Рішення

від 23.01.2014 по справі 919/1053/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року справа № 919/1053/13

Господарський суд міста Севастополя у складі: головуючого судді - Кравченко В.Є., суддів - Єфременко О.О., Архипенка О.М., розглянувши справу

за позовом Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)

в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

до Севастопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 46 Севастопольської міської Ради (99814, м. Севастополь, с. Орлівка, Качинське шосе, 3),

фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

(АДРЕСА_1)

про визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів, оформлене протоколом, визнання недійсним договору,

за участю:

прокурора - Почка А.А., посвідчення № 005826 від 25.09.2012;

представників першого відповідача (Севастопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 46 Севастопольської міської Ради) - Солошенко Л.В., керівника, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Нахімовським РВУМВС України в місті Севастополі;

Руденко В.А., довіреність б/н від 18.12.2013;

другого відповідача (ФОП ОСОБА_2) - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Нахімовським РВУМВС України в м. Севастополі від 31.10.2003;

представника другого відповідача (ФОП ОСОБА_2) - ОСОБА_5, довіреність №1247 від 27.09.2013, -

представник позивача (Севастопольської міської Ради) - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

10.09.2013 Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 46 Севастопольської міської Ради та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) від 25.12.2012, визнання недійсним повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, або цінової пропозиції, або пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, та визнання недійсними договору закупівлі послуг за державні кошти № 2 від 08.01.2013 та додаткової угоди № 1 від 29.01.2013 до договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2 від 08.01.2013, укладених між Севастопольською загальноосвітньою школою №46 Севастопольської міської Ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 203, 215-216, 236 Цивільного кодексу України, статті 1, 17 Закону України «Про здійснення державних закупівель», статті 5, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», обґрунтовані порушенням відповідачами прав держави в особі Севастопольської міської Ради щодо раціонального та ефективного використання коштів місцевого бюджету у галузі освіти шляхом проведення конкурсних торгів в умовах недобросовісної конкуренції між учасниками - фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які є пов'язаними особами та поведінка яких була узгодженою.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.09.2013 матеріали позовної заяви прийняті до розгляду та справу призначено на 25.09.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 05.11.2013 продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 21.11.2013, вирішено здійснювати розгляд справи колегіально, у складі трьох суддів.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя № 489 від 22.11.2013 призначений повторний автоматичний перерозподіл справи, за результатами якого у справі № 919/1053/13 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Плієва Н.Г, інші судді, які входять до складу колегії - Єфременко О.О., Архипенко О.М.(т. 1 а.с. 219-222).

Ухвалою суду від 25.11.2013 справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.12.2013.

Відповідно до пункту 3.3 рішення зборів суддів господарського суду міста Севастополя від 28.12.2010 (зі змінами) та на виконання рішення зборів суддів господарського суду міста Севастополя від 17.12.2013 у зв'язку з перебуванням судді Плієвої Н.Г. у відпустці, розпорядженням № 521 від 17.12.2013 справа № 919/1053/13 передана судді Кравченко В.Є. Ухвалою суду від 19.12.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Кравченко В.Є., Єфременко О.О., Архипенко О.М. (т. 2 а.с 1-3)

Ухвалами суду від 19.12.2013, 15.01.2014 розгляд справи відкладався на 15.01.2014, 23.01.2014, відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України (т. 2 а.с .46-48, 77-79).

В судовому засіданні, яке відбувалось 23.01.2014, представник прокуратури міста Севастополя, прокурор у справі А.Почка, підтримав предмет і підстави заявленого позову, з урахуванням уточнень, наданих в судовому засіданні 05.11.2013 (т.1 а.с. 188), а саме: уточнив формулювання прохальної частини позову, просив визнати недійсним рішення комітету конкурсних торгів, оформлене протоколом від 25.12.2012 щодо оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) та визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 переможцем конкурсу торгів за предметом закупівлі - міські та приміські перевезення пасажирів наземним транспортом, крім залізничного, за розкладом (послуги з збирання і розвезення школярів), а також просив визнати недійсним договір про закупівлю послуг за державні кошти № 2 від 08.01.2013 та додаткову угоду № 1 від 29.01.2013 до договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2 від 08.01.2013, укладені між Севастопольською загальноосвітньою школою № 46 Севастопольської міської Ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

При наданні усних пояснень прокурор у справі зазначив, що на його думку, при прийнятті спірного рішення та укладенні вищевказаного договору мало місце також порушення статті 3 Закону України "Про здійснення державних закупівель", згідно з якою закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників, відкритістю та прозорістю на всіх стадіях закупівель та недискримінацією учасників, тощо.

Від Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері надійшли до справи письмові пояснення від 22.01.2014, за № 49-70-вих.13 (т. 2 а.с.85-86), в яких підтримав свою позицію щодо пред'явлення позову в інтересах саме Севастопольської міської Ради, оскільки фінансування заходів зі збирання і розвезення школярів здійснюється за рахунок коштів міського бюджету.

Також зазначив, що участь в конкурсних торгах пов'язаних осіб ФОП ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_6 породжує відсутність конкуренції та змагальності між учасниками торгів та призвела до спотворення конкурентного середовища при виборі замовником найбільш економічно вигідної пропозиції та порушенню основоположного принципу здійснення державних закупівель - максимальної економії та ефективності втрачання державних коштів Севастопольської міської ради та взагалі порушує інтереси держави у бюджетній сфері. Письмові пояснені було проголошено судом у судовому засіданні 23.01.2014, з'ясована думка учасників судового процесу з їх приводу.

Представники відповідача - Севастопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №46 Севастопольської міської Ради в судовому засіданні 23.01.2014 позовні вимоги не визнали повністю з підстав, зазначених у відзиві на позов (т.1 а.с. 100-103, 214-216, т.2 а.с. 82-84). Заперечуючи проти позову, сторона стверджувала, що процедура закупівель за державні кошти була проведена з дотриманням вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель». Під час укладення та виконання договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2 від 08.01.2013 та додаткової угоди до нього № 1 від 29.01.2013, укладених між Севастопольською загальноосвітньою школою №46 Севастопольської міської Ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, було забезпечено раціональне та ефективне використання бюджетних коштів. Окрім того, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 добросовісно та якісно виконав умови договору, який закінчив свою дію за часом 31.12.2013, претензій відносно здійснення перевозок щодо нього з боку замовника не було.

Враховуючи вищевикладене, відповідач зазначив про відсутність законних і об'єктивних підстав для визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів, оформлене протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) від 25.12.2012 та договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2 від 08.01.2013, разом з додатковою угодою № 1 від 29.01.2013 до договору, просив у задоволенні позову, з урахуванням останніх уточнень, відмовити повністю.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні 23.01.2014 позовні вимоги не визнали повністю з підстав, зазначених у відзиві на позов (т. 1 а.с. 193-196, 197-200, 208-212, т. 2, а.с. 10-16, 17-20, 59-65), зокрема, зазначаючи, що підприємці ОСОБА_6 та ОСОБА_2 дійсно є співвласниками приватного підприємства «Євротранс», частки яких у статутному фонді підприємства є рівними, проте це підприємство безпосередньо не приймало участі у конкурсних торгах, що відбувалися 25.12.2012. Окрім того, вони є окремими суб'єктами господарювання, не є родичами між собою. За правовою позицією представника цього відповідача, ОСОБА_6 і ОСОБА_2, в розумінні статті 1 частини першої пункту 22 Закону України «Про здійснення державних закупівель» не є пов'язаними особами, та ОСОБА_2, як керівник ПП «Євротранс» та як фізична особа-підприємець не може здійснювати опосередкований контроль над фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, оскільки не має та не може мати будь-яких контрольних та керівних повноважень щодо ОСОБА_6, що виключає узгодженість поведінки між ними при проведенні процедури закупівлі.

Окрім того, ПП «Євротранс» за своїм призначенням є юридичною особою, яка відповідно до вимог статті 96 Цивільного кодексу України, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, засновник юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями його засновника. Також, Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законодавства у транспортній сфері, на думку відповідача ОСОБА_2 та його представника, так і не довів у чому саме полягає завдана відповідачами шкода економічним інтересам держави, нераціональне та неефективне використання грошових коштів з боку відповідачів, у чому саме виразилась недобросовісна конкуренція, у яких саме громадян була підірвана довіра до держави внаслідок протиправних дій відповідачів.

Заперечуючи проти позовних вимог прокурора в частині визнання недійсним договору № 2 від 08.01.2013 про закупівлю послуг за державні кошти та додаткової угоди № 1 від 29.01.2013 до нього, представник ОСОБА_2 вказав на невиконання прокурором та позивачем у справі обов'язку щодо наведення доказів порушення приписів будь-якої частини статті 203 Цивільного кодексу України, якою обґрунтовані вимоги у цієї частині.

Безпосередньо ФОП ОСОБА_2 у судовому процесі просив при розгляді справи звернути увагу на те, що раніше він вже укладав і виконував аналогічні договори з перевезення з додержанням всіх вимог конкурентного законодавства та Закону України «Про здійснення державних закупівель», спірний договір виконав у повному обсязі, а підписання між сторонами додаткової угоди, за наслідком якої була знижена ціна договору до 181566,00 грн, замість первісно визначеної сторонами - 190560,00 грн., навпаки може свідчити лише про наявність збитків у його діяльності та ефективне використання державних коштів.

Представник позивача, Севастопольської міської Ради, у судове засідання 23.01.2014 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні, яке відбувалось 15.01.2014, та яке було відкладено за клопотанням представника Сирського С.В. для формування письмового обґрунтування позиції Севастопольської міської Ради по даній справі, останній усно заявив, що не підтримує позову прокурора, так як не вбачає порушення прав саме Ради (протокол судового засідання, т. 2 а.с 75-76), проте письмову заяву на вимогу суду до 23.01.2014 не надав.

Відповідно до пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Процесуальні права Севастопольської міської Ради було дотримано під час розгляду справи та не обмежено, проте сторона не скористалась своїми правами та обов'язками, встановленими у статті 22 ГПК України. Враховуючи те, що явка представника позивача обов'язковою не визнавалась, а наявні у матеріалах справи докази достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача - за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідачів, дослідивши наявні у справі докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

За запитом цінових пропозицій Комітетом конкурсних торгів Севастопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 46 Севастопольської міської Ради (далі - СЗШ І-ІІІ ступенів № 46 СМР) було проведено конкурсні торги, предметом закупівлі яких було « 60.21.2 Міські і приміські перевезення пасажирів наземним транспортом, крім залізничного, за розкладом (послуги зі збирання і розвезення школярів)». Джерело фінансування - кошти міського бюджету (т. 1, а.с. 26-28).

Відповідно до звіту про результати проведення процедури запиту цінових пропозицій № 2 від 09.01.2013, дата оприлюднення і номер запиту цінових пропозиції опублікованого в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та розміщеного на веб-порталі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України ВДЗ № 133/13 (735/13) від 05.12.2012 № 338555 (т. 1, а.с. 33-34).

Згідно з реєстром отриманих пропозицій на участь у торгах до СЗШ І-ІІІ ступенів № 46 СМР надійшло 3 пропозиції від: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) (отримана замовником 19.12.2012 о 13:30 год); фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) (отримана замовником 19.12.2012 о 15:00 год); фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (далі - ФОП ОСОБА_6) (отримана замовником 20.12.2012 о 18.30 год.) (т. 1, а.с. 35-36).

Розкриття пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій) відбулося 20.12.2012 о 15:00 год, та оформлено відповідним протоколом (т., 1 а.с. 35-36). Протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) від 25.12.2012 оформлено рішення про визнання пропозиції найбільш економічно вигідною, якою визнано пропозицію ФОП ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 37-38).

Згідно з повідомленням про акцепт пропозиції конкурсних торгів, або цінової пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника переможцем конкурсних торгів визнано ФОП ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 39).

За результатами проведеної процедури закупівлі 08.01.2013 між СЗШ І-ІІІ ступенів № 46 СМР (замовником) та ФОП ОСОБА_2 (учасником) був укладений договір про закупівлю послуг за державні кошти.

Відповідно до пункту 1.1. договору замовник доручає і оплачує у межах бюджетного фінансування, а учасник зобов'язується у 2013 році виконувати власними силами послуги код 60.21.2 Міські і приміські перевезення пасажирів наземним транспортом, крім залізничного, за розкладом (послуги зі збирання і розвезення школярів). Учасник надає замовникові послуги з організації підвезення школярів до місця навчання за ціною, зазначеною в ціновій пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі згідно з маршрутом, зазначених у Додатку № 1. Кількість послуг складає 160 днів (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору ціна договору складає 190 560,00 грн без ПДВ. Ціна договору може бути змінена в бік зменшення (без зміни обсягу та якості послуг) за взаємною згодою сторін.

Строк надання послуг визначений сторонами: січень-грудень 2013 року (пункт 5.1 договору).

Строк дії договору сторони визначили у пункті 10.1.- договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013, а в частині зобов'язань - до повного належного виконання сторонами (т. 1 а.с. 17-21).

Додатковою угодою № 1 від 29.01.2013 до договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2 від 08.01.2013 сторони домовились про внесення змін до пункту 3.1 договору, яку виклали у наступній редакції: «Ціна договору становить 181 566,00 грн. Кількість перевозок за рік встановлює 181 556/1134,79 = 160».

Пункт 5.1 договору викладений у наступній редакції: «Строк надання послуг визначається відповідно до цінової пропозиції учасника і становить 1134,79 грн/день з січня по грудень 2013 року» (т. 1 а.с. 23).

Звертаючись до суду з позовом, прокурор серед підстав остаточних вимог, зазначав, що конкурсні торги було проведено в умовах недобросовісної конкуренції між учасниками, зокрема ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які є пов'язаними особами, всупереч принципам здійснення державних закупівель, встановлених Законом України «Про здійснення державних закупівель» та з порушенням вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції», а укладений договір, додаткова угода до нього та рішення комітету конкурсних торгів СЗШ І-ІІІ ступенів № 46 СМР підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з відповідними позовами.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Аналогічно, згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах держави.

У рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно формулює, у чому саме полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Також, у пункті 2 резолютивної частини цього рішення вказано, що під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", визначеним в частині другій статті 2 ГПК України, слід розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

У пункті 2.10 постанови Пленум Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 визначено, якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин. Прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією з сторін є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається друга сторона.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про освіту» до органів управління освітою в Україні належать, зокрема, місцеві державні адміністрації і органи місцевого самоврядування, а також утворені місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування структурні підрозділи з питань освіти (місцеві органи управління освітою).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про освіту» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції, зокрема, забезпечують у сільській місцевості регулярне безкоштовне підвезення до місця навчання і додому дітей дошкільного віку, учнів та педагогічних працівників.

Місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створюються відповідні органи управління освітою, діяльність яких спрямовується на: управління навчальними закладами, що є комунальною власністю.

Місцеві органи управління освітою у здійсненні своїх повноважень підпорядковані місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та відповідним державним органам управління освітою.

Статтею 18 Закону України «Про освіту» передбачено, що навчальні заклади створюються органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування. Навчальний заклад набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Навчальні заклади діють на підставі власних статутів.

Відповідно до Статуту СЗШ І-ІІІ ступенів № 46 СМР, затвердженому рішенням Севастопольської міської Ради № 1643 від 13.03.2007 СЗШ І-ІІІ ступенів № 46 СМР є комунальним загальноосвітнім навчальним закладом (т. 1 а.с. 63-79).

Засновником та власником школи є територіальна громада міста Севастополя в особі Севастопольської міської Ради.

Згідно з додатком № 11 «Розподілення витрат бюджету між міським бюджетом та бюджетами районів» до рішення Севастопольської міської Ради № 5054 від 26.12.2012 «Про міський бюджети міста Севастополя на 2013 рік» до видатків міських бюджетів у галузі освіти належить фінансування закладів та заходів у галузі освіти.

Відповідно до документації конкурсних торгів джерелом фінансування закупівлі послуг з перевезення, що є предметом розгляду у цій справі, є кошти міського бюджету. (т.1 а.с. 26)

Отже, фінансування заходів зі збирання і розвезення школярів здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету - коштів Севастопольської міської Ради.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що прокурор правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме - Севастопольську міську Раду.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених прокурором позовних вимог, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти встановлює Закон України від 01.06.2010 «Про здійснення державних закупівель» (далі - Закон). Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 1 цього Закону державна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.

Поняття державні кошти наведено в пункті четвертому частини першої статті першої Закону, зокрема, це кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями.

Згідно з положеннями частини першої статті другої Закону цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень.

Статтею 3 Закону передбачені принципи державних закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції», узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність. бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання. або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання.

Згідно з частиною першою та пунктом 4 частини другої статті 6 вказаного Закону України, антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Таким чином, для кваліфікації дій, як антиконкурентних, обов'язково має бути встановлений факт вчинення узгоджених дій та настання або реальна можливість настання внаслідок їх вчинення недопущення, усунення чи обмеження конкуренції з обов'язковим з'ясуванням того, в чому конкретно такі наслідки антиконкурентних дій могли б полягати або полягають.

В пункті 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» також зазначено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з оцінкою дій чи бездіяльності суб'єктів господарювання як погодженої конкурентної поведінки (стаття 5, частини перша - четверта статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), господарським судам слід з'ясовувати та перевіряти належними засобами доказування фактичні обставини, пов'язані з наявністю або відсутністю безпосереднього впливу таких дій (бездіяльності), - наприклад, укладання угоди або прийняття рішення в будь-якій формі, - на умови виробництва, придбання чи реалізації певного товару, в тому числі на такі параметри ринку, як можливі обсяги реалізації, загальний рівень цін на ринку тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, конкурсні торги за предметом закупівлі «« 60.21.2 Міські і приміські перевезення пасажирів наземним транспортом, крім залізничного, за розкладом (послуги зі збирання і розвезення школярів)», проводились СЗШ І-ІІ ступенів № 46 СМР публічно. Про проведення процедури закупівлі було опубліковано відповідне оголошення у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель ВДЗ № 133/13 (735/13) від 05.12.2012, № 338555, взяти в них участь могла будь-яка особа.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про здійснення державних закупівель», відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів пропозиції конкурсних торгів мають право подавати всі зацікавлені особи.

Частиною п'ятою статті 28 Закону України «Про здійснення державних закупівель» встановлено, що замовник визначає переможця торгів з числа учасників, пропозиції конкурсних торгів яких не було відхилено згідно з цим Законом (у кількості не менше двох), на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у документації конкурсних торгів.

Критеріями оцінки є:

у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок - ціна;

у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема такими, як: якість виконання робіт, послуг; умови оплати; строк виконання; гарантійне обслуговування.

Статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» закріплено, що економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно з протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій), методикою оцінки є визначення учасника, який подав пропозицію, що відповідає вимогам замовника, зазначеним у запиті цінових пропозицій, та має найнижчу ціну (пункт 7 протоколу) (т. 1 а.с. 37-38).

Таким чином, в даному конкретному випадку критерієм економічної конкуренції (змагальності) виступав ціновий критерій.

Статтею 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» встановлено, що переможець процедури закупівлі - учасник, пропозицію конкурсних торгів або цінову пропозицію якого визнано найбільш економічно вигідною та акцептовано у разі проведення торгів (конкурсних торгів), або учасник, пропозицію якого прийнято за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, або учасник процедури електронного реверсивного аукціону, який під час проведення торговельної сесії електронного реверсивного аукціону запропонував найнижчу ціну договору (лота) та заявка якого визнана такою, що відповідає вимогам документації електронного реверсивного аукціону;

З матеріалів справи вбачається, що у всіх учасників конкурсних торгів ціна була різною: ФОП ОСОБА_1 - 197 760,00 грн; ФОП ОСОБА_2 - 190 560,00 грн; ФОП ОСОБА_6 - 195 680,00 грн (т. 1 а.с. 35-36).

Враховуючи те, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було запропоновано нижчу цінову пропозицію -, тобто в даному випадку найвигідніші умови майбутнього договору, а ціна переможця за оцінкою пропозицій учасників торгів становить -100 балів, то власне ФОП ОСОБА_2 і виграв торги.

Результати проведених конкурсних торгів його учасниками не оскаржувались, переможця конкурсу визначено за конкретним заздалегідь встановленим критерієм - ціновою пропозицією.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на наявність узгоджених дій ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_6 під час проведення конкурсних торгів, що призвело до спотворення його результатів. Зазначена обставина, на думку прокурора, також знайшла відображення у рішенні Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.06.2013 по справі № 27/24-13-РШ, яким дії ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_6 під час їх участі у процедурі запиту цінових пропозицій за предметом закупівлі « 60.21.2 Міські і приміські перевезення пасажирів наземним транспортом, крім залізничного, за розкладом (послуги зі збирання і розвезення школярів)», що проведені у грудні 2012 СЗШ № 46 СМР, були визнані такими, що порушують, передбачені пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та кваліфікуються відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» як вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Цим же рішенням на ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_6 накладений штраф за дане порушення у розмірі 5 000,00 грн. (т. 1 а.с. 86-89).

В обґрунтування зазначеного рішення та позовних вимог прокурора було покладено, у тому числі, висновки про схожість в оформленні і зовнішньому вигляді пропозицій конкурсних торгів (однакове розміщення тексту, стилі викладу матеріалів, допущенні однакових стилістичних конструкцій).

Судом надана оцінка рішенню Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.06.2013 по справі № 27/24-13-РШ.

Так, зі змісту наданої учасниками торгів замовнику документації вбачається, що у фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_6 наявна ідентичність документації, що також підтверджується матеріалами справи, а саме:

- з довідок про відсутність заборгованості з податків та зборів з Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя вбачається, що вони були отримані ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в один й той же день - 19.12.2012, за послідовними номерами № 6819/10/19-0 та 6820/10/19-0 (т. 1 а.с. 44-45); крім того, за інформацією отриманою СМТВ АМКУ від Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби (лист від 25.04.2013 № 1261/911.90-28) ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_2 зверталися за отриманням вказаних довідок із заявами в один й той же день - 13.12.2012, які були зареєстровані за послідовними номерами - № 12580/10 та 12581/10 (т. 1 а.с. 59);

- з довідок про відсутність рішення у встановленому законом порядку про визнання учасника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури вбачається, що вони були отримані ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в ТОВ «Кримський регіональний центр з питань банкрутства» в один й той же день - 05.12.2012 за послідовними номерами № 709 та № 710 (т. 1 а.с. 42-43); крім того, з банківської виписки, виданої ТОВ «Кримський регіональний центр з питань банкрутства» листом від 24.05.2013 № 2 вбачається, що ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_2 здійснювали оплату за вказані довідки у сумі 200,00 грн через ПАТ «Банк «Морський» одночасно 04.12.2012 о 16 год 18 хв (т. 1 а.с. 58);

- з довідок (форма яких не встановлена замовником), наданих ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_2, що містять відомості щодо притягнення учасників згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення, а також засудження за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупівлі чи інший злочин, вчинений з корисних мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку, вбачається повна ідентичність за змістом (т. 1 а.с. 40-41);

- з листів ФОП ОСОБА_12 та ОСОБА_2 про наявність досвіду виконання аналогічних договорів закупівлі послуг щодо організації підвозу школярів, надання яких не передбачена документацією запиту цінових пропозицій, вбачається ідентичність за змістом (т. 1 а.с. 46-47).

Проте, суд звертає увагу на пункти 8.3 та 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» від 26.12.2011 № 15, в яких чітко зазначено, що ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому, схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.

Суд має з'ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб'єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність у діях (бездіяльності) суб'єкта господарювання ознак зловживання монопольним (домінуючим) становищем, господарському суду необхідно з'ясовувати, яким саме чином такі дії (бездіяльність) призвели чи могли призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів і в чому конкретно полягають чи могли полягати відповідні негативні наслідки.

З огляду наведеного, суд вважає, що будь-яке співпадання в оформленні і зовнішньому вигляді пропозицій конкурсних торгів в даному конкретному випадку не має правового значення, оскільки за умови проведення конкурсних прилюдних торгів, єдиним критерієм, який висувається до документації учасника конкурсних торгів, є відповідність її вимогам замовника конкурсних торгів, визначених відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель».

У даному випадку конкурсна документація фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_6 була прийнята та допущена замовником торгів, а критерієм змагальності, як зазначалось, виступали цінові пропозиції, які були різними.

Аналізуючи сукупність встановлених обставин у справі, колегія суддів дійшла до висновку, що посилання прокурора на схожість документації є безпідставними, оскільки це не впливало на проведення торгів та не усувало критерію змагальності, встановлення якого є обов`язковим для кваліфікацій дій осіб як антиконкурентних.

Дані обставини, на думку суду, можуть лише свідчити про одночасну підготовку необхідної для торгів документації, враховуючи умови публічності та строковості надання необхідного пакету документів, однак жодним чином не може свідчити про узгодженість дій ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_6 по спотворенню результатів торгів.

Щодо доводів прокурора, викладених в обґрунтування позовних вимог, із посиланням на статтю 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статтю 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель", про пов'язаність осіб - ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які брали участь у конкурсних торгах, суд зазначає наступне.

Визначення поняття "пов'язана особа" наведене у пункті 22 частини другої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель», зокрема, пов'язаною особою є юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі, оператором електронного майданчика або контролюється таким учасником процедури закупівлі, оператором електронного майданчика, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі, оператором електронного майданчика. Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу учасника процедури закупівлі, оператора електронного майданчика або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого учасника процедури закупівлі, оператора електронного майданчика, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), яка становить не менш як 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі, оператора електронного майданчика. Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу учасника процедури закупівлі, оператора електронного майданчика (голосів у органі управління) визначається як загальний обсяг корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам її сім'ї та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї. Для цілей цього Закону членами сім'ї вважаються подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи за умови їх постійного проживання разом із пов'язаною особою і ведення з нею спільного господарства.

Згідно з абзацом четвертим статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

Як вбачається з матеріалів справи, до комітету конкурсних торгів СЗШ І-ІІІ ступенів № 46 СМР на участь у торгах надійшло три пропозиції (т. 1 а.с. 35-36) від:

1) ФОП ОСОБА_1;

2) ФОП ОСОБА_2;

3) ФОП ОСОБА_6

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є засновниками приватного підприємства «Євротранс» (ідентифікаційний код - 32784739) (далі - ПП «Євротранс»), розмір статутного капіталу якого складає - 2 800 000,00 грн. Розмір внеску ОСОБА_2 до статутного капіталу ПП «Євротранс» складає - 1 400 000,00 грн (тобто 50 %), розмір внеску ОСОБА_6 до статутного капіталу ПП «Євротранс» складає - 1 400 000,00 грн (тобто 50 %). Директором ПП «Євротранс» є ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 52-53).

Окрім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстровані як самостійні фізичні особи-підприємці, які здійснюють окрему господарську діяльність (т. 1 а.с. 91, 145).

Згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності ПП «Євротранс», також як і ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_6 є «пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення» (т.1 а.с. 48-53).

Аналізуючи сукупність встановлених обставин у справі, суд дійшов до висновку, що, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не є пов'язаними між собою особами, в розумінні статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель», оскільки як вже зазначалось вище вони, окрім засновників ПП «Євротранс», є окремими суб'єктами господарювання, що здійснюють вид діяльності « 49.31 пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення», їх частки у статутному капіталі ПП «Євротранс» є рівними (по 50%), безпосередньо ПП «Євтротранс» не приймало участі у конкурсних торгах СЗШ І-ІІІ ступенів № 46 СМР, що відбувалися 25.12.2012, що виключало можливість ОСОБА_2, як керівника ПП «Євротранс», та як фізичної особи-підприємця, вирішально впливати на ФОП ОСОБА_6, як учасника процедури закупівлі, здійснюючи контроль. Докази відносно того, що ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є членами сім'ї в матеріалах справи також відсутні.

Наявність договірних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з ПП «Євротранс» щодо орендних транспортних засобів не є належним та допустимим доказом пов'язаності осіб в розумінні статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Отже, доказування не повинно ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів критично оцінює висновки, здійснені у рішенні Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.06.2013 по справі № 27/24-13-РШ щодо порушення ФОП ОСОБА_2 вимог чинного законодавства України про захист економічної конкуренції, посилаючись на послідовність співпадання, ідентичне оформлення певних документів та узгодженість підготовки тендерної документації учасниками торгів, як такі, що ґрунтуються на припущеннях щодо вчинення узгодженості вказаних дій та не повному з'ясуванні всіх обставини справи, а спотворення результатів проведених торгів взагалі не доведено.

Крім того, рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято 26.06.2013, а протокол щодо оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) та визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 переможцем конкурсу - на півріччя раніше - 25.12.2012, коли договір вже виконувався і жодних заперечень від вищевказаних трьох учасників і замовника не надходило.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, судом встановлено, що рішення комітету конкурсних торгів СЗШ І-ІІІ ступенів № 46 СМР, оформлене протоколом від 25.12.2012 щодо оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) та визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 переможцем конкурсу торгів за предметом закупівлі - міські та приміські перевезення пасажирів наземним транспортом, крім залізничного, за розкладом (послуги з збирання і розвезення школярів), було прийнято СЗШ І-ІІІ ступенів № 46 СМР із дотриманням вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель», підстави для визнання його недійсним відсутні.

Також суд звертає увагу на те, що враховуючи обов'язок позивача у разі наявності декілька відповідачів у справі викласти зміст позовних вимог та обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги, з зазначенням доказів - щодо кожного з них, прокурором не було зазначено ні в позовній заяві, ні під час розгляду справи, як повинні відповідати кожний із відповідачів - ФОП ОСОБА_2 та СЗШ І-ІІІ ступенів № 46 СМР за вимогою про визнання недійсним рішення комітету конкурсних торгів СЗШ І-ІІІ ступенів № 46 СМР, оформленого протоколом від 25.12.2012 щодо оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій), за виключенням інших учасників конкурсних торгів (ФОП ОСОБА_6 і ФОП ОСОБА_1), так як у разі визнання рішення недійсним воно повинно бути оцінено на предмет відповідності закону під час його прийняття, а не під час його реалізації та наслідків.

Відмовляючи у частині вимог про визнання недійсними договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2 від 08.01.2013 та додаткової угоди № 1 від 29.01.2013 до нього, суд виходив з наступних мотивів.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання правочинів недійсними прокурор посилається на те, що вони суперечать інтересам держави в сфері державних закупівель, що полягає у порушенні принципу економії та ефективності витрачання державних коштів.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У пункті 3.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 N11 визначено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частина перша статті 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

До господарських договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства і спрямовані, зокрема, на:

- використання всупереч законові державної або комунальної власності;

- незаконне заволодіння, користування розпорядження (в тому числі відчуження) об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14, 15 Конституції України);

- відчуження викраденого майна;

- виробництво і відчуження певних об'єктів, вилучених або обмежених у цивільному обігу (відповідні види зброї, боєприпасів, наркотичних засобів, іншої продукції, що має властивості, небезпечні для життя та здоров'я громадян, тощо);

- виготовлення і поширення літератури та іншої продукції, що пропагує війну, національну, расову чи релігійну ворожнечу;

- приховування від оподаткування доходів, інше ухилення від сплати податків;

- виготовлення чи збут підробних документів і цінних паперів;

- незаконне вивезення за кордон валютних коштів, матеріальних чи культурних цінностей;

- використання власного майна на шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

З аналізу спірного договору не вбачається, що він укладений із завідомо суперечною інтересам держави і суспільства метою, оскільки колегія суддів враховує, що пропозиція відповідача ФОП ОСОБА_2 була найбільш економічно вигідною, так як інші учасники пропонували більш високу вартість своїх послуг.

Також необхідно звернути увагу на те, що підписання між сторонами додаткової угоди № 1 від 29.01.2013, за наслідком якої була знижена ціна договору до 181 566,00 грн, замість первісно визначеної - 190 560,00 грн., свідчить про неодержання ФОП ОСОБА_2 доходу за цим договором перевезення, на який він розраховував при участі у конкурсі і укладенні основного договору та, навпаки, про ефективне використання державних коштів з боку Севастопольської міської Ради і другого відповідача.

Таким чином, на думку суду, зміст правочину відповідає принципу ефективності та результативності бюджетної системи України, оскільки при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Окрім того, у теперішній час строк дії договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2 від 08.01.2013 та додаткової угоди № 1 від 29.01.2013, укладеного між СЗШ І-ІІІ ступенів № 46 СМР та ФОП ОСОБА_2, припинив свою дію за строком дії, договірні зобов'язання ОСОБА_2 виконані в повному обсязі, будь-яких зауважень з приводу його виконання з боку замовника не надходило. Договір, в силу вимог спеціального Закону, укладається на один рік та не може бути пролонгованим. Вимога щодо визнання цього правочину недійсним не створює за собою будь-яких правових наслідків.

Враховуючи вищевикладене, доводи прокурора щодо порушення відповідачами одного із основоположних принципів здійснення державних закупівель - максимальної економії та ефективності витрачання державних коштів - Севастопольської міської Ради, а також порушення інтересів держави у бюджетній сфері в особі Севастопольської міської Ради є хибними та спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 29, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю .

Повне рішення складено 28.01.2014

Головуючий - суддя підпис В.Є. Кравченко

Судді підпис О.О. Єфременко

підпис О.М. Архипенко