згідно якої позивачем здійснено перерахунок пені за період з 25.02.2013 року по 12.07.2013 року на загальну суму заборгованості у відповідності до ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 4 266,16 грн. пені.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Як роз'яснено у п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Беручи до уваги подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, господарський суд дійшов висновку, що вона за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Відтак, на розгляд господарського суду передані позовні вимоги остаточно сформовані в заяві вих. б/н від 17.09.2013 року (вх. №19702 від 17.09.2013 року) щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Крок» 28 441,08 грн. основного боргу, 2 844,10 грн. штрафу та 4 266,16 грн. пені, всього 35 551,34 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 19.09.2013 року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

У судове засідання 19.09.2013 року представник відповідача по справі, який у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явився. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, відзиву на позов з документальним запереченням не надав.

Як роз'яснено в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 19.09.2013 року господарським судом Київської області в порядку вимог ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

04.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліграфічна компанія «Інтерекспресдрук» (виконавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа-Крок» (замовник за договором, відповідач у справі) було укладено договір №66/12 про виготовлення поліграфічної продукції (далі - договір).

Згідно п. 1.1 договору виконавець,у порядку і на умовах, установлених цим договором, зобов'язується протягом строку дії договору за завданням замовника виконувати поліграфічні роботи шляхом періодичного виготовлення тиражів номерів (випусків) друкованого засобу масової інформації - газет замовника зареєстрованих належним чином (надалі - замовлення) і надавати інші пов'язані з цим послуги, обумовлені цим договором та погоджені сторонами, а замовник, у порядку, встановленому цим договором, зобов'язується оплачувати і приймати виконані поліграфічні роботи і надані послуги, отримувати виготовлені тиражі номерів замовлення.

Відповідно до п. 4.2 договору вартість поліграфічних робіт, з урахуванням ПДВ, що виконуються за цим договором вказується у кошторисі - додатку №4 до договору, який є невід'ємною частиною, і складає разом з договором єдиний документ. У вартість виготовлення замовлення включається вартість послуг виконавця з тиражування.

Сторонами, у п. 4.4. договору узгоджено строк оплати вартості робіт, а саме зазначено, що покупець здійснює оплату вартості фактично виконаних поліграфічних робіт і наданих послуг здійснюється замовником по факту виготовлення замовлення за кожен тиждень відповідно до Кошторису та на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури, але не пізніше останнього робочого дня відповідного місяця, в якому були фактично виконані поліграфічні роботи і надані послуги.

Згідно пунктів 7.1, 7.2 договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2012 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами фінансових та інших вказаних в договорі умов та зобов'язань. Якщо жодна із сторін за 20-ть днів до закінчення строку дії договору не заявила про його припинення, договір автоматично пролонгується на наступний календарний рік.

Таким чином, договір є чинним за період, за який заявлено до стягнення заборгованість.

Господарським судом встановлено, що відповідно до умов договору, позивач у період з 01.06.2013 року по 07.09.2012 року надав відповідачу послуги з виконання поліграфічних робіт на загальну суму 58 947,00 грн. , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями (оглянутими в судовому засіданні) наступних документів:

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000278 від 01.06.2012 року, видаткова накладна №РН-0000133 та рахунок №СФ-0000512 від 01.06.2012 року на суму 6 400,00 грн. ;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000296 від 08.06.2012 року, видаткова накладна №РН-0000142 на суму 6 400,00 грн. ;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000309 від 15.06.2012 року, видаткова накладна №РН-0000147 від 15.06.2012 року на суму 6 880,00 грн. ;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000325 від 22.06.2012 року, видаткова накладна №РН-0000152 від 27.06.2012 року на суму 6 400,00 грн. ;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000352 від 06.07.2012 року, видаткова накладна №РН-0000162 від 06.07.2012 року на суму 6 400,00 грн. ;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000366 від 13.07.2012 року, видаткова накладна №РН-0000187 від 13.07.2012 року на суму 6 400,00 грн. ;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000383 від 20.07.2012 року, видаткова накладна №РН-0000200 від 20.07.2012 року на суму 6 400,00 грн. ;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000391 від 27.07.2012 року, видаткова накладна №РН-0000201 від 27.07.2012 року та рахунок №СФ-0000755 від 27.07.2012 року на суму 2 967,00 грн. ;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000424 від 03.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000215 від 27.07.2012 року та рахунок №СФ-0000789 від 03.08.2012 року на суму 2 500,00 грн. ;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000528 від 31.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000251 від 31.08.2012 року на суму 4 100,00 грн. ;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000564 від 07.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000267 від 07.09.2012 року на суму 4 100,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечено відповідачем, останній в порушення умов договору (п. 4.4 договору) не здійснив повний розрахунок шляхом оплати за фактично виконані поліграфічні роботи і надані послуги позивачем згідно вищевказаних актів виконаних робіт та видаткових накладних.

З підписаного уповноваженими представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками товариств, Акту звірки розрахунків від 28.09.2012 року (копія наявна в матеріалах справи), вбачається, що станом на 01.06.2012 року за відповідачем рахувалась заборгованість у сумі 18 194,08 грн. за попередні періоди надання послуг (виконання робіт).

Як встановлено господарським судом, відповідач у період з 01.06.2012 року по 11.09.2012 року лише частково здійснив оплату виконаних робіт (наданих послуг), на загальну суму 48 700,00 грн. , що підтверджується зазначеним Актом звірки розрахунків.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 28 441,08 грн. (58 947,00 грн. + 18 194,08 грн. - 48 700,00 грн.)

У зв'язку з існуванням заборгованості у ТОВ «Медіа-Крок» з оплати виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору на виготовлення поліграфічної продукції №66/12 від 04.01.2012 року, позивач звертався до відповідача з претензією №б/н від 21.02.2013 року щодо погашення заборгованості в сумі 28 441,08 грн. в 10-ти денний термін з моменту отримання даної претензії (копія претензії та докази її направлення 21.02.2013 року наявні в матеріалах справи).

Однак, відповіді на зазначену претензію від ТОВ «Медіа-Крок» не надходило, зобов'язання щодо повної оплати наданих послуг на суму 28 441,08 грн. у строк та в порядку, визначеному законодавством, відповідачем не виконано.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами виникли зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг, згідно якого, відповідно до ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами, у п. 4.4. договору узгоджено строк оплати вартості робіт, а саме зазначено, що покупець здійснює оплату вартості фактично виконаних поліграфічних робіт і наданих послуг здійснюється замовником по факту виготовлення замовлення за кожен тиждень відповідно до Кошторису та на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури, але не пізніше останнього робочого дня відповідного місяця, в якому були фактично виконані поліграфічні роботи і надані послуги.

Таким чином, виходячи з умов договору та фактично виконаних позивачем робіт за договором, відповідач повинен був здійснити оплату згідно:

- Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000278 від 01.06.2012 року, №ОУ-0000296 від 08.06.2012 року, №ОУ-0000309 від 15.06.2012 року, №ОУ-0000325 від 22.06.2012 року - до 30.06.2012 року (включно);

- Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000352 від 06.07.2012 року, №ОУ-0000366 від 13.07.2012 року, №ОУ-0000383 від 20.07.2012 року, №ОУ-0000391 від 27.07.2012 року - до 31.07.2012 року (включно);

- Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000424 від 03.08.2012 року, №ОУ-0000528 від 31.08.2012 року - до 31.08.2012 року (включно);

- Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000564 від 07.09.2012 року до 30.09.2012 року (включно);

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав взятого на себе за договором зобов'язання в повному обсязі та в строк, встановлений договором, і його заборгованість станом на момент розгляду справи у суді становить 28 441,08 грн.

Жодних документів (ні копій платіжних доручень, ні банківських виписок), які б свідчили про здійснення відповідачем оплати отриманих за період з 01.06.2012 року по 11.09.2012 року послуг (виконаних робіт) суду не надано.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та докази, що підтверджують виконання ним своїх зобов'язань щодо оплати отриманих послуг, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, та підлягає задоволенню повністю у сумі 28 441,08 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 266,16 грн. пені, нарахованої за період з 25.02.2013 року по 12.07.2013 року на загальну суму боргу та 2 884,10 грн. штрафу.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості отриманих послуг доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що за кожен день перевищення терміну розрахунків замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 відсотка вартості послуг з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 10 відсотків вказаної вартості.

Господарським судам слід виходити з того, що одночасне стягнення штрафу та пені з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, не суперечить статті 61 Конституції України. Згідно з положеннями статті 549 ЦК України штраф та пеня є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій. Тобто штраф і пеня не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, одночасне застосування яких обмежено статтею 61 Конституції України. Отже, у межах одного виду відповідальності за порушення грошового зобов'язання може застосовуватися різний набір штрафних санкцій.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань прямо передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство України не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо можливості передбачити в договорі одночасне стягнення штрафу та пені. Така позиція узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування пені та штрафу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, здійснений на підставі п. 6.3 договору, суд встановив, що він є вірним.

За таких обставин, враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань із оплати наданих позивачем відповідачу поліграфічних послуг понад 30 днів, позовна вимога щодо стягнення з відповідача 2 844,10 грн. (28 441,08 грн. х 10%) штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, господарський суд дійшов висновку, що він є невірним, з огляду на наступне.

Статтею 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При цьому, господарський суд зазначає, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з п. п. 1, 3 якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку позивача, останнім не враховано вимог п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування пені здійснено за період, що перевищує 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.» власний розрахунок пені, з урахуванням того, що позивачем заявлено період з 25.02.2013 року, а господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог (п.2 ст. 83 ГПК України та п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»), господарський суд встановив, що він складає 74,22 грн.

Акти виконаних робітОстанній день виконання зобов'язанняСума боргу (грн.)Період прострочення, за який нараховується пеняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення №ОУ-0000424 від 03.08.12, №ОУ-0000528 від 31.08.12 31.08.2012 6600 25.02.2013 - 01.03.2013 5 7.5000 % 0.041 %* 13.56 №ОУ-0000564 від 07.09.12 30.09.2012 4100 25.02.2013 - 01.04.2013 36 7.5000 % 0.041 %* 60.66 Всього 74,22 грн. За прострочення виконання зобов'язань, що виникли з інших актів виконаних робіт (не зазначених у таблиці), пеня не нараховується, оскільки шестимісячний термін її нарахування припинився раніше за 25.02.2013 року.

Таким чином, позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково в сумі 74,22 грн. , що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. В іншій частині цієї позовної вимоги, а саме в стягненні 4 191,94 грн. пені (4 266,16 грн. - 74,22 грн.) суд відмовляє.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на те, що відповідач не подав докази, що підтверджують виконанням ним своїх зобов'язань, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є правомірними, документально підтвердженими, відповідачем не спростованими, однак, у зв'язку з здійсненням розрахунку пені, позов підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 31 359,40 грн. , з яких 28 441,08 грн. основного боргу, 2 844,10 грн. штрафу та 74,22 грн. пені. В іншій частині позову, а саме в стягненні 4 191,94 грн. пені та суд відмовляє.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Крок», відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Крок» (08153, Київська область, м. Боярка, вул. Хрещатик, буд. 108, код ЄДРПОУ 35152887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічна компанія «Інтерекспресдрук» (01054, м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 22-24, код ЄДРПОУ 31732119) 28 441 (двадцять вісім тисяч чотириста сорок одну) грн. 08 коп. основного боргу, 2 844 (дві тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 10 коп. штрафу, 74 (сімдесят чотири) грн. 22 коп. пені та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 20.09.2013 року