Рішення

від 13.06.2013 по справі 911/2063/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. Справа № 911/2063/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Хаус»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Флекс»

про стягнення 5701,67 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Романенко О.А., довір. № 25/07-12 від 25.07.2012 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мак Хаус» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Флекс» (далі - відповідач) про стягнення 5701,67 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 03.01.2013 р. з ТОВ «Флоріда Флекс» договору поставки № 03/01-194, згідно з яким ТОВ «Мак Хаус» зобов'язувалось передавати у власність відповідача товар, а ТОВ «Флоріда Флекс» зобов'язувалось приймати і оплачувати його.

Згідно умов договору відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 5466,00 грн., який ТОВ «Флоріда Флекс» не був оплачений, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 5466,00 грн. основного боргу, 196,39 грн. пені, 39,28 грн. 3% річних, а також судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 13.06.2013 р. позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання 13.06.2013 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.06.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

03.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мак Хаус» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Флоріда Флекс» (покупець) було укладено договір поставки № 03/01-194, відповідно до п. 1.1 якого постачальник постачає, а покупець приймає та оплачує поліграфічні витратні матеріали (товар).

Згідно з п. 3.2 договору плата за відвантажений товар здійснюється покупцем протягом 21 календарного дня з моменту оформлення відвантажувальних документів (видаткової накладної).

У відповідності з п. 3.5 договору оплата за даним договором проводиться в українських гривнях на рахунок постачальника.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що підставою для перерахування коштів за товар є даний договір.

Покупець і постачальник проводять прийом-передачу товару на складі постачальника. Факт прийому-передачі товару оформляється і підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін (п. 6.1 договору).

Згідно з п. 6.2 договору підтвердженням отримання товару є довіреність, отримана від покупця.

Відповідно до п. 7.2 договору у випадку порушення термінів оплати, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості відвантаженого, але не оплаченого в строк товару за кожний день прострочення.

У відповідності з п. 10.3 договору він набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 30 червня 2013 року. Припинення дії договору не є підставою для припинення взаєморозрахунків.

ТОВ «Мак Хаус» було поставлено ТОВ «Флоріда Флекс» товар на загальну суму 5466,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2301/030 від 23.01.2013 р. на суму 2214,00 грн. та № 2901 від 29.01.2013 р. на суму 3252,00 грн., копії яких долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом.

Факт отримання товару підтверджується також довіреностями № 6 від 23.01.2013 р. та № 9 від 29.01.2013 р., виданими ТОВ «Флоріда Флекс» на ім'я Карасьова О.М., на отримання товару від ТОВ «Мак Хаус», оскільки відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей (копії довіреностей долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар за договором поставки № 03/01-194 від 03.01.2013 р., позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач відзиву на позов, контррозрахунку або доказів погашення заборгованості за договором поставки № 03/01-194 від 03.01.2013 р. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 03/01-194 від 03.01.2013 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 5466,00 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути 196,39 грн. пені, керуючись приписами п. 7.2 договору.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, штрафні санкції є видом господарських санкцій, які застосовуються у сфері господарювання.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 7.2 договору, у випадку порушення термінів оплати, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості відвантаженого, але не оплаченого в строк товару за кожний день прострочення.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 196,39 грн., у тому числі за період з 14.02.2013 р. до 15.05.2013 р. на суму 2214,00 грн. в сумі 82,80 грн., з 20.02.2013 р. до 15.05.2013 р. на суму 3252,00 грн. в сумі 113,59 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню в заявленому позивачем розмірі.

Також позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 39,28 грн., у тому числі за період з 14.02.2013 р. до 15.05.2013 р. на суму 2214,00 грн. в сумі 16,56 грн., з 20.02.2013 р. до 15.05.2013 р. на суму 3252,00 грн. в сумі 22,72 грн., який є арифметично вірним, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Хаус» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Флекс» (07100, Київська обл., м. Славутич, Сосновий проїзд, 7, код 37361939) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Хаус» (01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 37А, к. 69, код 19358827) - 5466 (п'ять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 00 коп. основного боргу, 196 (сто дев'яносто шість) грн. 39 коп. пені, 39 (тридцять дев'ять) грн. 28 коп. 3% річних, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 18.06.2013 р.

Суддя Бабкіна В.М.