Постанова

від 16.01.2014 по справі 2а-12349/12/0170/24

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2014 р. 15:31 Справа №2а-12349/12/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

від позивача - Компанейцев С.В., паспорт серії НОМЕР_1;

від відповідача - Горбань А.В., паспорт серії НОМЕР_2;

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007112204 від 23 жовтня 2012 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Позивач вказує, що відповідачем не наведено доказів фіктивності (нікчемності, недійсності тощо) укладених між ТОВ «Юг-Транс» та ПП «Аланар» правочинів, що свідчить про безпідставність, необґрунтованість та протиправність податкового повідомлення-рішення №0007112204 від 23 жовтня 2012 року, що у свою чергу є підставою для скасування такого податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23 листопада 2012 року задоволено клопотання позивача та призначено судову експертизу по справі (т.1,а.с.56).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №439337 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, та присвоєно ідентифікаційний код - 34523585 (т.1,а.с.9).

Згідно з Довідкою АА №008582 з ЄДРПОУ видами діяльності ТОВ «Юг-Транс» за КВЕД є: 60.21.1 Діяльність автомобільного регулярного транспорту; 60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту; 60.22.0 Діяльність таксі; 50.20.0 Технічне обслуговування та ремонт автомобілів; 22.12.0 Видання газет; 74.40.0 Рекламна діяльність.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи: 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Жуковського, буд. 16. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 18.08.2006 за №4848/29-0.

Позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Юг-Транс» проведена відповідачем з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Аланар» (ЄДРПОУ 36951716) за серпень 2011р.

За результатами перевірки 10.10.2012 року складений акт № 7298/22-3/34523585 від 10.10.2012 року (а.с.24-30), згідно з яким позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ «Юг-Транс» встановлено порушення: п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), донараховано податку на прибуток у сумі - 95635 грн. у т.ч. 3 кв. 2011р. - 95635,0 грн.

Перевіркою встановлено, що оскільки ПП «Аланар» не знаходиться за податковою адресою, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Невиконання законодавчо встановлених обов'язків по сплаті податку на додану вартість суб'єктів господарювання доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум ПДВ суб'єктів господарювання при тому, що ТОВ «Юг-Транс», за рахунок вищезазначених контрагентів отримало податкову вигоду шляхом формування «штучного» податкового кредиту з ПДВ.

Також в акті № 7298/22-3/34523585 від 10.10.2012 року (с.5 акту) зазначено, що відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності, системою автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ «Юг-Транс», та його контрагентів встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, що мають стани відмінні від «0», Порядок реєстрації суб'єктів господарювання визначено Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», на порушення норм якого щодо не знаходження за юридичною адресою і зроблено посилання в акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Зазначено, що органами ДПС встановлено, що ПП «Аланар» не знаходиться за вказаним у свідоцтві про державну реєстрацію місцезнаходженням, про що у встановленому порядку надані відомості до державного реєстратора, а саме не встановлення місця знаходження юридичної особи.

Перевіркою встановлено, що господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операції, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів (т.1,а.с.28).

На підставі акту перевірки № 7298/22-3/34523585 від 10.10.2012 року ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС прийняте податкове повідомлення-рішення №0007112204 від 23 жовтня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 95635 грн. 00 коп. (т.1,а.с.31).

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI .

Відповідно до норм п.14.1.181 ст.14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів ( послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари ( послуги) відрізняються більш ніж 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари ( послуги), та складається із сум податків, нарахованих ( сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом статті 193 та статтею 194 протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) в зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що достатніми підставами для включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання платником податку товарів та послуг, використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності, сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, наявність належним чином оформленої накладної.

Також згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом встановлено, що позивач здійснює господарську за КВЕД: 60.21.1 Діяльність автомобільного регулярного транспорту; 60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту; 60.22.0 Діяльність таксі; 50.20.0 Технічне обслуговування та ремонт автомобілів; 22.12.0 Видання газет; 74.40.0 Рекламна діяльність.

Також судом встановлено, що для здійснення діяльності, підприємець має власні основні фонди: вантажні автомобілі, транспортні засоби, що підтверджується наданими суду документами (т.2,а.с.8-19).

Відповідно до наданих свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів ТОВ «Юг-Транс» є власником даних автомобілів.

Також згідно з договором №25 від 17 грудня 2010 року укладеним між ДП АТП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (виконавець) та ТОВ "Юг-Транс" (клієнт): виконавець зобов'язується надати послуги по стоянці автотранспорту, що належить клієнту, а саме двох автобусів Богдан А-092: АК 0077АА, та АК 5835 АА (т.2,а.с.7).

Судом встановлено, що 02.07.2010 між TOB «Юг-Транс» та ПП «Аланар» укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів № 70, згідно якого TOB «Юг-Транс» отримує від ПП «Аланар» послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів (т.1а.с.32-34).

Відповідно до п.2.1 технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів відповідно до умов цього договору здійснюється на місці, у TOB «Юг-Транс», в порядку щомісячного планового технічного обслуговування (ТО-1, ТО-2), та включають в себе перелік робіт з технічного обслуговування.

Згідно з п. 3.1 TOB «Юг-Транс» оплачує ПП «Аланар» послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів на підставі підписаних обома сторонами наданих послуг та накладних. Оплата провадиться авансовими внесками, та/або післяплатою з остаточним розрахунком згідно підписаних актів наданих послуг та накладних не пізніше чотирнадцяти календарних днів з дати підписання означених документів. Відповідно до п.3.3 вартість послуг з технічного обслуговування транспортних засобів (ТО-1, ТО-2) становить 69 150,00 грн. (шістдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят грн. 00 коп.) на місяць.

Згідно з п.3.4 вартість запасних частин і послуг з середнього та/або капітального ремонту транспортних засобів розраховується окремо для кожного випадку такого ремонту та узгоджується сторонами.

Відповідно до п. 6.2 строк договору закінчується 31.12.2010 року.

Згідно з п.6.8 договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо жодна з Сторін не повідомила письмово іншу Сторону про розірвання Договору не менше аніж за один календарний місяць до закінчення строку дії цього договору.

Договір значиться підписаним посадовими особами сторін та має відбитки печаток (а.с.34).

TOB «Юг-Транс» за серпень 2011 року отримано товарів (робіт, послуг) від «Аланар» на загальну суму 498 968,52 грн., в т.ч. ПДВ - 83 161,42 грн.

Судом досліджено акти здачі - приймання робіт (надання послуг) № 687, №688 від 31.08.2011 року, видаткова накладна №381/08 від 31.08.2011 року TOB «Юг-Транс», отриманих від ПП «Аланар» за серпень 2011 року (т.1,а.с.35-37).

У бухгалтерському обліку TOB «Юг-Транс» дані операції проведені бухгалтерськими проводками: Дт 20 «Матеріали» - Кт 631 «Розрахунки з постачальниками» у сумі 212 467,10 грн.; Дт 91 «Загальновиробничі витрати» - Кт 631 «Розрахунки з постачальниками» у сумі 340,00 грн.

Судом встановлено, що оформлення видаткової накладної та актів здачі - приймання робіт (надання послуг) відповідає вимогам чинного законодавства України, що також підтверджується висновком судово-економічної експертизи по справі №290-05/12 від 25 листопада 2013 року (т.1,а.с.91).

Суд зазначає, що послуги з автомийки та технічного обслуговування автомобілів, отриманих від ПП «Аланар» на суму 244 008,00 грн., в т.ч. ПДВ 40 668,00 грн., включені до складу загальновиробничих витрат TOB «Юг-Транс».

Запчастини, отримані у серпні 2011 року від ПП «Аланар» на суму 254 960,52 грн., у т.ч. ПДВ 42 493,42 грн., списані на власні автомобілі TOB «Юг-Транс» (т.1,а.с.104).

Судом також встановлено, що ТОВ «Юг-Транс» придбані у ПП «Аланар» товари (роботи, послуги) у серпні 2011 року на суму 498 968,52 грн., в т.ч. ПДВ 83 161,42 грн., були використані в господарській діяльності повністю, що також підтверджується висновком судово-економічної експертизи (а.с.91).

Суд зазначає, що формування валових витрат суб'єкта господарювання по даним бухгалтерського обліку здійснювалось у відповідності з чинним законодавством.

Тобто судом встановлено, що по вказаним господарським операціям виписані податкові накладні та акти виконаних робіт, відповідають наданим первинним документам бухгалтерського та податкового обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних в здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської : операції.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи (на паперових і машиннозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища ї підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, суд зазначає що надана суду видаткова накладна та акти здачі - приймання робіт (надання послуг) відповідають чинному законодавству (т.1,а.с.35-37).

З вищенаведеного слідує, що TOB «Юг-Транс» виконані умови, необхідні для того, щоб включити витрати до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування:

- видаткова накладна та акти здачі - приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог діючого законодавства України;

- наданими видатковою накладною, актами здачі - приймання робіт (надання послуг) та зведеними регістрами бухгалтерського обліку по рахункам 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 20 «Виробничі запаси», 91 «Загальновиробничі витрати» підтверджується використання товарів (робіт, послуг), отриманих від ПП «Аланар» на суму без ПДВ 415 807,10 сума ПДВ 83 161,42 грн., сума з ПДВ 498 968,52 грн. в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином наданими суду документами податкового та бухгалтерського обліку TOB «Юг-Транс» висновок за актом перевірки № 7298/22-3/34523585 «Про результати позапланової невиїзної перевірки TOB «Юг-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Аланар» за серпень 2011 року» від 10.10.2012 щодо заниження податку на прибуток TOB «Юг-Транс» по взаємовідносинам з ПП «Аланар» у сумі 95 635 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 року 95 635 грн. (415 807,10 х 23%), не підтверджується.

Суд зазначає, що виконання робіт та надання послуг ПП «Аланар» на користь ТОВ «Юг-Транс» за серпень 2011 року підтверджується видатковою накладною, актами здачі - робіт (надання послуг) та зведеними регістрами бухгалтерського обліку по 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 20 «Виробничі запаси», 91 «Загальновиробничі витрати» на суму 498 968,52 грн., у т.ч. ПДВ 83 161,42 грн.

На підтвердження оплати за товари (роботи, послуги) ПП «Аланар» за серпень 2011 року ТОВ «Юг-Транс» надало суду платіжні доручення з оплати на користь ПП «Аланар» за серпень 2011 року суму у розмірі 426 428,52 грн., в т.ч. ПДВ 71 071,42 грн. (т.1,а.с.105-107,116-121,т.2,а.с.23-24,32-33).

Ці платіжні доручення відображено у журналі ордері по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» TOB «Юг-Транс» за серпень 2011 року на загальну суму 426 428,52 грн., в ПДВ 71 071,42 грн.

Таким чином, в бухгалтерському обліку TOB «Юг-Транс» взаємовідношення з ПП «Аланар» за серпень 2011 року відображено наступним чином:

- заборгованість на користь TOB «Юг-Транс» станом на 01.08.2011 склала 117 633,00 грн.;

- отримано товару (Дт 20 - Кт 631) - 212 467,10 грн.;

- отримано послуг (Дт 91 - Кт 631) - 203 340,00 грн.;

- відображено ПДВ (Дт 64 - Кт 631) - 83 161,42 грн.;

- оплачено за товар (Дт 631 - Кт 31) - 426 428,52 грн.;

- заборгованість на користь TOB «Юг-Транс» станом на 31.08.2011 склала 45 093,00 грн.

Оплата ТОВ «Юг-Транс» товарів (робіт, послуг), отриманих від ПП «Аланар» в серпні 2011 року, підтверджується платіжними дорученнями та зведеним регістром бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 426 428,52 грн., в т.ч. ПДВ 71 071,42 грн.

Також в матеріалах справи є штатний розпис позивача на 2011 рік яким підтверджується наявність у ТОВ «Юг-Транс» вказаного персоналу, а саме 37 штатних одиниць (т.1,а.с.248).

Пунктом 2.1 Договору №70 від 02 липня 2010 року закріплено, що технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів відповідно до умов цього договору здійснюється на місці у Замовника (ТОВ «Юг-Транс») в порядку щомісячного планового технічного обслуговування (ТО-1, ТО-2), та включають в себе перелік робіт з технічного обслуговування.

Відповідно до договору оренди № 22 від 01 січня 2011 року ТОВ «Юг-Транс» до 31.12.2011 року був орендатором приміщень, вказаних в п.1 цього договору (т.2,а.с.4).

Згідно з додатковою угодою №1 в п.1 договору оперативної оренди № 22 внесено доповнення згідно з яким орендодавець передає орендарю (ТОВ "Юг-Транс") приміщення для проведення в планово-обов'язковому порядку технічних обслуговувань (ТО-1 і ТО-2) і поточного ремонту автомобілів Орендаря (т.2,а.с.5).

Таким чином, аналізуючи документи податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Юг-Транс», а саме видаткову накладну, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), акти списання та зведені регістри бухгалтерського обліку по рахункам 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та 20 «Виробничі запаси», 91 «Загальновиробничі витрати» суд приходить до висновку про підтвердження використання отриманих товарів (робот, послуг) від ПП «Аланар» у господарській діяльності позивача у серпні 2011 року на суму 498 968,52, у тому числі ПДВ - 83 161,42 грн.

Також суд зазначає, що наявними в матеріалах справи бухгалтерськими та податковими документами підтверджується, що господарські операції з поставки та оплати товарів та матеріалів від ПП «Аланар» призвели до змін у структурі активів (майна) та пасивів (зобов'язань та власного капіталу) ТОВ «Юг-Транс».

Також висновком судово-економічної експертизи № 290-05/12 від 25 листопада 2013 року (т.1,а.с.83-103) підтверджено, що:

1. Наданими документами податкового та бухгалтерського обліку TOB «Юг-Транс» висновок за актом перевірки № 7298/22-3/34523585 «Про результати позапланової невиїзної перевірки TOB «Юг-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при вченні податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Аланар» за серпень 2011 року» від 10.10.2012 щодо заниження податку на прибуток TOB «Юг-Транс» по взаємовідносинам з ПП «Аланар» у сумі 95 635 грн., у тому числі за 3 квартал 95 635 грн. (415 807,10 х 23%), не підтверджується.

2. Виконання робіт та надання послуг ПП «Аланар» на користь TOB «Юг-Транс» за серпень 2011 року підтверджується видатковою накладною, актами здачі - приймання робіт (надання послуг) та зведеними регістрами бухгалтерського обліку по рахункам 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 20 «Виробничі запаси», 91 «Загальновиробничі витрати» на суму 498 968,52 грн., у т.ч. ПДВ 83 161,42 грн.

3. Оплата TOB «Юг-Транс» товарів (робіт, послуг), отриманих від ПП «Аланар» в серпні 2011 року, підтверджується платіжними дорученнями та зведеним регістром бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 426 428,52 грн., в т.ч. ПДВ 71 071,42 грн.

4. Використання в подальшій господарській діяльності TOB «Юг-Транс» товарів/послуг, отриманих від ПП «Аланар» в серпні 2011 року, підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме видатковою накладною, актами здачі - приймання робіт (надання послуг) та зведеними регістрами бухгалтерського обліку по рахункам 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та 20 «Виробничі запаси», 91 Загальновиробничі витрати» у сумі 498 968,52 грн., у т.ч. сума ПДВ 83 161,42 грн.

5. Наданими на дослідження бухгалтерськими та податковими документами підтверджуються, що господарські операції з поставки та оплати товарів та матеріалів від ПП «Аланар» призвели до змін у структурі активів (майна) та пасивів (зобов'язань та власного капіталу) TOB «Юг-Транс».

Оцінюючи висновки ДПІ щодо нікчемності здійснених операцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV первинними документами вважаються документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Проте, будь-які документи (у тому числі й договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією вважається операція (дія або подія) яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року зазначено наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Суд зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Така позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 р. (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 14222198), а тому згідно з ч. 2 ст. 161 та ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах.

Також суд наголошує, що згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Судом встановлено, що ПП "Аланар" на момент виникнення спірних правовідносин було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та мало ідентифікаційний номер: ПП "Аланар" код ЄДРПОУ 36951716.

Суд зазначає, що відсутність у ПП "Аланар" трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ними господарські операції: адже необхідні необоротні активи могли бути орендовані у інших осіб, а робочі активи могли залучатись на умовах підряду з СПД-ФО, або шляхом аутстафінгу (позикова робоча сила) і т.п. (аналогічна думка викладена ВАСУ в Ухвалі від 01.03.2012 р. по справі №К/9991/76143/11, від 08.12.2011 р. по справі №К/9991/50633/11).

Крім того, податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Стосовно використання відповідачем під час проведення перевірки висновків, викладених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України не ставиться в залежність право платника на формування валових витрат чи податкового кредиту від можливості податкового органу провести зустрічну звірку постачальника такого платника, яким останньому надані видаткові та податкові накладні, що підтверджують отримання платником товарів (послуг).

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

В розумінні п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України зустрічною звіркою вважається порівняння даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами ДПС з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з п. п. 6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1232, у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 4.4 - 4.6 наказу ДПА України від 22 квітня 2011 року N 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

При цьому, додаток 3 до Методичних рекомендацій, яким затверджено форму акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, на відміну від додатку 5 (Довідка про результати проведення зустрічної звірки), не передбачає встановлення висновків щодо підтвердження (не підтвердження) здійснення господарських операцій та відображення (невідображення) їх в податковому обліку, оскільки такі висновки можна робити лише за наслідками проведеної зустрічної звірки.

Отже, у податкового органу відсутні повноваження на здійснення в рамках проведення зустрічних звірок (неможливості її проведення) контролю за додержанням податкового законодавства.

Більше того, зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

За таких обставин, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути покладений в основу висновку про фіктивність (безтоварність) операцій між платниками податків, та, як наслідок, не є підставою для здійснення донарахувань податкових зобов'язань.

Також суд вказує що у позивача відсутній обов'язок перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, складських приміщень та інших необоротних активів ПП "Аланар", а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту позивача від наявності вказаних параметрів у ПП "Аланар" (аналогічна думка викладена ВАСУ в Постанові від 10.01.2012 р. по справі №К/9991/81953/11, в Ухвалах від 26.10.2011 р. по справі №К-26345/10, від 19.04.2012 р. по справі № К/9991/11054/12).

ВАСУ в Ухвалі від 30.10.2012 р. по справі №К-28070/10 зазначає: "Витрати для цілі визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків".

Отже, суд зауважує, що за таких обставин позивач не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, за його взаємовідношення з іншими контрагентами та за можливу недостовірність відомостей про нього, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Частиною 2 статті 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За такими обставинами, в контексті положень ст. ст. 71, 72 КАС України відповідач не довів правомірність прийняття ним оспорюваних по справі податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Юг-Транс» підлягають задоволенню.

Згідно з ст.161 КАС України під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує питання розподілу судових витрат. Суду надані документи на підтвердження сплати вартості експертного дослідження, тому суд вважає за можливе стягнути на користь позивача вказані судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0007112204 від 23 жовтня 2012 року про нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 95635,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Юг-Транс» (ЄДРПОУ 34523585) судовий збір у розмірі 107,30 грн ( сто сім гривен тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.