Ухвала

від 15.05.2009 по справі 43/43-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/43-63

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

         15.05.09 р.                                                                                               № 43/43-63                                                                                                                                                                 

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Монолит”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Стройстандарт”,                        м. Макіївка

про стягнення суми основного боргу у розмірі 134801,16 грн., зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 2225,98 грн., суми інфляційних витрат за весь час прострочення у розмірі 8937,90 грн., суми 3% річних за користування чужими грошовими коштами за весь час прострочення у розмірі 1624,17 грн., суми пені у розмірі 13057,48 грн.

Суддя господарського суду Донецької області Зубченко І.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Монолит”,                   м. Донецьк, позивач,  звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Стройстандарт”,             м. Макіївка про стягнення суми основного боргу у розмірі 134801,16 грн., зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 2225,98 грн., суми інфляційних витрат за весь час прострочення у розмірі 8937,90 грн., суми 3% річних за користування чужими грошовими коштами за весь час прострочення у розмірі 1624,17 грн., суми пені у розмірі 13057,48 грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, судом встановлене наступне:  

          За вимогами ст.57 Господарського процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви повинно бути додано документи, які підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку та розмірах.

Як вбачається з доданих до позовної заяви  документів, позивачем не надано доказів сплати державного мита у встановленому законом порядку та розмірі, оскільки меморіальний ордер №474 від 24.04.09р. до числа документів, які вважаються належними доказами зарахування державного мита до бюджету, зазначених в п. 14 Інструкції про порядок обчислення та ставлення державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. №15 (з подальшими змінами), не  належить.

Таким чином, позивачем до позовної заяви не додано доказів  сплати державного мита.

Крім цього, Постановою Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р. (із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №361 від 14.04.2009р., яка набрала законної сили 27.04.2009р.) був визначений розмір та механізм здійснення оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ.

Вищезазначеною постановою встановлено, що розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ для позивачів, не звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, становить 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 55 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009р.” №835-VI від 26.12.2008р. встановлено розмір мінімальної заробітної плати: з 1 січня 2009р. - 605 гривень, з 1 квітня 2009р. - 625 гривень, з 1 липня 2009р.- 630 гривень, з 1 жовтня 2009р. - 650 гривень, з 1 грудня 2009р.- 669 гривень на місяць.

Як вбачається з доданих до позовної заяви  документів, позивачем не надано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому законодавством  розмірі, оскільки меморіальний ордер №115 від 05.05.09р. не відноситься до документів, які вважаються належним доказом зарахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до бюджету, а згідно з платіжним дорученям №173 від 22.12.08р.,  позивачем сплачено  лише 118грн.

Отже, позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.   

За приписами п.п. 4, 10 ст.63 Господарського процесуального кодексу України якщо не подано доказів сплати державного мита та доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку та розмірі, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

За таких обставин позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Керуючись п.п. 4, 10 ст.63, ст.86 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

                                                    УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Монолит”, м. Донецьк, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Стройстандарт”,  м. Макіївка про про стягнення суми основного боргу у розмірі 134801,16 грн., зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 2225,98 грн., суми інфляційних витрат за весь час прострочення у розмірі 8937,90 грн., суми 3% річних за користування чужими грошовими коштами за весь час прострочення у розмірі 1624,17 грн., суми пені у розмірі 13057,48 грн., без розгляду.

Додаток для позивача: позовна заява з доданими документами всього на 100 аркушах.

                  Суддя                                                                                         Зубченко І.В.