Рішення

від 14.01.2014 по справі 760/5202/13-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 2-41-14

(№ 760-5202-13-ц)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14. 01. 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бобровника О. В.

при секретарі: Волковій В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ренесанс-Консалтинг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ренесанс-Консалтинг» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості.

Позивач при зверненні до суду мотивував свої вимоги тим, що 03 жовтня 2012 року між ТОВ «ЮК «Ренесанс-Консалтинг» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання юридичних послуг № 20 та договір про надання правової допомоги адвоката № 5.

Предметом договору виступало зобов'язання позивача вчинити комплекс представницько-процесуальних заходів в органах досудового розслідування, направлених на повернення ОСОБА_2 автомобіля марки Бентлі Контінентал 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, в порядку п. 6. 1 ст. 100 КПК України, оскільки зазначений автомобіль, постановою від 01. 03. 2012 року, визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12012110000000682.

Позивач зазначає, що саме з 01. 03. 2012 року по момент звернення до позивача, ОСОБА_2 не був в змозі самостійно повернути зазначений автомобіль собі на відповідальне зберігання, тому і звернувся за допомогою до позивача.

В подальшому, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду від 29. 01. 2013 року до договору, відповідно до якої ОСОБА_2 зобов'язався оплатити послуги позивача наступним чином:

шляхом сплати першого платежу в розмірі 10 000,00 грн., в момент підписання договору;

шляхом сплати другого платежу в розмірі 71 000,00 грн., в день отримання ОСОБА_2 автомобіля Бентлі Контінентал 2007 року випуску від органу досудового розслідування.

Тобто, загальна сума розрахунків за виконану позивачем роботу за договором становить 81000,00 грн.

Інтереси ОСОБА_2 в кримінальному провадженні №12012110000000682 представляє відповідальна особа позивача, директор, адвокат - ОСОБА_3

В подальшому, додатковою угодою від 01. 02. 2013 року, до договору було внесено зміни, відповідно до яких склад сторін сформовано таким чином, що приєднано другого замовника, а саме: громадянина ОСОБА_1, який також є власником зазначеного автомобіля за технічним паспортом.

ОСОБА_2 розпоряджався автомобілем на підставі довіреності, виданої на його ім'я ОСОБА_1

Оскільки інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є ідентичними, тобто повернути в розпорядження автомобіль, заперечень щодо укладення трьохстороннього договору у сторін не було.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 01. 02. 2013 року, на ОСОБА_1 розповсюджую права та обов'язки, передбачені договором для ОСОБА_2, в тому числі і умови проведення розрахунків.

Відповідно до змісту умов договору, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникає солідарний обов'язок щодо проведення розрахунків перед позивачем, а позивач, зі свого боку, зобов'язався виконати зобов'язання щодо повернення автомобіля на користь відповідачів.

На виконання умов договору, 01. 02. 2013 року ОСОБА_1 сплачено позивачу суму в розмірі 10 000,00 грн.

28. 02. 2012 року ОСОБА_2 сплачено позивачу суму в розмірі 3 000,00 грн.

05 березня 2013 року старшим слідчим слідчого відділу Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві Васькевичем О. М. було повідомлено представника потерпілого ОСОБА_3 про те, що орган досудового розслідування готовий провести слідчі дії щодо повернення автомобіля власнику, лише необхідно визначитись з днем її проведення.

Того ж дня, відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в телефонному режимі позивачем було повідомлено про необхідність узгодження дати отримання автомобіля.

В зв'язку з тим, що інформації від відповідачів про бажання отримати автомобіль позивачу не надходила, 09 березня позивачем направлено телеграми на адреси відповідачів, з повідомленням про виконання зобов'язання за договором та проханням вийти на зв'язок з позивачем або прибути за його місцезнаходженням.

ОСОБА_1 телеграму позивача отримати 09 березня 2013 року відмовився, натомість отримав її лише 11 березня 2013 року.

ОСОБА_2 телеграму не вручено, оскільки останній не з'являється до відділення поштового зв'язку.

Також, відповідачам було направлено повідомлення від 09. 03. 2013 року про виконання позивачем зобов'язання за договором та нагадування про необхідність виконання обов'язку щодо сплати за надані юридичні послуги позивачу.

Позивач зазначає, що 11 березня 2013 року їм стало відомо від слідчого, що автомобіль Бентлі Контінентал отримано ОСОБА_1 за погодженням з ОСОБА_2 того ж дня.

Станом на 11. 03. 2013 року суму в розмірі 68 000,00 грн. позивачу сплачено не було, хоча, відповідно до умов договору, розрахунок повинен проводитись в день отримання автомобіля.

Позивач стверджує, що переговори, що проводились з відповідачам не надали бажаного результату, оскільки відповідачі не здійснюють сплату заборгованості без пояснень причин, не зважаючи на те, що позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, про що відповідачів повідомлено напередодні, як наслідок, автомобіль отримано власником.

В зв'язку із зазначеним позивач просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача суму заборгованості в розмірі 68 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача в якій також зазначено, що позивач підтримує вимоги позовної заяви в повному обсязі.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заздалегідь надавши до суду заперечення проти позову в яких визнавши підписання додаткової угоди з позивачем, вказав що він не був ознайомленим з основним договором, який був укладений між позивачем та ОСОБА_2 Відповідач зазначав, що йому не було роз'яснено наслідки вказаної угоди та ніякі юридичні послуги з моменту її підписання відповідачу не надавались. Також відповідач в запереченнях посилався на те, що ОСОБА_2 ніколи не мав правових підстав володіти, керувати чи відчужувати автомобіль Бентлі Континенталь д.н. НОМЕР_1, а ОСОБА_1 ніколи не надавав довіреності щодо цього, автомобіль був взятий без дозволу. Окрім того ОСОБА_1 в своїх запереченнях посилався на те, що позивач не представляв його інтереси перед державними органами, оскільки відсутні будь-які заяви, клопотання чи інші документи з проханням повернути автомобіль саме ОСОБА_1, а займався лише інтересами ОСОБА_2 Також зазначив, що автомобіль Бентлі Континенталь д.н. НОМЕР_1 був отриманий ним без допомоги позивача, а завдяки допомоги адвоката ОСОБА_5, який знайшов вищезазначений автомобіль та домовився зі слідчим про його повернення саме ОСОБА_1, а не ОСОБА_2 Окрім того відповідач в запереченнях проти позову посилався на те, що відсутній Акт приймання-передачі виконаних послуг, в зв'язку з чим відсутні підстави для сплати. В зв'язку із зазначеним вище, відповідач ОСОБА_1 просив суд відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2012 року між ТОВ «ЮК «Ренесанс-Консалтинг» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання юридичних послуг № 20 та договір про надання правової допомоги адвоката № 5.

Вбачається, що предметом договору виступало зобов'язання позивача вчинити комплекс представницько-процесуальних заходів в органах досудового розслідування, направлених на повернення ОСОБА_2 автомобіля марки Бентлі Контінентал 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, в порядку п. 6. 1 ст. 100 КПК України, оскільки зазначений автомобіль, постановою від 01. 03. 2012 року, визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12012110000000682.

В подальшому, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду від 29. 01. 2013 року до договору, відповідно до якої ОСОБА_2 зобов'язався оплатити послуги позивача наступним чином:

шляхом сплати першого платежу в розмірі 10 000,00 грн., в момент підписання договору;

шляхом сплати другого платежу в розмірі 71 000,00 грн., в день отримання ОСОБА_2 автомобіля Бентлі Контінентал 2007 року випуску від органу досудового розслідування.

Таким чином вбачається, що загальна сума розрахунків за виконану позивачем роботу за договором становить 81000,00 грн.

Вбачається, що інтереси ОСОБА_2 в кримінальному провадженні №12012110000000682 представляє відповідальна особа позивача, директор, адвокат - ОСОБА_3

В подальшому, додатковою угодою від 01. 02. 2013 року, до договору було внесено зміни, відповідно до яких склад сторін сформовано таким чином, що приєднано другого замовника, а саме: громадянина ОСОБА_1, який також є власником зазначеного автомобіля за технічним паспортом.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 01. 02. 2013 року, на ОСОБА_1 розповсюджуються права та обов'язки, передбачені договором для ОСОБА_2, в тому числі і умови проведення розрахунків.

Відповідно до змісту умов договору, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникає солідарний обов'язок щодо проведення розрахунків перед позивачем, а позивач, зі свого боку, зобов'язався виконати зобов'язання щодо повернення автомобіля на користь відповідачів.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, 01. 02. 2013 року ОСОБА_1 сплачено позивачу суму в розмірі 10 000,00 грн.

Також встановлено, що 28. 02. 2012 року ОСОБА_2 сплачено позивачу суму в розмірі 3 000,00 грн.

05 березня 2013 року старшим слідчим слідчого відділу Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві Васькевичем О. М. було повідомлено представника потерпілого ОСОБА_3 про те, що орган досудового розслідування готовий провести слідчі дії щодо повернення автомобіля власнику, лише необхідно визначитись з днем її проведення.

Вбачається, що того ж дня, відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в телефонному режимі позивачем було повідомлено про необхідність узгодження дати отримання автомобіля.

В зв'язку з тим, що інформації від відповідачів про бажання отримати автомобіль позивачу не надходила, 09 березня позивачем направлено телеграми на адреси відповідачів, з повідомленням про виконання зобов'язання за договором та проханням вийти на зв'язок з позивачем або прибути за його місцезнаходженням.

Вбачається, що ОСОБА_1 телеграму позивача отримати 09 березня 2013 року відмовився, натомість отримав її лише 11 березня 2013 року, що підтверджується повідомленням з відділення поштового зв'язку.

ОСОБА_2 телеграму не вручено, оскільки останній не з'являється до відділення поштового зв'язку, що підтверджується відміткою з відділення поштового зв'язку.

Також вбачається, що відповідачам було направлено повідомлення від 09. 03. 2013 року про виконання позивачем зобов'язання за договором та нагадування про необхідність виконання обов'язку щодо сплати за надані юридичні послуги позивачу.

Позивач зазначав, що 11 березня 2013 року позивачу стало відомо від слідчого, що автомобіль Бентлі Контінентал отримано ОСОБА_1 за погодженням з ОСОБА_2 того ж дня.

Судом встановлено, що суму в розмірі 68 000,00 грн. позивачу сплачено не було.

Відповідач ОСОБА_1 в своїх запереченнях проти позову не оспорює той факт, що ним 01. 02. 2013 року було підписано додаткову угоду до договору від 03. 10. 2012 року № 20, однак заперечує те, що він був ознайомленим з основним договором, який був укладений між позивачем та ОСОБА_2

Відповідно до п. 4 додаткової угоди до договору, примірник договору надано замовнику 2 виконавцем.

Тобто, примірник договору від 03. 10. 2012 року ОСОБА_1 отримав, що він підтвердив підписанням додаткової угоди, а отримавши примірник договору від позивача, ОСОБА_1 мав змогу ознайомитись з його змістом та наслідкам.

Таким чином твердження відповідача ОСОБА_1 щодо того, що він не був ознайомленим з основним договором, який був укладений між позивачем та ОСОБА_2 не відповідають дійсності.

Твердження ОСОБА_1 щодо того, що йому не було роз'яснено наслідки вказаної угоди та ніякі юридичні послуги з моменту її підписання відповідачу не надавались, не також відповідають дійсності, з огляду на наступне.

Пунктом 2 додаткової угоди від 01. 02. 2013 року визначено, що на замовника 2 розповсюджуються всі умови, права та обов'язки, передбачені договором для замовника 1.

Таким чином вбачається, що жодних переваг ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 не повинен отримати, оскільки, на відповідачів, згідно договору від 03. 10. 2012 року, розповсюджуються однаково права, пов'язки, умови та відповідальність.

Також, наслідки договору ОСОБА_1 позивачем роз'яснювались, окрім того ОСОБА_1 отримав примірник договору від 03. 10. 2012 року, зі змістом якого мав змогу ознайомитись.

Окрім зазначеного, в своїх запереченнях ОСОБА_1 стверджує про те, що ОСОБА_2 не мав правових підстав володіти, керувати чи відчужувати автомобіль, однак така позиція відповідача спростовується документами, що долучені до позовної заяви (зокрема, довіреністю від 10. 05. 2011 року та 14. 02. 2012 року), іншими додатками до позовної заяви, зокрема наступним.

ОСОБА_2 залучено в якості потерпілого по кримінальній справі № 02-23115. З цією метою органом досудового розслідування, на підставі постанови про проведення виїмки від 18. 05. 2012 року (копія якої міститься в матеріалах справи) проводилась виїмка екземпляру довіреності у нотаріуса. Вбачається, що в матеріалах кримінального провадження наявний екземпляр довіреності від 10. 05. 2011 року.

ОСОБА_1 з моменту, коли автомобіль було взято ОСОБА_2 у нього без дозволу та на даний час не звертався до правоохоронних органів із заявою про викрадення автомобіля.

ОСОБА_1 не звертався також ні до правоохоронних органів, ні до відповідного підрозділу Міністерства юстиції України, стосовно підроблення нотаріусом документів, зокрема довіреностей від 10. 05. 2011 року та 14. 02. 2012 року.

Також ОСОБА_1 погодився виконувати умови договору шляхом підписання додаткової угоди від 11. 02. 2013 року, що підтверджує обставину його поінформованості про те, що наявне кримінальне провадження, і потерпілим є ОСОБА_2, предметом якого є незаконне заволодіння автомобілем. З моменту підписання договору 01. 02. 2013 року, ОСОБА_1 також не вчинялись дії до доведення обставини незаконності розпорядження ОСОБА_2 автомобілем.

Також слід зазначити, що до заперечення не долучено жодного документа, що підтверджує доводи ОСОБА_1 про незаконність розпорядження його автомобілем.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем ОСОБА_1 жодного разу ні позивачу, ні іншим компетентним органам не надавалась інформації про незаконність керування автомобілем ОСОБА_2, жодних дій до припинення порушення своїх прав не вчинялось, документального підтвердження своїх доводів не надано, суд приходить до висновку, про те, що незаконного заволодіння автомобілем не було.

Вбачається, що жодного конфлікту між відповідачами не було, ні з моменту підписання доручення, ні з моменту підписання трьохсторонньої угоди від 01. 02. 2013 року, оскільки в противному випадку при наявності конфлікту інтересів, підписання трьохстороннього договору було б неможливим.

Також відповідач ОСОБА_1 заперечують проти вимог позивача посилався на те, що автомобіль ним було отримано без допомоги позивача, а завдяки допомозі адвоката ОСОБА_5, який знайшов автомобіль та домовився зі слідчим про його повернення саме відповідачу ОСОБА_1, а не ОСОБА_2

Вказані твердження відповідача також є хибними з огляду на наступне.

Вбачається, що позивач приступив до виконання замовлення з моменту підписання договору з відповідачем ОСОБА_2 - 03. 10. 2012 року.

Про дану обставину був повідомлений ОСОБА_1, оскільки він особисто зустрічався з позивачем в присутності ОСОБА_2 за юридичною адресою позивача.

Таким чином вбачається, з 03 жовтня 2012 року ОСОБА_1 не користувався послугами жодного адвоката, для досягнення бажаного для себе результату.

Також, ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій до визнання його потерпілим в кримінальному провадженні ні самостійно, ні за допомогою свого адвоката.

З матеріалів справи вбачається, що угоду з адвокатом ОСОБА_5, ОСОБА_1 уклав 01 березня 2013 року, тобто, в період, коли виконання замовлення позивачем вже відбулось, про що і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повідомлялось позивачем.

В матеріалах справи наявні документи, зокрема, лист слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві Кондаурова О. С від 19. 11. 2012 року № 12/3-9226 та лист Заступника начальника відділу прокуратури м. Києва Прасола І. від 16. 11. 2012 року № 04/2/26449-12, якими повідомлялось про те, що неможливо передати автомобіль на відповідальне зберігання власнику.

Також вбачається, що позивач жодного разу не висловлювався стосовно того, щоб автомобіль повернули виключно ОСОБА_2

Вбачається, що позивач представляв інтереси як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1, зокрема, клопотанням від 27. 02. 2013 року, клопотанням від 04. 03. 2013 року, які містяться в матеріалах справи, висловлювалось прохання повернути автомобіль власнику, скаргою від 08. 02. 2013 року до Дарницького районного суду м. Києва висловлювалось прохання зобов'язати орган досудового розслідування повернути автомобіль власнику.

Тобто, позивач представляв інтереси не лише ОСОБА_2, а й ОСОБА_1, оскільки обоє мають законні підстави до розпорядження автомобілем та обоє є замовниками позивачу до виконання замовлення.

Таким чином вбачається, що наслідком тривалої діяльності позивача, а саме протягом 03 жовтня 2012 року по 05 березня 2013 року є повернення автомобіля власнику.

Разом з тим, твердження відповідача щодо домовленості його адвоката зі слідчим не підкріплюється жодними процесуальними документами.

Кримінально-процесуальне законодавство не передбачає домовленостей між сторонами, та всі дії вчиняються шляхом звернень до слідчого з заявами або клопотаннями.

Окрім того, знаходити автомобіль не було потреби, оскільки позивачем було повідомлено відповідачів про хід виконання замовлення, слідчого, який розглядає кримінальне провадження.

Окрім зазначеного, відповідач ОСОБА_1 в запереченнях проти позову посилався на те, що відсутній Акт приймання-передачі виконаних послуг, в зв'язку з чим відсутні підстави для сплати, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 11.3 договору передбачено, що будь-яке повідомлення надсилається за реквізитами, зазначені в п. 12 договору.

Пунктом 11.4 договору зазначено, що сторони зобов'язані своєчасно повідомити одна одну про зміну своїх реквізитів. У випадку, якщо сторона своєчасно не повідомила іншу сторону про зміну своїх реквізитів, ризик неотримання повідомлення покладається на сторону, реквізити якої змінились. В цьому випадку всі повідомлення, направлені стороні, реквізити якої змінились, вважаються належним чином доставленими з моменту їх передачі стороною для відправлення відповідній поштовій службі.

В пункті 9 додаткової угоди від 01. 02. 2013 року зазначена адреса для листування ОСОБА_1

Вбачається, що 14. 03. 2013 року з відділення поштової служби ОСОБА_1 направлено два примірники акту виконаних робіт № 8.

Однак, відповідачем ОСОБА_1 лист не отримано, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Вбачається, що про зміну реквізитів відповідачем ОСОБА_1 позивача не повідомлено, а тому ризик неотримання листа покладається на відповідача ОСОБА_1

З урахуванням наведеного вище, аргументи викладені в запереченнях, не підтверджуються доказовою базою, а тому суд не бере їх до уваги.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2012 року між ТОВ «ЮК «Ренесанс-Консалтинг» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання юридичних послуг № 20 та договір про надання правової допомоги адвоката № 5.

В подальшому, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду від 29. 01. 2013 року до договору, відповідно до якої ОСОБА_2 зобов'язався оплатити послуги позивача наступним чином:

шляхом сплати першого платежу в розмірі 10 000,00 грн., в момент підписання договору;

шляхом сплати другого платежу в розмірі 71 000,00 грн., в день отримання ОСОБА_2 автомобіля Бентлі Контінентал 2007 року випуску від органу досудового розслідування.

Загальна сума розрахунків за виконану позивачем роботу за договором становить 81000,00 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, 01. 02. 2013 року ОСОБА_1 сплачено позивачу суму в розмірі 10 000,00 грн.

Також встановлено, що 28. 02. 2012 року ОСОБА_2 сплачено позивачу суму в розмірі 3 000,00 грн.

Вбачається, що відповідачі в повній мірі отримавши бажаний результат за умовами укладеного з позивачем договору, сплатити встановлену договором суму винагороди в повному розмірі позивачу відмовляються.

Так, сума заборгованості відповідачів перед позивачем становить 68 000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Судом встановлено, що відповідачі не виконали свої зобов'язання за договором та додатковою угодою укладеними з позивачем, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 68 000,00 грн.

Відповідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Відповідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин та враховуючи, що відповідачі не виконали умови договору та додаткової угоди, при цьому судом було встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачами в повному обсязі, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача, а тому вважає за можливе стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача борг в сумі 68 000,00 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням задоволення позову, суд вважає за доцільне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 680 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 541, 543, 626, 627, 629, 903 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ренесанс-Консалтинг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ренесанс-Консалтинг» борг в сумі 68 000 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ренесанс-Консалтинг» витрати по оплаті судового збору в сумі 680 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: