Рішення

від 21.01.2014 по справі 904/9089/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.14р. Справа № 904/9089/13 За позовом Підприємства з іноземними інвестиціями „ЛУКОЙЛ-Україна", м. Київ

до Дніпропетровської районної державної адміністрації, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про розірвання договору від 19.09.2011р. оренди землі

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача: Азарова Л.П. - представник, дов. від 13.09.2013р. №5/19-1910 (був присутній у судовому засіданні 18.12.2013р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить розірвати договір від 19.09.2011р. оренди землі, укладений між сторонами, зареєстрований 06.10.2011р. №122140004000099 Відділом Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області.

Відповідач у заяві (вх№76504/13 від 17.12.2013р.) зазначає, що позов не визнає та просить припинити провадження у справі, оскільки виконав усі необхідні дії щодо розірвання договору оренди.

Позивач у клопотанні (вх.№79724/13 від 27.12.2013р.) про припинення провадження у справі просить припинити провадження у справі №904/9089/13 у зв'язку з відсутністю предмета спору у відповідності до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правовідношення за договором оренди землі від 19.09.2011р. припинено.

Також позивач у клопотанні (вх.№2439/14 від 13.01.2014р.) у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання просить розглянути зазначену справу без присутності його представника на підставі поданих документів.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником відповідача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2011р. між відповідачем - Дніпропетровською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та між позивачем - Підприємством з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна", як орендарем, було укладено договір оренди землі (надалі - Договір оренди), відповідно до пункту 1 якого орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для: іншого призначення (обслуговування автозаправочної станції з супроводжуючими об'єктами), (розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації від 12.08.2010р. №3170-р), яка знаходиться за межами населеного пункту на території Ювілейної селищної ради (с. Ювілейне, вул. Совхозна, 90).

Як вбачається вказаний Договір оренди було зареєстровано Відділом Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, про що до розділу книги записів внесено запис від 06.10.2011р. за №122140004000099.

Відповідно до пункту 2 Договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9773 га, у тому числі: 0,9773 га - забудовані землі, за рахунок земель, які знаходились в оренді Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Євро-Нафта-АЗС"; (кадастровий номер земельної ділянки 1221455800-01-731-0001).

На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: автозаправочна станція (А), вбиральня (Б), сарай (В), огорожа (№1,2,11,16,17), колодязь (к), ємності для ПММ (4-10), колонки для заправки (№12-15), замощення (І), (витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №3897626 від 25.04.2007р.), а також інші об'єкти інфраструктури: відсутні.

Як вбачається 30.08.2013р. між позивачем - Підприємством з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Технічні інженерні системи", як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна (надалі - Договір купівлі-продажу), відповідно до пункту 1.1. якого на умовах, передбачених цим договором, продавець продає (передає у власність), а покупець купує (приймає у власність) та зобов'язується оплатити автозаправочну станцію з супроводжуючими об'єктами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вулиця Совхозна, буд. 90, загальною площею 17,3 квадратних метрів (надалі по тексту іменується майно).

Вказаний Договір купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алешко І.В., про вчинено запис в реєстрі за №1732.

Відповідно до пункту 1.2 Договору купівлі-продажу майно розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,9773 га, кадастровий номер земельної ділянки - 1221455800-01-731-0001, цільове призначення якої - іншого призначення (обслуговування автозаправочної станції з супроводжуючими об'єктами), яка перебуває у користуванні продавця на підставі договору оренди земельної ділянки від 19.09.2011р., укладеного між продавцем та Дніпропетровською районною державною адміністрацією, відділом Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області внесено запис до розділу книги записів договорів оренди землі від 06.10.2011р. №122140004000099.

Згідно з пунктом 3.1 Договору купівлі-продажу право власності на майно, що є предметом цього договору, у покупця виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору та державної реєстрації права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка здійснюється одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору відповідно до частин 3, 4 статті 334 Цивільного кодексу України; підписання цього Договору засвідчує фактичну передачу майна покупцю продавцем і не потребує підписання окремого акту прийому-передачі (пункт 3.1.1. Договору купівлі-продажу).

Згідно з пунктом 8.9 Договору купівлі-продажу у відповідності із статтею 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача); перехід права власності (користування) на земельну ділянку необхідно оформити на підставі статей 120, 121 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до пунктів а), е) статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 31 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частина 3 статті 31 Закону України „Про оренду землі").

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання врегульовано статтею 32 Закону України „Про оренду землі", згідно з частиною 1 якої на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як вбачається в даному випадку, фактична відмова позивача від права користування земельною ділянкою обумовлена відчуженням об'єкту нерухомості, для обслуговування якого надавалася така земельна ділянка.

Відповідно до частини другою статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з приписами статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування (оренди).

Враховуючи викладене суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається позивач у листі від 15.10.2013р. №5402 „Про розірвання договору оренди землі" вважає Договір оренди припиненим з підстав пункту „е" статті 141 Земельного кодексу України, оскільки фактичне користування земельною ділянкою і зведеною на ній спорудою здійснює її новий власник - ТОВ „Технічні інженерні системи".

Вказаний лист разом з трьома примірниками Акту прийому-передачі земельної ділянки з оренди, Угоди про розірвання договору оренди землі та копією договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.08.2013р. було спрямовано позивачем відповідачу, про що свідчить список від 23.10.2013р. №678 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (а.с. 29).

Як вбачається з матеріалів справи 31.10.2013р. між сторонами було укладено Угоду про розірвання договору оренди землі, відповідно до пункту 1 якої на підставі пункту 2 договору оренди землі, укладеного 19.09.2011 року, що зареєстрований Відділом Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, про що внесено запис до розділу книги записів договорів оренди землі від 06.10.2011р. за №122140004000099, яким Дніпропетровська районна державна адміністрація передала Підприємству з іноземними інвестиціями „ЛУКОЙЛ-Україна"; земельну ділянку загальною площею 0,9773 га., що знаходиться за межами населеного пункту на території Ювілейної селищної ради (с. Ювілейне, вул. Совхозна, 90), орендодавець і орендар прийшли до взаємної згоди про дострокове розірвання вищезазначеного договору.

Угода набуває чинності після її підписання сторонами (пункт 5 Угоди про розірвання договору оренди землі).

На виконання вказаної Угоди про розірвання договору оренди землі позивачем було передано, а відповідачем прийнято з оренди земельну ділянку загальною площею 0,9773 га, що знаходиться за межами населеного пункту на території Ювілейної селищної ради (с. Ювілейне, вул. Совхозна, 90); кадастровий номер земельної ділянки 1221455800-01-731-0001), про що свідчить акт від 31.10.2013р. прийому-передачі земельної ділянки з оренди до Договору оренди землі.

Тобто на момент звернення з позовом до суду - 21.11.2013р. право позивача, пов'язане з розірванням Договору оренди земельної ділянки, порушено не було, оскільки вказаний Договір було розірвано сторонами ще 31.10.2013р. та земельну ділянку прийнято відповідачем.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, позивачем не доведено, що його право на момент звернення з позовом до суду було порушено.

При цьому слід зазначити, що:

- відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору;

- згідно з пунктом 4.4. Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; при цьому господарському суду слід мати на увазі, що оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень, тобто ненормативних правових актів, що є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання (стосовно відповідних актів органів місцевого самоврядування про це зазначено також у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 N 7-рп/2009 у справі N 1-9/2009), то такі дії не свідчать про припинення існування предмета спору; водночас юридична оцінка актів державних та інших органів, прийнятих з питань скасування та внесення змін до згаданих індивідуальних правових рішень, має здійснюватися господарським судом з урахуванням частини другої статті 4 ГПК; визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів; припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи; якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі;

- відповідно до пунктів 1 та 2 розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 13.12.2013р. р/606/0/3-13 „Про припинення договору оренди земельної ділянки ПП „Лукойл-Україна" припинено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,9773 га для комерційного використання (обслуговування АЗС) за межами населеного пункту на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району, зареєстрований у відділі Держкомзему Дніпропетровського районі 06.10.2011р. за №12214000099, який укладено між Дніпропетровською райдержадміністрацією та ПП „Лукойл - Україна"; вирішено земельну ділянку загальною площею 0,9773 га для комерційного використання (обслуговування АЗС) за межами населеного пункту на території Ювілейної селищної ради повернути до державного земельного запасу за актом прийому - передачі;

- проте, наявність вказаного розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації не свідчить про існування предмету спору станом на момент звернення позивача з позовом до суду;

- оскільки спірний договір було розірвано до звернення позивача з позовом до суду, то клопотання сторін про припинення провадження у справі є безпідставними.

З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„27" січня 2014р .