Рішення

від 23.01.2014 по справі 905/7863/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.01.2014р. Справа №905/7863/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Довгалюк В.О., за участю секретаря судового засідання Паніної С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Андрос», м. Маріуполь Донецької області

про: стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 5 917 грн. 41 коп., пені в розмірі 272 грн. 23 коп., нарахованої неустойки за час прострочення повернення майна в розмірі 28 189 грн. 74 коп.

за участю:

Прокурора: Осипенко Ю.С.;

представників сторін:

від Позивача: Тутов Д.С. - по довіреності №102 від 11.09.2013р.;

від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

08 листопада 2013 року Прокурор м. Донецька звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Андрос», м. Маріуполь Донецької області, про стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 5 917 грн. 41 коп., пені в розмірі 272 грн. 23 коп., нарахованої неустойки за час прострочення повернення майна в розмірі 28 189 грн. 74 коп.

В обґрунтування заявлених вимог Прокурор посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за Договором оренди державного майна №877 від 07.12.2001р. по сплаті орендної плати за період з 27.08.2012р. по січень 2013р., внаслідок чого утворилась вищевказана заборгованість і виникли підстави для нарахування неустойки та пені.

На підтвердження вказаних обставин Прокурором надано вищезазначений Договір з додатками та додатковими угодами до нього, розрахунки, лист від 21.08.2013р. №69/59-1816, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. у справі №2а/0570/14489/2012, лист від 03.09.2013р. №11-06-05-10981.

Ухвалою від 08.11.2013р. господарським судом порушено провадження у справі №905/7863/13, судове засідання призначено на 05.12.2013 року.

В подальшому господарським судом розгляд справи неодноразово відкладався на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв"язку з нез"явленням в судове засідання Відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою від 17.12.2013р. господарським судом за клопотанням Позивача продовжено строк розгляду справи на 15 днів відповідно до частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 23.01.2014р. Прокурор та представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Крім того, представником Позивача надано пояснення від 23.01.2014р. про те, що фактично заявлена до стягнення заборгованість в сумі 5 351 грн. 90 коп. виникла за період з серпня 2012 року по 15.01.2013р. включно.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

За висновками суду, Відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного.

Згідно положень частини 1 статті 65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до пункту 11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За змістом наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №17811502 від 18.12.2013р. місцезнаходженням Відповідача є: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, Жовтневий район, вул. Енгельса, б.33.

На вказану адресу господарським судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України направлені ухвали від 08.11.2013р., 05.12.2013р., 17.12.2013р., 16.01.2014р. з метою повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи.

Проте, направлена судом кореспонденція відділенням поштового зв'язку на адресу господарського суду повернута з відмітками «Організація вибула», "За зазначеною адресою не проживає".

У пункті 3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Відповідача, яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з урахуванням позиції Пленуму Вищого господарського суду України, суд вважає, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Одночасно, статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Незважаючи на те, що Відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Вислухавши у судовому засіданні Прокурора та представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом ВСТАНОВЛЕНО:

07 грудня 2001 року між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди №877.

Оскільки зазначений Договір за своєю правовою природою є договором оренди державного майна, правовідносини сторін за цим Договором регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна», а також статтями 759-786 Цивільного кодексу України та статтями 283-291 Господарського кодексу України.

Пунктами 1.1, 1.2 зазначеного Договору передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне майно - нежитлові приміщення площею 204,5 кв.м., розміщені за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 31, що знаходяться на балансі Індустріального технікуму Приазовського Державного технічного університету, вартість яких визначена згідно з експертною оцінкою станом на 01.10.2001р. - 70 103 грн., з метою розміщення Інтернет-кафе, офісу, підсобних приміщень.

Цей договір укладено строком на 9 місяців, що діє з 07.12.2001р. до 05.09.2002р. (пункт 10.1 Договору).

На виконання умов Договору Позивач передав вищевказане нерухоме майно в оренду Відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі від 07.12.2001р., підписаним представниками сторін без зауважень і заперечень.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно пункту 5.2 Договору, частини 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», частини 3 статті 285 Господарського кодексу України на Відповідача покладено обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (частина 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», частина 4 статті 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до пункту 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (жовтень 2001р.) - 624 грн. 57 коп.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначенному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2001р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад 2001р.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.2 Договору).

За змістом пункту 3.3 Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця.

В подальшому, сторони укладали додаткові угоди №1 від 21.08.2002р., №2 від 02.06.2003р., №3 від 05.09.2003р., та Договори №4 від 12.05.2006р., №5 від 22.06.2007р. №6 від 03.08.2009р., №7 від 02.04.2010р., якими неодноразово продовжували строк дії Договору та вносили зміни до його умов, зокрема в частині розміру орендної плати.

Відповідно до пункту 3.3 Договору в редакції договору №4 від 12.05.2006р., орендна плата перераховується Орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% відповідно щомісяця не пізніше 25 числа.

Договором №5 від 22.06.2007р. сторони змінили пункт 3.1 Договору та визначили, що орендна плата визначається на підставі змін, внесених Постановою КМУ від 27.12.2006р. №1846 до Постанови КМУ від 04.10.1995р. №786 «Про Методику розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна» і становить за базовий місяць розрахунку січень 2007 року - 1184 грн. 78 коп. (без індексу інфляції за січень 2007р., який має бути врахований при сплаті орендної плати за січень).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

При цьому, згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань Відповідач ухилився від виконання обов'язку по здійсненню платежів з орендної плати, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з серпня 2012 року по 15.01.2013 року в сумі 5 917 грн. 41 коп.

Доказів погашення боргу в сумі 5 917 грн. 41 коп. Відповідачем не надано, у зв'язку з чим господарський суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання Відповідача по сплаті орендної плати залишилось невиконаним, що є порушенням вимог пунктів 3.1-3.5, 5.2 Договору, частини 3 статті 18, частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 285 Господарського кодексу України.

За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі за період з серпня 2012 року по 15.01.2013 року включно в сумі 5 917 грн. 41 коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність встановлену законодавчими актами України та договором.

Умовами пункту 3.5 Договору в редакції Договору №4 від 12.05.2006р., передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та на користь Балансоутримувача у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахування індексації, за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Перевіривши наданий Прокурором розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 272 грн. 23 коп., господарський суд вважає, що він є арифметично вірним та відповідає умовам пункту 3.5 Договору, приписам статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

За таких обставин, виходячи зі змісту статей 216-218 Господарського кодексу України, статей 611, 614 Цивільного кодексу України, пункту 3.5 Договору господарський суд позовні вимоги в цій частині задовольняє в повному обсязі та стягує з Відповідача пеню в сумі 272 грн. 23 коп.

Крім того, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. у справі №2а/0570/14489/2012, яка набрала законної сили 15.01.2013р. (виконавчий лист Донецького окружного адміністративного суду від 25.02.2013р.), розірвано договір оренди №877 від 07.12.2001 року, зобов'язано Відповідача повернути орендоване майно Балансоутримувачу.

Статтею 291 Господарського кодексу України та пункту 10.8 Договору передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі його дострокового розірвання.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно пункту 5.7 Договору у Відповідач зобов'язаний у разі припинення або розірвання Договору повернути Балансоутримувачу орендовано майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням номального фізичного зносу.

Майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (пункт 2.4 Договору в редакції Договору №4 від 16.05.2006р.)

З урахуванням положень статті 11 Цивільного кодексу України, статті 174 Господарського кодексу України та умов Договору, у зв'язку із припиненням договору у розумінні статті 291 Господарського кодексу України, та на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. у справі №2а/0570/14489/2012, у Відповідача виник обов'язок негайно повернути орендоване майно Балансоутримувачу.

Проте, в порушення вищевказаних умов Договору, частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України Відповідачем орендоване майно до теперішнього часу Позивачу не повернуто.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За таких обставин, враховуючи те, що Відповідачем порушено зобов'язання з повернення орендованого майна, господарський суд вважає вимоги Прокурора в частині стягнення неустойки за період з 16.01.2013 року по липень 2013 року включно в сумі 28 189 грн. 74 коп. на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1 720 грн. 50 коп. підлягає стягненню з Відповідача на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Андрос», м. Маріуполь Донецька область, про стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 5 917 грн. 41 коп., пені в розмірі 272 грн. 23 коп., нарахованої неустойки за час прострочення повернення майна в розмірі 28 189 грн. 74 коп. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Андрос» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 33, ЄДРПОУ 20339491) на користь Державного бюджету України (р/р 31113093700051, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080200, отримувач ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37989721) заборгованість з орендної плати в сумі 5 917 грн. 41 коп., пеню в сумі 272 грн. 23 коп., неустойку в сумі 28 189 грн. 74 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Андрос» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 33, ЄДРПОУ 20339491) на користь Державного бюджету України (Отримувач: Київське УК/Київський р-н/22030001, банк отримувача: Головне управління державної казначейської служби України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, рахунок 31217206783006, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 206) судовий збір в сумі 1 720 грн. 50 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

6. Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

7. У судовому засіданні 23.01.2014р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

8. Повне рішення складено та підписано 28.01.2014 року.

Суддя В.О. Довгалюк