Рішення

від 15.01.2014 по справі 753/17487/13-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17487/13-ц

провадження № 2/753/733/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарях Пуник Л.В.,

Невкритому В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ТОВ „Нове Плюс", ОСОБА_3 до ПАТ „АІТ", 3-тя особа: ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої ДТП,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

В судовому засіданні представник позивачів ТОВ „Нове Плюс" та ОСОБА_3 ОСОБА_5 вимоги позову підтримав, просив їх задовольнити, пояснивши, що 10.04.2013 року близько 16 годин 30 хвилин водій ОСОБА_4, перебуваючи в трудових відносинах з ПАТ „АІТ", керуючи автомобілем „DAFВ» , д.н.з. НОМЕР_5 в складі з напівпричепом „РАСТОН", д.н.з. НОМЕР_2, на 66 км автодороги Київ-Харків в крайній лівій смузі руху, виїхав на смугу руху, яка використовується транспортом для розвороту в напрямку м. Києва, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем „МАНВ» д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_6, який зупинився для здійснення розвороту, порушивши при цьому вимоги п.2.9 (Б); 1.3; 11.2 ПДР України. Своїми неправомірними діями ОСОБА_4 наніс позивачам матеріальну шкоду: ТОВ „Нове Плюс" в сумі 51 390,18 грн. та ОСОБА_3 в сумі 103 366,62 грн. В момент ДТП автомобіль „DAFВ» , д.н.з. НОМЕР_5 був власністю відповідача, а ОСОБА_4 перебував в трудових відносинах з ПАТ „АІТ", тому вказані суми просить стягнути з відповідача на користь позивачів відповідно до розміру нанесеної матеріальної шкоди. Також просить стягнути з відповідача судові витрати, сплачені при зверненні до суду.

Представник відповідача ПАТ „АІТ" Гненний Д.А. в судовому засіданні позов визнав частково, пояснивши, що автомобіль „DAFВ» , д.н.з. НОМЕР_5 в день ДТП знаходився на балансі відповідача, а ОСОБА_4 перебував в трудових відносинах з ПАТ „АІТ". Позивачка в позові просить стягнути 152 856 грн. 62 коп. матеріальної шкоди, завданої її автомобілю. Однак згідно звіту ринкова вартість самого автомобіля до ДТП складає 112 558 грн. 75 коп. і поскільки вона перевищує вартість відновлювального ремонту, тому у відповідності до ст.30.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ОСОБА_3 підлягає відшкодуванню 112 558 грн. 75 коп. ринкової вартості автомобіля до ДТП. Але, приймаючи до уваги, що ПАТ СК „Брокбізнес" сплатила їй 49490 грн. страхового відшкодування, тому остаточна сума нанесеної матеріальної шкоди автомобілю дорівнює 63068,75 грн. Щодо стягнення матеріальної шкоди за пошкодження майна, яке знаходилось у автомобілі і належало ТОВ „Нове Плюс", то представник позивача не надав належних доказів переліку пошкодженого майна та висновку про розмір матеріальної шкоди, тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

3-тя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином (а.с.67), однак у направленій заяві до суду проти задоволення позову заперечував і просив розглянути справу його відсутність (а.с.68).

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів сторонами по справі встановив наступні факти та правовідносини.

Автомобіль „МАН 8.163", д.н.з. НОМЕР_4, 1997 року випуску, білого кольору, належить на праві власності позивачці ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6, виданого Львівським ВРЕР ДАІ 22.08.2008 року, що підтверджується його копією (а.с.13). 25.01.2011 року ОСОБА_3 передала у оренду вказаний автомобіль ТОВ „Нове Плюс" до 25.01.2014 року, уклавши договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (а.с.11-12). ОСОБА_6 керував зазначеним автомобілем 10.04.2013 року, працюючи на посаді водія ТОВ „Нове Плюс" (а.с.14).

Автомобіль „DAF 85", д.н.з. НОМЕР_5, 2001 року випуску, білого кольору належить на праві власності ПАТ „АІТ" на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7, виданого 23.03.2011 року ВРЕР-9 УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, про що свідчить його копія (а.с.74). Даний автомобіль перебуває на балансі ПАТ „АІТ" з 30.11.2006 року (а.с.73). Згідно наказу від 14.07.2000 року №83-К ОСОБА_4 було прийнято на посаду водія 1 класу з 15.07.2000 року (а.с.76-77). Як наголошує наказ №1 від 2.01.2013 року за водієм ОСОБА_4 було закріплено автомобіль „DAF 85В» , д.н.з. НОМЕР_5 (а.с.70-71).

10.04.2013 року водій ОСОБА_4 керував автомобілем „DAF 85В» , д.н.з. НОМЕР_5 з напівпричепом - рефрежератором „РАСТОН", д.н.з. НОМЕР_2 на підставі шляхового листа №071114 від 10.04.2013 року, який був втрачений під час ДТП (а.с.72). В подальшому наказом від 30.08.2013 року №22-К ОСОБА_4 був звільнений з посади водія-експедитора за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України (а.с.75).

Згідно п.5, ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної безпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

П.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за №6 зі змінами та доповненнями зазначає, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини, крім випадків, передбачених СТ.456 ЦК. А п.4 цієї ж Постанови вказує, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності, тощо).

Як встановлено у судовому засіданні, 10.04.2013 року близько 16 годин 30 хвилин водій ОСОБА_4, перебуваючи в трудових відносинах з ПАТ „АІТ", керуючи автомобілем „DAFВ» , д.н.з. НОМЕР_5 в складі з напівпричепом „РАСТОН", д.н.з. НОМЕР_2, на 66 км автодороги Київ-Харків в крайній лівій смузі руху, виїхав на смугу руху, яка використовується транспортом для розвороту в напрямку м. Києва, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем „МАНВ» д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_6, який зупинився для здійснення розвороту, порушивши при цьому вимоги п.2.9 (Б); 1.3; 11.2 ПДР України.

Постановою судді Березанського міського суду Київської області Голік Г.К. від 21.06.2013 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.16). Дана постанова ОСОБА_4 не оскаржувалась.

Як вбачається зі звіту №3320-2/04/13 від 15.05.2013 року ТОВ „Сател груп" матеріальна шкода, заподіяна автомобілю позивачки, дорівнює 112 558 грн. 75 коп. (а.с.17-22). Даний звіт складався на підставі протоколу огляду транспортного засобу - автомобілю „МАН 8.163В» , д.н.з. НОМЕР_4 (а.с.25), в якому відображені всі пошкодження, що утворились при ДТП, що підтверджується фототаблицями до звіту (а.с.28-30). За змістом ремонтної калькуляції від 23.05.2013 року вартість відновлювального ремонту даного автомобіля становить 152 856 грн. 62 коп. (а.с.23-24).

Як наголошує ст.30.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Ст.30.2 того ж Закону роз'яснює, що якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, поскільки в даному випадку розмір відновлювального ремонту автомобіля позивачки 152 856 грн. 62 коп. перевищує його ринкову вартість 112 558 грн. 75 коп. на момент ДТП, тому матеріальна шкода завдана даному автомобілю складає 112 558 грн. 75 коп.

15.08.2013 року ПрАТ „Страхова компанія „Брокбізнес" своїм листом повідомила ОСОБА_3 про виплату їй страхового відшкодування в розмірі 49 490 грн. за пошкоджений автомобіль „МАН 8.163В» , д.н.з. НОМЕР_4 на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА-2631859 від 15.04.2012 року (а.с.37). В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_5 підтвердив отримання ОСОБА_3 вказаної суми. Таким чином, розмір невідшкодованих завданих збитків автомобілю позивачки дорівнює 63068 грн. 75 коп. (112 558 грн. 75 коп. - 49 490 грн.).

Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що поскільки винність 3-ї особи ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах з ПАТ „АІТ" в момент ДТП, в нанесені матеріальної шкоди позивачці ОСОБА_3, як власниці автомобіля „МАН 8.163В» , д.н.з. НОМЕР_4, знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні і не викликає сумніву, а саме неправомірні його дії призвели до зіткнення вказаних автомобілів „МАН 8.163В» , д.н.з. НОМЕР_4 та „DAF 85", д.н.з. НОМЕР_5, при цьому вини водія ОСОБА_6, який керував автомобілем позивачки, в цьому зіткненні не було доведено суду, тому позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі, вказаному судом вище, необхідно задовольнити в повному обсязі, стягнувши з ПАТ „АІТ" на користь ОСОБА_3 63068 грн. 75 коп. матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, а в решті суми, заявленої позивачкою, необхідно відмовити як така, що не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні.

Як зазначають ч.3, ст.10 та ч.1, ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.

За змістом ч.1, ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, членами комісії ТОВ „Нове Плюс" була здійснена перевірка товарно-матеріальних цінностей, що зробились непридатними, внаслідок ДТП, яка сталась 10.04.2013 року під час їх транспортування у автомобілі „МАН 8.163В» , д.н.з. НОМЕР_4, при цьому комісія встановила, що товари згідно товаро-транспортних накладних №3/13; 4/13; 18/13; 19/13; 20/13; 22/13; 23/13; 24/13; 25/13; 26/13; 27/13 на загальну суму 52 502,18 грн. підлягають списанню та вилученню з обліку, так як використання їх неможливе, навіть частково. Вказане знайшло своє відображення у акті обстеження від 12.04.2013 року (а.с.34). А 17.04.2013 року експертом Манжос О.А. було складено дефектний акт №17/04, в якому зазначено перелік та кількість пошкодженого майна, а також опис пошкоджень (а.с.35).

У відповідності до п.8, ч.2, ст.7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Частина 1, ст.12 цього ж Закону вказує, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про

вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Оцінюючи вказані два документи, як доказ нанесення матеріальної шкоди відповідачем вантажу ТОВ „Нове Плюс", який знаходився у автомобілі „МАН 8.163В» , д.н.з. НОМЕР_4 під час ДТП, суд вважає, що вони не є належними доказами вказаного предмету спору, так як акт обстеження від 12.04.2013 року не містить повного переліку товару та його кількості згідно вказаних накладних після ДТП та переліку товару, який транспортувався до ДТП, а сам дефектний акт не може вказувати на придатність або непридатність товару для використання, при цьому в подальшому експерт мала б скласти висновок або звіт про оцінку майна і розмір нанесеної йому шкоди. Однак представник позивача не надав документів з обґрунтованим висновком придатності товару та розміру нанесеної матеріальної шкоди, а також безпосередньо описаних вище товаро-транспортних накладних. За таких обставин в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача ТОВ „Нове Плюс" 51 390 грн. 18 коп. матеріальної шкоди, завданої ДТП, товару, необхідно відмовити.

Згідно ст.88 ЦПК України поскільки суд частково задовольняє позовні вимоги позивачки ОСОБА_3, тому розмір судових витрат необхідно визначити пропорційно від задоволених позовних вимог, а саме: 63068 грн. 75 коп. : 1% = 630 грн. 69 коп. судового збору, які необхідно стягнути з ПАТ „АІТ" на користь ТОВ „Нове Плюс", поскільки саме вказаний позивач сплатив загальний розмір судового збору позивачів при зверненні до суду (а.с.3), в решті суми судових витрат необхідно відмовити.

Керуючись ст.10; 11; 60; 79; 88; 209; 213-215 ЦПК України, на підставі ст.22; 1166; 1187 ЦК України, ст.30.1; 30.2 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.7; 12 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", п.2; 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за №6 зі змінами та доповненнями, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ „АІТ", (ідентифікаційний код 02573036, індивідуальний податковий номер 025730326138) на користь ОСОБА_3 63068 грн. 75 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої ДТП, автомобілю.

Стягнути з ПАТ „АІТ", (ідентифікаційний код 02573036, індивідуальний податковий номер 025730326138) на користь ТОВ „Нове Плюс" 630 грн. 69 коп. судового збору.

В задоволенні частини позову ТОВ „Нове Плюс", ОСОБА_3 до ПАТ „АІТ", 3-тя особа: ОСОБА_4 про відшкодування 51 390 грн. 18 коп. матеріальної шкоди, завданої ДТП, товару, 40 297 грн. 87 коп. матеріальної шкоди, завданої ДТП, автомобілю, 1422 грн. 90 коп. судового збору, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя :