Ухвала

від 16.01.2014 по справі 826/6558/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6558/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житлосервіс" на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2013 року у справі за позовом Заступника прокурора міста Києва до Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житлосервіс" про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Печерської районної державної адміністрації з позовом до Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Житлосервіс», в якому просив: визнати недійсним запис № 10701020000028638 від 16.06.2007 про державну реєстрацію обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Житлосервіс» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, ідентифікаційний код 35197561); визнати недійсною державну реєстрацію обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу ««Житлосервіс» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, ідентифікаційний код 35197561); припинити у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством юридичну особу - обслуговуючий кооператив житлового кооперативу «Житлосервіс» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, ідентифікаційний код 35197561).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 16.06.2007 проведено державну реєстрацію юридичної особи ОКЖК «Житлосервіс» (номер запису державної реєстрації -10701020000028638).

Загальними зборами засновників 04.10.07 прийнято рішення про внесення змін до статуту кооперативу шляхом затвердження його у новій редакції. Нову редакцію статуту кооперативу 12.11.07 зареєстровано у Печерській районній у місті Києві державній адміністрації.

Разом з тим, вважаючи, що при державній реєстрації кооперативу допущені порушення положень статей 133,135 та 137 Житлового Кодексу УРСР (ЖК), які не можна усунути, оскільки засновники кооперативу не проживають у районі його створення та не перебувають на квартирному обліку, а також ними допущено порушення вимог абзацу другого пункту 3 примірного статуту житлово - будівельного кооперативу щодо мінімальної можливої кількості осіб для організації кооперативу (не менше п'яти), Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду з позовом про визнання недійсною державної реєстрації та припинення зазначеної юридичної особи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при створенні ОКЖК «Житлосервіс» допущені порушення, які неможливо усунути, а саме засновники кооперативу станом на день його створення і державної реєстрації не відповідали визначеним ЖК України вимогам, зокрема не перебували на квартирному обліку, тобто не були визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов, крім того, враховуючи мету створення кооперативу, були порушені вимоги щодо кількості членів кооперативу.

Відповідач з вказаним висновком не погодився, подав апеляційну скаргу, мотивовану тим, що, по-перше, кількість членів кооперативу на час його створення відповідала кількості членів встановленій положеннями Закону України «Про кооперацію», який, на думку апелянта, є спеціальним по відношенню до ЖК УРСР, відтак, застосуванню підлягають норми вказаного Закону, а не Кодексу, по-друге, апелянт посилається на те, що суд безпідставно зазначив, що при створенні ОКЖК «Житлосервіс» були порушені вимоги ч. 1 ст. 134 ЖК УРСР, тобто члени кооперативу не були визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов, і, по-третє вказує на порушення судом норм процесуального права, оскільки згідно приписів ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах шестимісячного строку, разом з тим, апелянт зазначає, що дані, які стали підставою для подання позову, прокуратурі були відомі в 2011 році.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, постановою прокурора міста Києва від 04.03.2013 року було вирішено провести перевірку в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів під час реєстрації обслуговуючих кооперативів житлових кооперативів, в тому числі ОКЖК «Житло сервіс», з метою отримання ними у власність земельних ділянок на території міста Києва.

Так, перевіркою встановлено, що засновники (члени) вищезазначеного кооперативу, зокрема ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на час створення і реєстрації кооперативу на квартирному обліку не перебували, крім того, при державній реєстрації статуту кооперативу його засновниками виступали три особи.

За результатами перевірки прокурор дійшов висновку про необхідність визнання недійсною державну реєстрацію обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу ««Житлосервіс» та припинення вказаної юридичної особи у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством, оскільки при державній реєстрації кооперативу допущені порушення положень статей 133, 135 та 137 Житлового Кодексу УРСР (ЖК), які не можна усунути.

З матеріалів справи вбачається, що 16.06.2007 року Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією здійснено державну реєстрацію ОКЖК «Житло сервіс». Засновниками вказаної юридичної особи, згідно наявного в матеріалах витягу державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6

Згідно, п. 2.1 поданого для державної реєстрації юридичної особи статуту ОКЖК «Житлосервіс», метою його створення є забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), будівництва одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирних блокованих жилих будинків з надвірними будівлями, або котеджів за власні кошти кооперативу або за допомогою банківського кредиту, наступної експлуатації та управління будинками кооперативу.

В подальшому, у зв'язку із змінами складу членів кооперативу, в статут неодноразово вносилися зміни, з наступною їх реєстрацією, зокрема 17.06.2009 року, 22.10.2010 року.

Так, правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначено Законом України «Про кооперацію»

Відповідно до статті 5 Закону України «Про кооперацію» законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

Так, зокрема, відносини щодо забезпечення громадян жилими будинками в будинках житлово-будівельних кооперативів і користування ними, зокрема, щодо обліку, умов прийому, черговості прийому громадян, які бажають вступити до ЖБК, порядку організації і діяльності ЖБК, тощо врегульовані главою 5 ЖК.

Згідно положень ч. 1 ст. 6 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах (ст. 7 Закону).

Приписами ст. 133 ЖК встановлено, що вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру вправі громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до статті 134 ЖК України на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР) і потребують поліпшення житлових умов.

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають право бути взятими на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, а також громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

Законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено й інші підстави для взяття громадян на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу.

Облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, при яких організуються кооперативи, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також у виконавчому комітеті Ради народних депутатів. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію, а також особи, зазначені в частині другій статті 37 цього Кодексу.

Порядок обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затверджуються Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

Громадяни, які перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу, вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Згідно ч. 2 ст. 135 ЖК до членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР) і перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни, зазначені в частині першій статті 143, частині другій статті 145 і частині першій статті 146 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно наявних у матеріалах справи копій листів Печерської, Дніпровської, Голосіївської, Солом'янської районних у місті Києві державних адміністрацій, станом на день створення і державної реєстрації ОКЖК «Житлосервіс» члени (засновники) кооперативу на квартирному обліку не перебували.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що засновники кооперативу станом на день його створення і державної реєстрації не відповідали визначеним ЖК України вимогам, зокрема не перебували на квартирному обліку, тобто не були визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов.

Відтак, безпідставним є посилання апелянта на те, що судом неправомірно встановлено, що при створенні ОКЖК «Житлосервіс» були порушені вимоги ч. 1 ст. 134 ЖК УРСР,, з огляду на те, що наявними в справі доказами підтверджується, що члени кооперативу дійсно не перебували на квартирному обліку як громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.

Згідно приписів статті 137 ЖК України порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства Української РСР.

Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.

Як було зазначено вище, п.п. 2.1.1 п. 2.1 розділу 2 статуту відповідача визначено, що метою створення кооперативу є, зокрема, будівництво одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу.

Відповідно до абз. 2 п. 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР при будівництві одно - і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

При цьому засновниками ОКЖК «Житлосервіс», згідно наявного в матеріалах витягу державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виступили 3 особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6

Таким чином, видається вірним висновок суду, що враховуючи мету створення кооперативу, були порушені вимоги щодо кількості засновників житлово-будівельного кооперативу.

При цьому колегія критично оцінює посилання апелянта на те, що кількість членів кооперативу на час його створення відповідала кількості членів встановленій положеннями Закону України «Про кооперацію», оскільки спеціальним законом, якими визначено положення щодо житлового кооперативу, зокрема врегульовано питання щодо мети та порядку його створення є Житловий кодекс.

Також колегією відхиляються доводи апелянта щодо порушення судом норм процесуального права, а саме приписів ст. 99 КАС України, згідно яких адміністративний позов може бути поданий в межах шестимісячного строку, в той час, як дані, які стали підставою для подання позову, прокуратурі були відомі в 2011 році, оскільки згідно наявної в матеріалах справи копії постанови прокурора міста Києва про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, рішення про її проведення прийнято 04.03.2013 року, а позов подано 30.04.2013 року, згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції.

Таким чином, враховуючи, вищевикладене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що при створенні ОКЖК «Житлосервіс» допущені порушення, які неможливо усунути, а саме засновники кооперативу станом на день його створення і державної реєстрації не відповідали визначеним ЖК України вимогам, зокрема не перебували на квартирному обліку, тобто не були визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов, крім того, враховуючи мету створення кооперативу, були порушені вимоги щодо кількості членів кооперативу, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житлосервіс" на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2013 року у справі за позовом Заступника прокурора міста Києва до Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Житлосервіс" про припинення юридичної особи - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.