Постанова

від 21.01.2014 по справі 811/3446/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2014 року Справа № 811/3446/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.,

при секретарі : Білоус І.В.

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Армікс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в

Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Армікс" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області № 0000882202 від 30.09.2013року про збільшення суми податку на додану вартість у сумі 37000 грн. та штрафних санкцій на суму 9250 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Армікс" (код 13770656) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Міксбуд " (код 34426191) за період з 01.08.2010 р. по 31.07.2009 р., ТОВ "Промагролізінг" (код 35840214) за період з 01.07.2009 р. по 31.07.2009р., ТОВ "Агропромсервіс Трейд" (код 36259246) за період з 01.08.2009 р. по 30.09.2009 р. та ТОВ "Сінергія - С" (код 36867085) за період з 01.10.2010 р. по 31.10.2010 р., внаслідок чого було складено акт від 13.09.2013 року № 65/11-23-22-02/13770656.

На підставі проведеної перевірки, позивачем отримано податкове повідомлення-рішення №0000882202 від 30.09.2013 року про збільшення суми податку на додану вартість у сумі 37000 грн. та штрафних санкцій на суму 9250 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30 вересня 2013 року № 0000882202 були порушені норми чинного законодавства, а тому просить дані позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказавши, що оскаржуване повідомлення-рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством у зв'язку з порушенням позивачем норм Цивільного кодексу України під час здійснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняте податкове повідомлення - рішення є правомірним.

Заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Армікс" (код 13770656) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Міксбуд " (код 34426191) за період з 01.08.2010 р. по 31.07.2009 р., ТОВ "Промагролізінг" (код 35840214) за період з 01.07.2009 р. по 31.07.2009р., ТОВ "Агропромсервіс Трейд" (код 36259246) за період з 01.08.2009 р. по 30.09.2009 р. та ТОВ "Сінергія - С" (код 36867085) за період з 01.10.2010 р. по 31.10.2010 р. (а.с. 12-22).

В акті № 65/11-23-22-02/13770656 від 13.09.2013 року зазначено, що перевіркою зокрема встановлено порушення п.п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "про податок на додану вартість (зі змінами та доповненнями, діючий на момент вчинення порушення), в результаті чого занижено податок на додану вартість , що підлягає сплаті в бюджет на суму ПДВ за вересень 2010 року на сум 5000 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ "Міксбуд" та за жовтень 2010 року на суму 32000 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ "Сінергія-С" та ТОВ "Міксбуд".

30 вересня 2013 року на підставі акту перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення 0000882202 про збільшення суми податку на додану вартість у сумі 37000 грн. та штрафних санкцій на суму 9250 грн. (а. с. 25).

В акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки згідно службової записки ГВПМ Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС № 954/07-3202 від 03.04.2013 року встановлено, що в проваджені СУ ГУМВС України в м. києві перебуває кримінальна справа № 20-3943, яка порушена за фактом фіктивного підприємництва ряду підприємств в тому числі ТОВ "Міксбуд" за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 205 КК України.

Однак, відповідно до відповіді на запит наданої СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 06.01.2014 р. № 57/12132, суд повідомлено, що досудове слідство по кримінальній справі № 20-3996 зупинене 28.10.2012 року, на підставі п.3 ст. 206 КПК України 9 ред. 1960 року) та до суду не направлялось.

Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент здійснення правовідносин), встановлює, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

У відповідності до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарської діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між малим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Армікс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Міксбуд" укладено Договір підряду від 01.09.2010 року (а.с.30), також, між малим приватним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Армікс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сінергія С" укладено Договір підряду від 01.10.2010 р. (а.с.31).

На підтвердження реальності виконаних робіт позивачем надано копії податкових накладних, копії платіжних доручень, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Зазначені первинні документи надавались позивачем під час перевірки, в акті перевірки не зазначено про невідповідність первинної документації вимогам законодавства.

З огляду на викладене, судом встановлено, що позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) по даних взаємовідносинах.

Суд не приймає до уваги доводи Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області щодо провадження досудового слідства у кримінальному проваджені за ознаками попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України за фактом вчинення фіктивного підприємництва ТОВ "Міксбуд" та ТОВ "Сінергія С".В акті перевірки зазначено про те, що досудовим розслідуванням встановлено, що вищезазначені підприємства фактично є "транзитними" підприємствами та надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ для інших підприємств України. Проведеними слідчими діями не встановлено наявності на цих підприємствах основних засобів, нерухомості, виробничих потужностей, тощо.

Так наявність самого факту здійснення кримінального провадження без вироку суду, який би набрав законної сили та яким би було встановлено обставини, що свідчать про безтоварність господарських операцій здійснених ТОВ "Міксбуд" та ТОВ "Сінергія С", не може бути підставою для збільшення позивачу спірних сум грошового зобовязання.

Так, станом на час укладення позивачем з даними контрагентами договорів та його виконання, останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та на час здійснення господарських операцій з позивачем, були платникамим податку на додану вартість.

Отже, відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача.

Тому, суд критично оцінює твердження відповідача, що фінансово-господарські угоди між позивачем та ТОВ "Сінергія-С" та ТОВ "Міксбуд є нікчемними.

У відповідності з вимогами частин 2, 3 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Отже, за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи можуть лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а також подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів.

При цьому, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття Кіровоградською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 30 вересня 2013 року № 0000882202.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати 172,04 грн., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Армікс".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в

Позовні вимоги малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Армікс" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградській області № 0000882202 від 30.09.2013року про збільшення суми податку на додану вартість у сумі 37000 грн. та штрафних санкцій на суму 9250 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Армікс" судовий збір у розмірі 172,04 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 27 січня 2014 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Притула К.М.