Рішення

від 21.11.2013 по справі 764/9782/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 764/9782/13-ц

Провадження № 2/764/4308/2013

Категорія 43

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" листопада 2013 р. Ленінський районний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Рубан М.В.

за участю секретаря - Бурчуладзе С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом комунального підприємства «Житлосервіс № 15» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся 19 вересня 2013 року до суду з позовом, в якому з врахуванням уточнень просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_3 з усіма залежними від них особами.

Вимоги позову мотивовані тим, що відповідачі не проживають за вказаною адресою більше шести місяців, їх особистих речей в кімнаті немає, вони не сплачують за комунальні послуги, до сьогоднішнього моменту відповідачі з реєстрації добровільно не знялися, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання повторно не з'явилися, сповіщені про дату, час та місце судового засідання належним чином, причини не явки суду не повідомили.

Згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає за можливе розглянути справу по суті та постановити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Суд, допитавши свідків в судовому засіданні 29.10.2013 року, дослідивши матеріали цивільної справи, знаходить позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що кімната АДРЕСА_3 передана на баланс КП «Житлосервіс № 15», що підтверджується копією наказу начальника управління з питань майна комунальної власності № 213 від 29.04.2003 року.

Відповідачі зареєстровані з 12.07.2002 року за вказаною адресою, що підтверджується копіями карток прописки (а.с.11,12).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 підтвердила, що у вказаному будинку вона проживає з 2002 року, відповідачів не знає, ніколи не бачила їх у гуртожитку, в даній кімнаті проживають ОСОБА_4 з дружиною ОСОБА_5 та дитиною, спроб вселитися у дану кімнату інших осіб не спостерігала.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2, підтвердила, що з 2001 року проживає у гуртожитку, біля п'яти років назад бачила один раз у гуртожитку ОСОБА_1, яка є матір'ю ОСОБА_4, спроб вселитися у дану кімнату інших осіб не спостерігала.

Факт не проживання відповідачів за адресою реєстрації також підтверджується актом фактичного проживання мешканців гуртожитку від 09.09.2013 року, складений комісією комунального підприємства «Житлосервіс № 15».

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право.

На підставі ст. 130 ЖК України порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством.

Виходячи з приписів ст.ст.71,72 ЖК України особа втрачає право користування на житло, у разі її відсутності за місцем реєстрації без поважних причин понад шість місяців.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При таких обставинах, суд доходить висновку, що вимоги позову про визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням з усіма залежними від них особами є обгрунтованими та доведеними, оскільки судом було встановлено, що останні не проживають без поважних причин в кімнаті АДРЕСА_3 більше шести місяців, тому позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягає солідарному стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 114,70 грн.

На підставі ст.ст. 16 ЦК України, ст. 71, 72, 130 ЖК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 169, 179, 212-215, 223, 224, 228, 232 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_3 з усіма залежними від них особами.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Житлосервіс № 15» (код ЄДРПОУ 32296567) судовий збір в розмірі 114,70 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в Апеляційний суд м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно

Суддя Ленінського районного суду

м.Севастополя М.В. Рубан