Рішення

від 22.01.2014 по справі 37/772

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/772 22.01.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Управління освіти Солом'янскої районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 207 798,09 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача : Гаркавенко С.В. - дов. № 91/2013/11/28-3 від 28.11.2013 р.

від відповідача : не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Управління освіти Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, правонаступником якого є Управління освіти Солом'янскої районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення 198 911,09 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 6371,36 грн. пені, 1684,28 грн. інфляційної складової боргу та 831,36 грн. річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 310282 від 02.02.04 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.04.09 р. до 01.10.09 р.

Ухвалою суду від 06.11.09 р. було порушено провадження у справі № 37/772 та призначено її розгляд на 07.12.09 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Ухвалою суду від 07.12.09 р., керуючись ст. ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, зупинив провадження у справі № 37/772 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131; зобов'язав сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.09 р. касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК "Київенерго" задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ "Престиж" до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК "Київенерго" про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.10 р. у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК "Буревісник-3", ЖБК "Ремонтник", ЖБК "Суднобудівник-18", ЖБК "Алмазний", ОСББ "Мотор", ВАТ "Універсам № 14", ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 р. у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ "Престиж" до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК "Київенерго", про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Враховуючи наведене, підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, у зв'язку з чим суд визнав за необхідне ухвалою від 05.12.2013 р. поновити провадження у даній справі та призначити її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 27.12.2013 р., зобов'язав сторін надати суду певні документи.

Через відділ діловодства суду 26.12.2013 р. від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву, яке долучено до матеріалів справи.

З відомостей ЄДР стало відомо, що рішенням Київської міської ради «Про питання організації управління районами у місті Києві" від 09.09.2010 № 7/4819 та розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 р. № 7/4819 «Про питання організації управління районами у місті Києві» від 30.09.2010 р. № 787 вирішено припинити шляхом ліквідації Солом'янську районну у м. Києві раду та її виконавчі органи.

На виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2010 р. № 787, припинено шляхом ліквідації Управління освіти Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 26063920).

На основі нині діючої Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, утвореної розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради і Київської міської державної адміністрації) «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 р. № 7/4819 «Про питання організації управління районами у місті Києві» від 30.09.2010 р. № 787, створено Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37485490).

Розпорядженням Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.01.2011 р. № 1 затверджено Положення Управління освіти Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (код СДРПОУ 37485490).

Відповідно до ч. 2 р. 1 Положення Управління освіти Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37485490) є правонаступником майна, прав та обов'язків Управління освіти Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 26064150). Відповідно до частини 1 статті 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Враховуючи наведене, господарський суд замінив відповідача - Управління освіти Солом'янскої районної у місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 26064150) його правонаступником - Управлінням освіти Солом'янскої районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37485490). У зв`язку із перебуванням судді Гавриловської І.О. на лікарняному, судове засідання призначене на 27.12.2013 року не відбулося.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 27.12.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Гавриловської І.О. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 37/772 передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою від 27.12.2013 р. суддя Спичак О.М. прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду на 22.01.2014 р., зобов'язав сторін надати певні документи.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 21.01.2014 р. приймаючи до уваги, що суддя Гавриловська І.О. вийшла з лікарняного, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол № 1 від 03.02.2011 р.), справу № 37/772 передано на розгляд судді Гавриловській І.О.

Ухвалою від 21.01.2014 р. суддя Гавриловська І.О. прийняла дану справу до свого провадження.

У судовому засіданні 22.01.2014 р. представник позивача надав суду заяву про зміну найменування сторони разом із підтверджуючими документами та довідку про надходження коштів від відповідача, які долучено до матеріалів справи; позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 22.01.2014 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 22.01.2014 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (енергопостачальна організація) та Управлінням освіти Солом'янскої районної у місті Києві державної адміністрації, правонаступником якого є Управління освіти Солом'янскої районної в місті Києві державної адміністрації, (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 310282 від 02.02.04 р., предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 310282 від 02.02.04 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), Положенням про Держенергоспоживнагляд, правилами користування тепловою енергією, правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з п. 2.2.1 договору № 310282 від 02.02.04 р., енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, абонент зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Пунктом 1. додатку № 3 до договору № 310282 від 02.02.04 р. визначено, що розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими розпорядженням КМДА від 20.06.2002 р. № 1245, за кожну відпущену гігакалорію (1Гкал/грн.) без урахування ПДВ 80,00 грн. (5,8 %), 57,50 грн. (94,2 %) - для опалення, 80,00 грн. (3,3 %), 57,50 грн. (96,7 %) - для гарячого водопостачання.

П. 2 додатку № 4 договору № 310282 від 02.02.04 р. передбачено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 1 за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 63 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно п. 3.1. додатку № 4 договору № 310282 від 02.02.04 р., у разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць. У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

П. 3.2. додатку № 4 до договору № 310282 від 02.02.04 р. передбачено, що абонентам, що не мають приладів обліку, щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Згідно до п. 3.4. додатку № 4 договору № 310282 від 02.02.04 р., у випадку порушення сплати за поточне споживання, енергопостачальна організація має право припинити безоплатний відпуск теплової енергії.

Відповідно до п. 3.5. додатку № 4 до договору № 310282 від 02.02.04 р., у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з квітня 2009 р. по серпень 2009 р. (включно) та розрахунок заборгованості відповідача за спожиту теплоенергію по договору № 310282 від 02.02.04 р. за період з квітня 2009 р. по жовтень 2009 р.

З розрахунку основного боргу за теплову енергію по договору № 310282 від 02.02.04 р. вбачається, що за спірний період, з 01.04.09 р. по 01.10.09 р., загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії становила 442 630,30 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 310282 від 02.02.04 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 188 522,20 грн., у зв'язку з чим станом на 01.10.09 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 198 911,09 грн.

За таких обставин ПАТ "Київенерго" звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Управління освіти Солом'янскої районної у місті Києві державної адміністрації, правонаступником якого є Управління освіти Солом'янскої районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення 198 911,09 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 6 371,36 грн. пені, 1 684,28 грн. інфляційної складової боргу та 831,36 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 310282 від 02.02.04 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.04.09 р. до 01.10.09 р. та додатків до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 310282 від 02.02.04 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Також господарський суд відзначає, що за спірний період, у відповідності до письмових пояснень Київської міської адміністрації, розрахунок вартості спожитої теплової енергії розрахований позивачем за чинними тарифами, встановленими нормативно-правовими актами (розпорядженнями) КМДА та НКРЕ.

Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У зв'язку з вирішенням судовими інстанціями питання щодо чинності тарифів, за якими нараховувалась відповідачу вартість спожитої теплової енергії, провадження у справі № 37/772 зупинялось.

На теперішній час не надано суду жодного процесуального судового документу, згідно з яким визнано вищевказані тарифи нечинними.

Крім того, постановою Верховного Суду України від 28.11.11 р. не встановлено нечинність тарифів.

Таким чином, на сьогодні, відсутні підстави визнавати, що позивачем для розрахунку заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію застосовувались нечинні тарифи.

У судовому засіданні 22.01.2014 р. представник позивача надав суду довідку про надходження коштів за спожиту від ПАТ "Київенерго" теплову енергію, з якої вбачається, що станом на день розгляду справи в суді у відповідача відсутня заборгованість за договором № 310282 від 02.02.04 р. за період з 01.04.09 р. по 01.10.09 р.

Судом було встановлено, що весь основний борг у розмірі 198 911,09 грн. за спожиту теплову енергію за договором № 310282 від 02.02.04 р. за період з 01.04.09 р. до 01.10.09 р. було погашено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 198 911,09 грн. за спожиту теплову енергію за договором № 310282 від 02.02.04 р. за період з 01.04.09 р. до 01.10.09 р. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд також стягнути з відповідача 1 684,28 грн. інфляційної складової боргу та 831,36 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 310282 від 02.02.04 р. та додатками до нього.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з квітня 2009 р. до вересня 2009 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у липні 2009 р. на рівні 99,9 %, у серпні 2009 р. на рівні 99,8 %.

Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ПАТ "Київенерго".

У зв'язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з Управління освіти Солом'янскої районної в місті Києві державної адміністрації за період з квітня 2009 р. до жовтня 2009 р. підлягають 1 448,06 грн. інфляційних нарахувань.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 310282 від 02.02.04 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 1 448,06 грн. інфляційної складової боргу за період з квітня 2009 року до жовтня 2009 року.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 310282 від 02.02.04 р. станом на 01.10.09 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 831,36 грн. трьох відсотків річних за період з квітня 2009 р. до жовтня 2009 р.

ПАТ «Київенерго» також просило стягнути з відповідача 6 371,36 грн. пені за період з травня 2009 р. до жовтня 2009 р. за порушення грошового зобов'язання за договором № 310282 від 02.02.04 р. та додатками до нього.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Пунктом 3.5. додатку № 4 до договору № 310282 від 02.02.04 р. визначено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, оскільки матеріали справи підтверджують порушення грошового зобов'язання відповідача за договором № 310282 від 02.02.04 р. за період з 01.04.09 р. по 01.10.09 р., то з нього підлягає стягненню пеня у розмірі 6 371,36 грн.

Зважаючи на те, що законодавством України передбачено право відповідача звернутися до суду із заявою про зменшення розміру штрафних санкцій, але відповідач у судове засідання 22.01.2014 р. не з'явився та через відділ діловодства суду таку заяву не подав, у зв'язку з чим не реалізував надане йому право, то господарський суд прийшов до висновку стягнути з відповідача пеню у повному обсязі - 6 371,36 грн.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Управління освіти Солом'янскої районної в місті Києві державної адміністрації підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги до Управління освіти Солом'янскої районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти Солом'янскої районної в місті Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Пітерська, буд. 12, код ЄДРПОУ 37485490) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 1448 (одна тисяча чотириста сорок вісім) грн. 06 коп. інфляційних нарахувань, 831 (вісімсот тридцять одну) грн. 36 коп. трьох відсотків річних, 6 371 (шість тисяч триста сімдесят одну) грн. 36 коп. пені, 2 075 (дві тисячі сімдесят п'ять) грн. 62 коп. витрат на сплату державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 198 911,09 грн. основного боргу.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 27.01.2014 р.

Суддя Гавриловська І.О.