Рішення

від 22.01.2014 по справі 910/23466/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23466/13 22.01.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Дніпра - ХХІ»

про стягнення 20 655,23 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Гаркавенко С.В. - дов. № 91/2013/11/28-3 від 28.11.13 р.

Левченко В.І. - дов. № 91/2013/08/16-2 від 16.02.13 р.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Дніпра - ХХІ» про стягнення 20 655,23 грн., з яких 18 255,03 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 95,20 грн. основного боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 2 059,03 грн. основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії, 48,00 грн. трьох відсотків річних та 197,97 грн. пені, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 10477 від 22.02.2007 р. про постачання електричної енергії в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього.

Ухвалою суду від 04.12.13 р. за даним позовом порушено провадження у справі № 910/23466/13 та призначено її розгляд на 18.12.13 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 18.12.13 р. представник позивача надав суду на виконання вимог ухвали суду від 04.12.13 р. оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви для огляду.

Представник відповідача в судове засідання 18.12.13 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду від 04.12.13 р. не виконав.

Враховуючи наведене, у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, та для повторного витребування у сторін документів на виконання вимог ухвали суду від 04.12.13 р., суд ухвалою від 18.12.13 р. відклав розгляд даної справи на 22.01.14 р., повторно зобов'язав сторін виконати вимоги ухвали суду від 04.12.13 р.

Представник позивача в судовому засіданні 22.01.14 р. надав суду документи на виконання вимог ухвал суду в даній справі; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 22.01.14 р. повторно не з'явився, вимоги ухвал суду в даній справі не виконав, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 22.01.14 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перлина Дніпра - ХХІ» (споживач) був укладений договір на постачання електричної енергії № 10477 від 22.02.07 р., відповідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

01.11.10 р. між АЕК «Київенерго», яку було перейменовано на ПАТ «Київенерго», (постачальник) та ТОВ «Перлина Дніпра - ХХІ» (споживач) було укладено додаткову угоду до договору № 10477 від 22.02.07 р., якою викладено даний договір в новій редакції (додаток № 1 до даної додаткової угоди).

Розділом 1 договору № 10477 від 22.02.07 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього визначено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до нього, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов цього договору та додатків до нього, що є його невід'ємною частиною.

Точка продажу електричної енергії - на межі балансової належності електроустановок споживача.

Приєднана та дозволена потужність у точці підключення визначена в додатку «Перелік об'єктів споживача».

Пунктом 2.1 договору № 10477 від 22.02.07 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього визначено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Згідно з п. 2.2.2 договору № 10477 від 22.02.07 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього, постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 даного договору (додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»);

- з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами;

- згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ) чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромонтаж та експлуатаційної відповідності сторін»;

У відповідності до п. 2.3.2. зазначеного договору, споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок відповідно до додатка «Перелік об'єктів» та «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу».

Пунктами 2.3.3. та 2.3.4. договору № 10477 від 22.02.07 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього визначено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатка «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками «Порядок розрахунків» та «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії».

Відповідно до п. 4.2.1. вищезазначеного договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3. - 2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком.

Згідно з п. 4.2.2. договору № 10477 від 22.02.07 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини; плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВа і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВтг і більше.

У відповідності до п. 4.2.3. вищевказаного договору, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ (№ 562 від 04.05.06 р., зареєстрованої в МЮУ 04.07.06 р. за № 782/12656 - надалі Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Розділом 5 договору № 10477 від 22.02.07 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього встановлено порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності.

Додатком 2 до договору № 10477 від 22.02.07 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього визначено порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача.

Згідно з п. 1 додатку № 2 до договору № 10477 від 22.02.07 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 22 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття «розрахунковий період» та «календарний місяць» вважаються прирівняними.

Відповідно до пунктів 2 та 2.1. додатку № 2 до договору № 10477 від 22.02.07 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього, споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за формою попередньої оплати; попередня оплата здійснюється до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам».

Споживач протягом перших трьох днів поточного розрахункового періоду здійснює платіж за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні в наступному розрахунковому періоді за тарифами, які діють на день здійснення платежу.

Обсяг електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні визначається відповідно до додатка «Визначення платежу за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні споживача» до цього договору.

Пунктом 2.2. додатку № 2 до договору № 10477 від 22.02.07 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього визначено, що остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами даного договору, здійснюється на підставі виставлених постачальником рахунків протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання.

Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунка постачальника, здійснює повну оплату вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ).

При відсутності заборгованості, надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду.

Згідно з п. 3.2. додатку № 2 до договору № 10477 від 22.02.07 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього, у платіжних дорученнях або інших платіжних (розрахункових) документах має обов'язково зазначатись така інформація: назва товару (активна чи реактивна електрична енергія) або вид іншого платежу (перевищення договірної величини електроспоживання, потужності, індекс інфляції, пені та інші нарахування); період, за який проводиться розрахунок; дата і номер рахунка-фактури; номер особового рахунка; дата складання та номер договору про постачання електричної енергії; сума ПДВ.

Відповідно до п. 4. вищезазначеного додатку, обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, визначаються за показаннями розрахункових засобів обліку електричної енергії про її фактичне споживання, за винятком, передбачених ПКЕЕ.

Пунктом 5. додатку № 2 до договору № 10477 від 22.02.07 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього передбачено, що за даними акта про використану електричну енергію та з урахуванням розрахункової величини втрат визначається обсяг фактично спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в акті про приймання-передавання товарної продукції, акті надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, два примірники яких постачальник надає споживачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді.

Згідно з п. 6. додатку № 2 до договору № 10477 від 22.02.07 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається за результатами підсумків розрахункового періоду на підставі підтвердженого сторонами додатка «Акт про використану електричну енергію». Протягом наступних календарних місяців споживач отримує у постачальника рахунок на оплату двократної вартості перевищення. Вартість перевищення споживання електричної енергії понад договірну величину має бути оплачена до дати, зазначеної у платіжному повідомленні і не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка.

У відповідності до п. 7 вищевказаного додатка, у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, споживач за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника підвищену (згідно зі ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику») вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.

Середньозважений тариф розраховується як частка від ділення всієї нарахованої за розрахунковий період суми оплати за електричну енергію на обсяг всієї електричної енергії, спожитої за цей період.

Згідно з п. 6.14. Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку.

У відповідності до п. 6.16. ПКЕЕ, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно з п. 6.17. ПКЕЕ, у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, або якщо відповідно до договору для споживача протягом розрахункового періоду змінювався тариф, він за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії підвищену згідно з законом вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.

Середньозважений тариф розраховується як частка від ділення всієї нарахованої за розрахунковий період суми оплати за електричну енергію на обсяг всієї електричної енергії, спожитої за цей період.

Позивач пояснив суду, що взяті ним зобов'язання щодо постачання електроенергії за вищезазначеним договором було виконано належним чином. За період з 01.04.13 р. до 01.11.13 р. відповідачем спожито електроенергії на загальну суму 30 289,43 грн., а сплачено 10 800,02 грн., у зв'язку з чим у ТОВ «Перлина Дніпра - ХХІ» виникла заборгованість за спожиту електроенергію станом на 01.11.13 р. у розмірі 18 350,23 грн., з них - 18 255,03 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію та 95,20 грн. заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію.

Також позивач пояснив суду, що у квітні 2013 р. було зафіксовано перевищення відповідачем договірних величин споживання електроенергії на 1 729 кВ/г, двократна вартість якого становить 2 059,03 грн. (з ПДВ).

Таким чином, за період з 01.04.13 р. до 01.11.13 р. відповідачу було нараховано за перевищення договірних величин споживання 2 059,03 грн. (з ПДВ).

В обґрунтування позовних вимог позивача надав суду належним чином засвідчені копії актів про фіксацію показань приладів обліку за спірний період, рахунків за спожиту активну електроенергію за спірний період, рахунку на сплату двократної вартості різниці між фактично спожитою електроенергією і її договірною величиною, актів прийняття-передавання товарної продукції за спірний період, рахунків-розшифровок за спірний період, рахунків за послуги з перетікань реактивної електроенергії, актів надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії

ПАТ «Київенерго» направило09.09.13 р. на адресу ТОВ «Перлина Дніпра - ХХІ» вимогу (вих. № 030/31/3-1412 від 04.09.13 р.) з проханням сплатити заборгованість за спожиту електричну енергію.

Однак, на день звернення позивача з позовом до суду вищевказана заборгованість не була погашена.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Дніпра - ХХІ» про стягнення 20 655,23 грн., з яких 18 255,03 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 95,20 грн. основного боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 2 059,03 грн. основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії, 48,00 грн. трьох відсотків річних та 197,97 грн. пені, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 10477 від 22.02.2007 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску електричної енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором про постачання електричної енергії № 10477 від 22.02.2007 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього строк оплату за спожиту електричну енергію та її понад договірну величину здійснив неналежним чином.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 18 255,03 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 95,20 грн. основного боргу за спожиту реактивну електроенергію та 2 059,03 грн. основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Дніпра - ХХІ» 18 255,03 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 95,20 грн. основного боргу за спожиту реактивну електроенергію та 2 059,03 грн. основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії за договором про постачання електричної енергії № 10477 від 22.02.2007 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього, за період з 01.04.13 р. до 01.11.13 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 48,00 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 10477 від 22.02.2007 р. про постачання електричної енергії в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього, за період з вересня 2012 р. до червня 2013 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 10477 від 22.02.2007 р. про постачання електричної енергії в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 48,00 грн. трьох відсотків річних за період з вересня 2012 р. до червня 2013 р.

ПАТ «Київенерго» просить стягнути з відповідача 197,97 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором № 10477 від 22.02.2007 р. про постачання електричної енергії в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього за період з листопада 2012 р. до червня 2013 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Відповідно до п. 4.2.1. договору про постачання електричної енергії № 10477 від 22.02.2007 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3. - 2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня з листопада 2012 р. до червня 2013 р. становить 197,97 грн. за порушення грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії № 10477 від 22.02.2007 р. в редакції додаткової угоди від 01.11.10 р. до нього.

Таким чином позов ПАТ «Київенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Дніпра - ХХІ» підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 549, 551, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України; ст. ст. 193, 232, 233, 275 Господарського кодексу України; ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Дніпра - ХХІ» (04215, м. Київ, проспект Георгія Гонгадзе, 20, код ЄДРПОУ 33347360) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 18 255 (вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн. 03 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 95 (дев'яносто п'ять) грн. 20 коп. основного боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 2 059 ((дві тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 03 коп. основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії, 48 (сорок вісім) грн. 00 коп. трьох відсотків річних, 197 (сто дев'яносто сім) грн. 97 коп. пені та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 27.01.2014 р.

Суддя Гавриловська І.О.