Постанова

від 23.01.2014 по справі 810/7028/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року 810/7028/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомКиївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності доПоліського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) простягнення штрафних санкцій,

в с т а н о в и в:

Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Поліського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) про стягнення штрафних санкцій у сумі 2105,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було оплачено листки непрацездатності, які видані з порушенням вимог Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, що призвело до неправомірного використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Так, позивачем прийнято рішення про повернення сплачених надміру коштів та накладено штрафні санкції, однак на час звернення до суду страхові кошти відповідачем не повернуті, зокрема не сплачено 2105,58 грн.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

До суду від відповідача надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач у задоволенні позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що, на думку останнього, вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій є неправомірними, оскільки відповідальність за заповнення правильності листків непрацездатності покладається на заклад охорони здоров'я, а не на підприємство.

Згідно з частиною четвертою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Розглянувши надані відповідачем заперечення на адміністративний позов, суд дійшов висновку, що вони не обґрунтовані та такі, що не спростовують твердження позивача щодо заявлених позовних вимог.

Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Поліський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) зареєстрований платником внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Вишгородській міжрайонній виконавчій дирекції ФСС з ТВП.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2013 року позивачем проведено планову перевірку відповідача з питань надходження, обліку та витрачення коштів ФСС ТВП за період з 01.01.2012 по 01.09.2013, про що складено Акт №32 від 12.09.2013.

В акті перевірки зазначено, що при перевірці правомірності призначення, нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності встановлено, що в порушення ст. 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності та витратами, зумовленими похованням" оплачені листки непрацездатності, які видані з порушенням вимог Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ України та МПСП України від 03.11.2004 №532/274/136/ос/1406, а саме:

- ЛН №592342 з 13.02. по 27.02.2012 ОСОБА_1 - 6 днів на суму 610,62 грн.;

- ЛН №592261 з 17.01. по 06.02.2012 ОСОБА_2 - 10 днів на суму 325,30 грн.;

- ЛН №592341 з 15.02. по 27.02.2012 ОСОБА_3 - 4 дні на суму 161,68 грн.;

- ЛН №488638 з 27.11. по 06.12.2012 ОСОБА_4 - 8 днів на суму 269,92 грн.;

- ЛН №678805 з 19.07. по 28.07.2012 ОСОБА_5 - 4 дні на суму 36,20 грн.

Так, в Акту перевірки зазначено, що в цих листках непрацездатності вказана невірна назва місця роботи, відсутня адреса установи, що є порушенням п. 3.1 Інструкції №532, внаслідок чого неправомірно витрачені кошти Фонду в сумі 1403,72 грн. не приймаються до заліку.

На підставі вказаного акта перевірки позивачем прийнято рішення від 12.09.2013 №31 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким визначено відповідачу суму яка підлягає поверненню у розмірі 1403,72 грн. та накладено штраф у розмірі 701,86 грн.

Позивач вказує на те, що відповідачем у добровільному порядку суму, яка підлягає поверненню, не було сплачено, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 2240 завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, смерті громадянина або члена його сім'ї.

Частиною першою статті 9 Закону № 2240 встановлено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Згідно приписів пунктів 3, 6 частини першої статті 28 Закону № 2240, страховик має право проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників; накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Частиною четвертою статті 30 Закону № 2240 передбачено, що право розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники виконавчих дирекцій відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, керівники районних, міжрайонних, міських, районних у містах виконавчих дирекцій відділень Фонду.

Статтею 8 вказаного Закону передбачено, що спори, які виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.

За правилами частини першої статті 30 Закону № 2240 страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

За визначенням пункту 11 частини першої статті 2 Закону № 2240 страхові кошти - це акумульовані страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за цим Законом.

Як передбачає стаття 22 цього ж Закону страхувальники зобов'язані в десятиденний термін після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку, а також фінансові санкції.

У разі якщо страхувальники та інші отримувачі страхових коштів вважають, що орган Фонду неправильно визначив суми страхових коштів, використаних з порушенням встановленого порядку, та фінансових санкцій чи прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, або виходить за межі його компетенції, такі страхувальники та інші отримувачі страхових коштів протягом десяти календарних днів з дня отримання такого рішення мають право в письмовій формі звернутися до зазначеного органу Фонду із скаргою про перегляд цього рішення. Орган Фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів після отримання скарги страхувальника, іншого отримувача страхових коштів на їхню адресу поштою з повідомленням про вручення або надати під розписку. У разі якщо орган Фонду надсилає рішення про повну або часткову відмову у задоволенні скарги, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів протягом десяти календарних днів з дня отримання відповіді мають право звернутися з повторною скаргою до органів Фонду вищого рівня або до суду.

Суд враховує те, що рішення №31 від 12.09.2013, на підставі якого позивач просить стягнути суму заборгованості, є чинним на момент розгляду справи та не скасоване і не оскаржено окремо відповідачем в адміністративному чи в судовому порядку.

Таким чином, на час розгляду справи відповідачем доказів оскарження рішення про повернення коштів і застосування фінансових санкцій у судовому порядку, як і доказів погашення заборгованості до суду не надано.

Щодо твердження відповідача про те, що відповідальність за заповнення правильності листків непрацездатності покладається на заклад охорони здоров'я, а не на підприємство, суд вважає такі висновки помилковими з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 34 Закону № 2240, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) та допомога по вагітності та пологах.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.

Статтею 51 Закону № 2240 визначено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Тобто, для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною і необхідною умовою, що підтверджує юридичний факт наявності права на її отримання, є належним чином виданий та оформлений листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку, здійснення контролю за правильністю його видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Порядок оформлення і видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, регламентується Наказом Міністерства охорони здоров'я від 09.04.2008 №189 "Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності".

Згідно пункту 3.2 Наказу № 189 організація експертизи тимчасової непрацездатності здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої МОЗ України від 13.11.2011 №455 та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої МОЗ України від 03.11.2004 №532/274/136/ос/1406, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.11.2004 за №1456/10055.

Відповідно до пункту 5.1.3 Положення № 189, пункту 2.9 Інструкції № 455 у разі лікування в стаціонарі листок непрацездатності видається лікуючим лікарем спільно із завідувачем відділення за весь період стаціонарного лікування.

У спірних листах непрацездатності була вказана невірна назва місця роботи та не вказано адреси установи, тому вважати їх виданими відповідно до вимог законодавства не можна.

Крім того, відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 532 чітко вказуються: місце роботи: назва і місцезнаходження підприємства, установи, організації (повністю).

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 3 статті 50 Закону України № 2240, рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається ) на підприємстві.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Порядком формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам, зумовленими похованням, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18 листопада 2011 року № 4 (пункти 7.3, 7.7) передбачено ситуацію, коли страхувальники самостійно виявляють помилки та надають відомості про їх виправлення до Фонду. Наслідком такого виявлення до початку перевірки є умова звільнення від штрафу, але обов'язок відшкодувати Фонду в повному обсязі неправомірно витрачені кошти не скасовується.

Факти існуючих невідповідностей у листках непрацездатності, виявлені під час перевірки та суму виплаченої за ними допомоги по тимчасовій непрацездатності, відповідач у своїх запереченнях не заперечував.

Крім того, до заперечень відповідачем надано суду вже виправлені та до заповнені листки непрацездатності.

Пунктом 2.15. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704), первинні документи бухгалтерського обліку підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерських облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідальність господарської операції діючому законодавству.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (п. 2.16. Положення № 88).

Оскільки у порушення вимог чинного законодавства, відповідач нарахував та сплатив допомогу по тимчасовій непрацездатності за листками непрацездатності, які були видані та оформлені неналежним чином, позивач правомірно прийняв рішення від 12.09.2013 №361 щодо повернення коштів фонду та застосування фінансових санкцій за порушення відповідачем законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини, перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - задовольнити.

Стягнути з Поліського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (код ЄДРПОУ 36421221) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість у сумі 2105 (дві тисячі сто п'ять) грн. 58 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.