Постанова

від 28.01.2014 по справі 812/176/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/176/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в м. Луганську в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства - Науково-виробничий центр нових технологій (НВЦНТ) «Технологія» про стягнення податкової заборгованості з земельного податку в розмірі 47222,45 грн.,

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2014 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства - Науково-виробничий центр нових технологій (НВЦНТ) «Технологія» про стягнення податкової заборгованості з земельного податку в розмірі 47222,45 грн., в обґрунтування якого позивач послався на наступне.

ПП НВЦНТ «Технологія» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Алчевської міської ради та знаходиться на обліку в Алчевській ОДПІ.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою та не в повному обсязі податкового зобов'язання за відповідачем виник податковий борг з земельного податку в розмірі 47222,45 грн., у тому числі: за основним платежем - 46733,24 грн. та пеня - 489,21 грн. Сума заборгованості за основним платежем визначена самостійно платником у податкових деклараціях від 20.01.2012 № 9000793278 та від 24.01.2013 № 9001339708.

За період з 01.01.2013 по 01.12.2013 відповідачем в добровільному порядку було сплачено 5823,35 грн. У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу відповідачу на підставі статті 129 Податкового кодексу України було нараховано пеню в сумі 489,21 грн.

З метою погашення податкового боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Податковим кодексом України, а саме: направлено податкову вимогу № 126. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу. Позивач просив суд стягнути з Приватного підприємства - Науково-виробничий центр нових технологій (НВЦНТ) «Технологія» податковий борг з земельного податку в сумі 47222,45 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих боржника.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, на адресу суду надав клопотання, в якому позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу з земельного податку в сумі 47222,45 грн. визнав у повному обсязі та в зв'язку з тяжким фінансовим становищем просив суд надати відстрочку виконання судового рішення на 6 місяців та розстрочити його виконання на 6 місяців. Просив також розглядати справу за відсутності представника.

28.01.2014 судом постановлено ухвалу про розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (підпункти 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України).

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Приватне підприємство - Науково-виробничий центр нових технологій (НВЦНТ) «Технологія», зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 01.03.1994 за № 333 (арк. справи 19) та з 01.03.1994 за № 408 знаходиться на податковому обліку в Алчевській ОДПІ Луганської області (арк. справи 20).

За відповідачем виник податковий борг з земельного податку за період з 30.06.2012 по 01.12.2013 в розмірі 47222,45 грн., у тому числі: за основним платежем - 46733,24 грн. та пеня - 489,21 грн. Сума заборгованості за основним платежем визначена самостійно платником у податкових деклараціях від 20.01.2012 № 9000793278 та від 24.01.2013 № 9001339708 (арк. справи 14-17).

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу відповідачу на підставі статті 129 Податкового кодексу України було нараховано пеню в сумі 489,21 грн. (арк. справи 21).

За період з 01.01.2013 по 01.12.2013 відповідачем в добровільному порядку було частково погашено податкові зобов'язання з земельного податку в розмірі 5823,35 грн.

Таким чином, сума податкового боргу з земельного податку за період з 30.06.2012 по 01.12.2013, з урахуванням часткової сплати відповідачем податкового зобов'язання в добровільному порядку за період з 01.01.2013 по 01.12.2013 в розмірі 5823,35 грн., становить 47222,45 грн.

У судовому засіданні встановлено, що з метою погашення податкового боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Податковим кодексом України, а саме: направлено податкову вимогу № 126 на загальну суму 5217,60 грн. (арк. справи 18).

Податковий борг у добровільному порядку не було сплачено, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 7-12).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно існує податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оспорена, до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Адміністративний позов визнано відповідачем.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що необхідно задовольнити.

Щодо клопотання відповідача щодо відстрочення виконання судового рішення на шість місяців та розстрочення його виконання терміном на шість місяців, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою та другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Тобто, відповідач має право звернутися із заявою про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення на стадії виконання судового рішення.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для відстрочення чи розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Суд не знаходить підстав для відстрочення та розстрочення виконання судового рішення з огляду на те, що посилання на тяжке фінансове становище, як на підставу для відстрочення виконання судового рішення, не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем не надано доказів тяжкого фінансового становища підприємства (баланс підприємства, звіт про фінансові результати тощо).

Окрім того, ПП НВЦНТ «Технологія» не надано доказів на підтвердження відсутності коштів на рахунках підприємства (виписки банків, інкасові доручення (розпорядження) тощо).

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем повинно бути вказано економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму відстрочення та розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління чи збутом боржника. Вказане економічне обґрунтування відповідачем не надано.

З огляду на вищевикладене суд вважає клопотання відповідача про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення передчасним, необґрунтованим, документально не підтвердженим і таким, що не підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства - Науково-виробничий центр нових технологій (НВЦНТ) «Технологія» про стягнення податкової заборгованості з земельного податку в розмірі 47222,45 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства - Науково-виробничий центр нових технологій (НВЦНТ) «Технологія» (ідентифікаційний код 21771167) на користь місцевого бюджету м. Алчевська Луганської області: р/р 33216811700027, код платежу 13050100 Земельний податок з юридичних осіб, суму податкового боргу з земельного податку в розмірі 47222,45 грн. (сорок сім тисяч двісті двадцять дві грн. 45 коп.) за рахунок коштів платника, які перебувають у його власності, з рахунків у банках, що його обслуговують.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.О. Свергун