Постанова

від 27.01.2014 по справі 810/7130/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року 810/7130/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова доДочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" простягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсій, призначених та виплачених громадянам на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у сумі 12290,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача утворився борг з відшкодування витрат на виплату пенсій, що становить різницю між сумою пенсій, призначених згідно з Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за жовтень-листопад 2013 року.

До суду 27.01.2014 від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких в частині суми заборгованості, яка складає 9938,92 грн. - позов визнав, а в іншій частині позовних вимог щодо суми боргу в розмірі 2351,94 грн. - заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Згідно з частиною четвертою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

В силу пункту 4 частини п'ятої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків: не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Дочірнє підприємство "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" є юридичною особою, у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є страхувальником, який перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області

Судом встановлено, що відповідач має у своєму складі філію "Український науково-дослідний інститут природних газів", яка розташована у місті Харкові і зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі міста Харкова за реєстраційним номером №14246.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі міста Харкова на підставі розрахунків про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за жовтень-листопад 2013 у загальному розмірі 12290,86 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково визнано позовні вимоги у розмірі 9938,92 грн.

Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Цією ж статтею встановлено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.

Судом встановлено, що часткове визнання представником відповідача адміністративного позову не суперечить закону та не порушує права, свободи або інтереси інших осіб, а тому приймається судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність між сторонами спору щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 9938,92 грн.

Згідно з частиною третьою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Як вже зазначалось судом вище, відповідачем частково визнано позовні вимоги і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2351,94, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 2 пункту 13 Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV), у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.

При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Так, приписами статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" передбачено, що для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Відповідно до пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50% у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Судом встановлено, що розмір витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, розраховано позивачем з порушенням вимог статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" за рахунок державних підприємств фінансується 50% різниці між сумами пенсії, призначеної за цим Законом та обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник.

Позивач в розрахунку суми позову нарахував різницю між сумами пенсій в розмірі 100 відсотків, що суперечить статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Зокрема, нараховано у розрахунках за листопад 2013 року ОСОБА_1 (Комінтернівський район) 81,75 грн. замість 40,88 грн., що більше на 40,87 грн., та всім пенсіонерам Дзержинського району - 4622,19 грн. замість 2311,12 грн., що більше на 2311,07 грн.

Таким чином, до стягнення підлягає 9938,92 грн.

Судом встановлено, що вказані завищення відбулися оскільки позивач в порушення статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" нараховував різницю між сумами пенсій в розмірі 100 відсотків, замість встановлених 50 відсотків.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості. В силу статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем повністю не доведено належними та достатніми доказами розміру та складу фактичних витрат органу Пенсійного фонду на виплату наукових пенсій, а також правомірності їх нарахування.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Проте, це не означає, що суд зобов'язаний взяти на себе тягар доказування розміру фактичних витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, та правомірності їх формування замість сторони у справі - суб'єкта владних повноважень у відносинах з юридичною чи фізичною особою.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Доказів понесення будь-яких судових витрат особами, які беруть участь у справі, суду надано не було, вимог про їх відшкодування не заявлено, у зв'язку з чим судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність", статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 26488708) на користь Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсій, призначених та виплачених громадянам на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у сумі 9938 (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 92 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.