Рішення

від 14.01.2014 по справі 764/11019/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 764/11019/13-ц

Провадження № 2/764/364/2014

Категорія 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2014 року Ленінський районний суд міста Севастополя в складі:

головуючого - судді Фисюк О.І.

при секретарі - Цукановій Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

18.10.2013 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, просить зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 у м. Севастополі шляхом демонтажу козирка над квартирою АДРЕСА_2 у м. Севастополі, відшкодувати моральну шкоду 2000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться на восьмому поверху, а відповідач - квартири АДРЕСА_2, яка знаходиться на сьомому поверху. 10 лютого 2013 року відповідач самовільно, без узгодження з позивачем, встановила під лоджією позивача козирок шириною близько 1,5 м. та довжиною 3 м. Вказує, що встановлення козирка суттєво утискає її інтереси, так як змінився огляд простору, на козирку скупчується сміття, яке при вітряній погоді потрапляє в квартиру позивача. Козирок виготовлений з оцинкованого заліза і під впливом зовнішніх факторів (дощ, вітер, краплі води з мокрої білизни) створює гучний шум, який заважає відпочинку та повноцінному сну, що позначається на самопочутті позивача. У літній період часу козирок сильно нагрівається, що також приводить до дискомфорту. Крім того, позивач зазначає, що діями відповідача їй заподіяна моральна шкода, яка виразилась у моральних стражданнях через постійний стрес, позивач вимушена бачити скупчення сміття на козирку, переживає за негативні наслідки, які можуть виникнути через незаконне проникнення в квартиру сторонніх осіб, із-за загрози перешкоди евакуації в разі небезпеки пожару тощо. Зазначає, що зверталась до відповідача з проханням демонтувати козирок, проте ОСОБА_3 зробила частковий перемонтаж козирку, однак це не усунуло завдані незручності.

У судовому засіданні позивач позов підтримала з викладених підстав.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи сповіщена належно, причин неявки суду не повідомила, заяв щодо розгляду справи за її відсутності суду не надавала.

У зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання, враховуючи згоду позивача, у відповідності зі ст. 169 ч.4 ЦПК України, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зверталась до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі, Ленінської районної державної адміністрацій м. Севастополя з приводу самовільного встановлення козирка над квартирою АДРЕСА_2 у м. Севастополі.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі на звернення ОСОБА_2 відповіла листом №7/27-2242 від 29.04.2013 року, в якому проінформувала, що влаштування козирка над лоджією багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 не входить до компетенції інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі.

З листа Ленінської РДА м. Севастополя №Н-219/1 від 13.06.2013 року на аналогічне звернення ОСОБА_2 вбачається, що представниками відділу містобудування та архітектури була проведена перевірка з виходом на місце, факт порушення, вказаний у зверненні, підтвердився. Ленінською РДА м. Севастополя був направлений лист начальнику інспекції ДАБК у м. Севастополі з проханням провести перевірку та прийняти заходи, що передбачені чинним законодавством. Отримана відповідь - питання самовільного влаштування козирка над лоджією не відноситься до компетенції інспекції ДАБК. ОСОБА_2 роз'яснено, що так як будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ОСББ, вона не позбавлена можливості звернутися з даним питанням до голови ОСББ.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи не містять достатніх та допустимих доказів про те, що, по-перше, позивач є власником квартири АДРЕСА_4, тобто має право вимоги до відповідача, по-друге, що козирок над квартирою АДРЕСА_2 у м. Севастополі створює позивачу перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження належним йому майном, а також становить загрозу його життю та здоров'ю.

Позивачем не надано доказів, що самовільно влаштований козирок над квартирою АДРЕСА_2 у м. Севастополі, якимось чином порушує її право користування квартирою АДРЕСА_1

Таким чином, суд приходить до висновку, що будь-яких доказів порушення прав позивача внаслідок влаштування відповідачем козирка і наявності для позивача будь-яких перешкод у реалізації ним права користування своєю квартирою по справі немає, а тому і підстави для захисту прав позивача шляхом демонтажу спірного козирка - відсутні.

Відповідно ч.1 ст.1167 моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Оскільки позивачем не надано доказів, на підтвердження фактів, зазначених у позові, суд вважає, що у задоволенні позову у частині відшкодування моральної шкоди також необхідно відмовити, оскільки зазначена вимога є похідною.

Таким чином, через недоведеність позивачем допустимими доказами вимог позову, суд не вбачає підстав для його задоволення. Також суд зазначає, що судом була роз'яснена позивачу ч.4 ст.10 ЦПК України, позивач зазначила, що, на її думку, нею представлені суду всі докази в обґрунтування позову, жодних клопотань з приводу надання нових доказів або витребування доказів позивач не заявляла, а тому суд розглянув спір, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів.

Також у відповідності до ст.88 ЦПК України судові витрати суд відносить на рахунок позивача.

На підставі ст. ст. 391, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя через Ленінський районний суд м.Севастополя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Ленінського районного

суду міста Севастополя О.І.Фисюк