ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" січня 2014 р. Справа № 809/425/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,
представників сторін:
позивача - Ковалюк Г.І.,
відповідача - Гнатюк Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Галпро»
про стягнення податкового боргу в сумі 721839,77 грн., -
ВСТАНОВИВ:
05.02.2013 року державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Галпро» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 721839,77 грн.
Ухвалою суду від 06.02.2013 року за цим позовом відкрито провадження в адміністративній справі №809/425/13-а та вона призначена до розгляду.
Ухвалою від 20.02.2013 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №2а-3034/12/0970.
Провадження в справі поновлено 23.12.2013 року в зв'язку з набранням законної сили вказаним судовим рішенням.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимог податкового законодавства України заборгував сплату до бюджету податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства на загальну суму 721839,77 грн., які встановлені йому згідно податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Івано-Франківську від 12.09.2012 року за №№0000862203 та 0000872203.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, викладених в письмовому запереченні від 18.02.2013 року. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Галпро» (ідентифікаційний код в ЄДР 35021857) 06.04.2007 року зареєстроване як юридична особа за адресою: вул. Молодіжна, буд.54, кв. 44, м. Івано-Франківськ, 76009, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.12.2012 року за №15471226 (а.с. 6-8).
Податковим органом з 16.08.2012 року по 29.08.2012 року проведена виїзна документальна перевірка відповідача, за результатами якої складено акт від 29.08.2012 року за №6502/22-3/35021857 (а.с. 9-22).
На підставі вказаного акта перевірки позивачем винесені податкові повідомлення-рішення від 12.09.2012 року за №№0000862203 та 0000872203, котрими відповідачу збільшені суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість з урахуванням штрафний (фінансових) санкцій на 50134,00 грн. та 638884,00 грн., відповідно. Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, однак податковий борг він не сплатив (а.с. 9-25).
В попередні податкові звітні періоди за відповідачем був облікований податковий борг, тому позивачем була винесена податкова вимога форми «Ю» від 31.07.2012 року за №1519 на загальну суму 120920,63 грн. Вказана вимога направлена відповідачу, однак борг в повному обсязі ним сплачений не був (а.с. 26).
Крім того, податковий борг відповідача підтверджується перевіреними судом обліковими картками платника податку, довідкою про борг від 20.01.2014 року та на момент розгляду справи судом становить 721839,77 грн. (а.с. 100-103).
Таким чином, сума податкових зобов'язань відповідача з податку на прибуток підприємства становить 52855,47 грн. та податку на додану вартість - 668984,30 грн.
Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.2011 року, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно підпунктів 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У відповідності до вимог пункту 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктами 49.1 та 49.2 статті 49 Кодексу встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.2 Кодексу встановлено, що у разі, коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно пункту 59.5 статті 59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно пункту 126.1 статті 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно пункту 203.1 статті 203 Кодексу податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 Кодексу).
Відповідальність платників податків та підстави до застосування санкцій за порушення норм, встановлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлена главою 11 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до статті 109 Кодексу податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Нормами статті 111 Кодексу встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно пункту 113.3 статті 113 Кодексу штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.
Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Таким чином, позивачем правомірно встановлені штрафні (фінансові) санкції відповідачу за порушення вимог податкового законодавства.
Окрім вказаного, судом установлено, що відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 року у справі №876/26/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Галпро» до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2012 року за №№0000862203 та 0000872203 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Галпро» залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 року в адміністративній справі №2а-3034/12/0970 про відмову в задоволенні позову - без змін. Тобто, судом визнані правомірними вказані вище податкові повідомлення-рішення позивача в даній справі (а.с. 75-79).
У відповідності до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, суд дійшов висновку, що узгоджена сума податкових зобов'язань відповідача з податку на прибуток підприємства в сумі 668984,30 грн. та податку на додану вартість в сумі 52855,47 грн., які ним не сплачені, являються його податковим боргом.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом станом на момент розгляду справи судом, становить 721839,77 грн .
Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача правомірні та обґрунтовані, а тому позов слід задовольнити в повному обсязі.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути на користь бюджету з товариства з обмеженою відповідальністю «Галпро» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35021857) податковий борг в сумі 721839 (сімсот двадцять одна тисяча вісімсот тридцять дев'ять) грн. 77 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане товариство та за рахунок готівки, що йому належить.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, установлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров
Постанова в повному обсязі складена 24.01.2014 року.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2014 |
Оприлюднено | 03.02.2014 |
Номер документу | 36864112 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Бобров Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні