Рішення

від 29.01.2014 по справі 927/1586/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

« 29» січня 2014 року справа № 927/1586/13

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології», 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 А

Відповідач: Фермерське господарство «Добрий пан»,

17572, Чернігівська область, Прилуцький район, с. Нетяжино, провулок Перемоги, б. 9

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 224561,29 грн.

Суддя Мурашко І.Г.

Представники сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» заявлено позов до Фермерського господарства «Добрий пан» про стягнення 224561,29 грн. заборгованості, з якої 184800 грн. сума основного боргу, 913,51 грн. пені за період з 08.03.2013 р. по 04.12.2013 р., включно, 1887,78 грн. 30% річних за той же період, 36960 грн. штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу товару № КП 1402/13 від 27.02.2013 р.

Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив, у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання був двічі повідомлений за адресою його державної реєстрації (а.с. 33,55).

Розгляд справи відкладався ухвалою суду від 16.01.2014 р., в якій, зокрема, відповідач був попереджений про можливість надіслати до суду поштовим зв'язком відзиву на позов та документи в разі неможливості з'явитись в судове засідання, однак, відповідач наданими йому правами не скористався, будь-яких документів, заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Від позивача надійшло клопотання № 20/01/14 від 20.01.2014 р. про припинення провадження у справі в частині основного боргу у розмірі 150800,00 грн., у зв'язку із частковою сплатою, що підтверджується залученою до матеріалів справи банківською випискою від 30.12.2013 р. (а.с. 55-57). Позовні вимоги в сумі 34800 грн. основного боргу, 913,51 грн. пені за період з 08.03.2013 р. по 04.12.2013 р., включно, 1887,78 грн. 30% річних за той же період, 36960 грн. штрафу позивач підтримав в повному обсязі. Також позивачем заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника у судовому засіданні, за наявними документами в матеріалах справи. Суд заявлене позивачем клопотання задовольнив.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

Встановив:

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

27.02.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» (продавець) та Фермерським господарством «Добрий пан» (покупець) укладено договір купівлі-продажу товару № КП 1402/13 (а.с. 14-16).

Згідно з п.1.1., п. 1.2. договору він визначає умови купівлі-продажу товару (засобів захисту рослин, та/або мікродобрив, та/або міндобрив, та/або насіння) на умовах відстрочення платежу. Предметом договору є товар, який належить продавцю (позивачу) на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.п. 2.1.-2.2. договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною та/або накладних документах на відпуск товару. Всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

За умовами п.п. 2.3.-2.4. договору загальна сума даного договору визначається сукупністю додатків та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), які підписані у період дії даного договору. Ціна товару, що є предметом даного договору, вказується у додатках до даного договору в національній валюті. Сторони встановлюють ціну на вартість товару у гривнях, а також визначають її еквівалент у доларах США.

Відповідно до п. 3.2. договору товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних.

За умовами п. 4.7. договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до Покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем товару.

Згідно з п. 5.1., п. 5.3. договору покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід'ємною частиною цього договору із врахуванням положень п. 2.4. та розділу 5 даного договору. Вартість товару оплачується на поточний рахунок продавця в національній валюті, згідно цін вказаних у відповідних додатках до договору із врахуванням положень п. 2.4. та розділу 5 даного договору.

Відповідно до п.5.5. Договору сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного Договору проводиться наступним чином:

- 30% від вартості товару, а саме 79200,00 грн. попередньо оплачується покупцем в строк до 07 березня 2013 року;

- 70% від вартості товару, саме 184800,00 грн. оплачується покупцем в строк до 01 грудня 2013 року.

За умовами п.п.6.1. - 6.2. договору покупець зобов'язаний прийняти товар на умовах, визначених договором, провести оплату за товар в строк і на умовах, вказаних в ст.5 цього Договору, а продавець зобов'язаний передати товар покупцю згідно умов договору.

Відповідно до п. 11.1. договору він діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору.

Як вбачається з Додатку №1 до договору купівлі-продажу № КП 1402/13 від 14 лютого 2013 року, підписаного між сторонами, загальна вартість товару (гібрид кукурудзи NS-208) з ПДВ складає 264000,00 грн. (а.с.17).

Позивачем відповідно до умов договору було поставлено, а відповідачем в особі директора Полухіна В.М. отримано товар на загальну суму 264000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000113 від 10.04.2013 р. на суму 264000,00 грн., копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 18).

Відповідач за отриманий товар розрахунок здійснив частково на суму попередньої оплати 79200 грн., з порушенням строків оплати (п. 5.5 договору), що підтверджується банківською випискою від 29.03.2013 р., копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.19).

З урахуванням викладеного, позивачем пред'явлено до стягнення 184800 грн. сума основного боргу за поставлений товар.

22.01.2014 р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про припинення провадження по справі в частині основного боргу на суму 150800 грн. відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем після порушення провадження по справі (16.12.2013 р.), що підтверджується доданою до матеріалів справи банківською випискою від 30.12.2013 р. (а.с. 55-57).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд клопотання позивача задовольнив та провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 150800 грн. припинив за відсутністю предмета спору.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач порушив умови договору - за вартість отриманого товару своєчасно в повному обсязі не розрахувався.

Позивачем підтримано позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 34800 грн. Суд, перевіривши розрахунок позивача, прийшов висновку, що ним невірно визначено залишок боргу за спірним договором, що складає 34000 грн. (184800 грн. -150800 грн.). Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню частково в сумі 34000 грн. основного боргу.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення) від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки.

Відповідно до п. 8.4 договору покупець у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 р. пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Отже, правомірним є нарахування позивачем пені та штрафу згідно умов договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 р. сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з прострочення сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

Згідно п. 8.6 договору сторони, згідно п. 2 ст. 625 ЦКУ дійшли згоди, що покупець у випадку порушення строків оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 1887,78 грн. 30% річних за період з 08.03.2013 р. по 04.12.2013 р., включно, 913,51 грн. пені за той же період та 36960 грн. штрафу.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд, перевіривши розрахунок пені та 30% річних, встановив що позивачем допущено помилку, оскільки не враховано вимоги ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, згідно якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Виходячи з вищезазначеного, прострочка виконання зобов'язання щодо сплати 184800,00 грн. відповідно до п. 5.5 договору настала 03.12.2013 р., замість 02.12.2013 р.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пені та 30% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 847,69 грн. та 1735,89 грн. відповідно, а вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 36960 грн. підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

У відповідності до п.п.1,2 п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Тобто, в даному випадку, сума судового збору, яка підлягала сплаті позивачем - 4491,23 грн. Фактично, згідно платіжного доручення № 1476 від 04.12.2013 р., позивачем сплачено 4500 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, підлягає поверненню позивачу 8,77 грн. зайво сплаченого судового збору.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно обсягу задоволених позовних вимог згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 150800 грн.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Добрий пан» (17572, Чернігівська область, Прилуцький район, с. Нетяжино, провул. Перемоги, 9, код ЄДРПОУ 37984936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 А, п/р 26000013010840 в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» в м. Києві, МФО 320627, код ЄДРПОУ 36376609) - 34000,00 грн. боргу, 36960 грн. штрафу, 847,69 грн. пені, 1735,89 грн. 30% річних, 4486,87 грн. судового збору.

4. В решті позову відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 А, п/р 26000013010840 в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» в м. Києві, МФО 320627, код ЄДРПОУ 36376609) з Державного бюджету України (р. 31217206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, код бюджетної класифікації 22030001)- 8,77 грн. надлишково сплаченого судового збору, відповідно до платіжного доручення № 1476 від 04.12.2013 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 927/1586/13 Господарського суду Чернігівської області.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Г.Мурашко